 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Класифікація голосних фонем
Знаком ' – позначені огублені (лабіалізовані) голосні Характеристика голосних звуків
Приголосні звуки - це звуки людської мови, основу яких становить шум з більшою чи меншою частиною голосу або тільки шум. При вимові приголосних звуків голосові зв'язки можуть бути напруженими і вібрувати під тиском повітряного струменя, утворюючи музикальний тон (голос), а можуть бути розслабленими, не замкненими і вільно пропускати видихуване повітря. Характерні для приголосних шуми виникають переважно у ротовій порожнині при подоланні струменем повітря різноманітних перешкод, утворюваних на його шляху активними і пасивними мовними органами. Рух і положення мовних органів при вимові певних звуків називається артикуляцією (від лат. articulo - розчленяю). В українській мові 32 приголосних звука. Характеристика приголосних звуків
Класифікація приголосних звуків
Знаком ' – позначено м’якість приголосного. Завдання. Цікаву характеристику художнього значення звуків дав російський поет-символіст К.Бальмонт у лекції «Поезія як чаклунство». Опрацюйте уривок з цієї статті. Спробуйте дати самостійну характеристику звуків. Голосні – це жінки, приголосні – чоловіки. Голосні це самий наш голос, матері – що нас народили, сестри – що нас цілували, першоджерело, звідки ми витекли в словеснім своїм лику. Отже, коли б в нашому мовлення були тільки голосні, ми не вміли б розмовляти – лише голосили б ними в текучій вільготності без форми, як плещуть води розливу. А приголосні мужньою своєю твердою вдачею впорядкували розкіш розливу, стали дамбою, греблею, довгим молом, ясним річищем, що спрямовує води до свідомої праці. Все ж, хоч і керують всім приголосні, хоч і вважають вони себе за справжніх господарів слова, - не на приголосних, а на голосних буває наголос в кожнім слові… Азбука наша починається з А.А - найясніший, найголосніший звук, що без усякої перегороди виходить з рота… А – перший звук розкритого людського рота, як М– закритого. М – болісний звук глухонімого, стогін затриманої, здавленої муки. Два первоначала в однім слові, що повторюється трохи не в усіх народів – Мама. Два первоначала в латинському амо – люблю. Захоплене дитяче гукаюче а, і в глибині мовчання прямуюче німіюче м. … М’яке м, вологе а,сумне м, ясне а. Медове мі а – як бджола. В м – мертвий шум зими, в а – чарівна весна… Як камінь,а – не жаркий рубін, а в місячнім чарі опал, іноді, частіше ж сяючий всіма барвами веселки діамант, вся гама барв… Слава повноголосому А, це наша слов’янська буква! О – це горло. О – це рот. О – звук захоплення. Урочистий розлог, просторінь є о: поле, море, обшир,. Чому кажемо ми Оргія?? Тому, що в Оргії – стогін захоплення. Все величне, хоч і темне, визначається через о: стогін, горе, похорон, сон,м оре… Гострозоре око ворога вовка, і око сліпе бездомної півночі. Ізвої суворі волі. Бездонне о. У – музика шумів, вигукування жаху… Гук мідяних труб. Грубе по матерії своїй: стук, бунт, тупо, круто, рупор… Белькотання хвилі чуємо в л, щось вологе, любовне – Ліліана, Лілея. Переливне слово Люблю. В самій природі л має певне розуміння, так само, як паралельне р, що стоїть поряд. Стоїть поряд – і протилежне. Два брати – отже один світлий, а другий темний. Р – скоре, мережане, грізне, спірне… Р – один з тих віщих звуків, що беруть участь і в мовах найрізноманітніших народів і рокотанні всієї природи. Як з, с і ш ми чуємо і в людській мові, і в сичанні гадюки, і в шепотінні листу, і в посвисті вітру, так і р бере участь і у вимові нашого рота й горла, і в гарчанні тигра, і в воркуванні горлички, і в крюканні крука, і в рокотанні бурхливих вод, і в гуркотанні грому…»
Поиск по сайту: |