Тема 25. Правове регулювання ринку фінансових

Послуг

Задача 1

Торгівельна фірма “Імпекс” звернулась до страхової компанії “Руно” з проханням застрахувати від пожару таке майно: комп’ютери та оргтехніку, офісні меблі. Страхова компанія дала згоду на укладення договору страхування на умовах Правил страхування майна юридичних осіб, строком на один рік по балансовій вартості майна 300 тис. грн. на термін находження їх в офісі фірми.

Необхідно надати короткий зміст договору страхування та мотивувати дії страховика.

Таблиця 25.1

Приклад розв’язання задачі

Задача 2

ТОВ “Агротехсервіс” отримало в банку кредит для погашення боргу, перед постачальником продукції ТОВ “Спецтехмонтаж”. Кредит був наданий банком шляхом перерахування коштів на спеціально відкритий для цього поточний рахунок позичальника. Наступного дня за ухвалою господарського суду про забезпечення позову ДП “Монтажник” органи Державної виконавчої служби наклали арешт на грошові кошти на всіх рахунках ТОВ “Агротехсервіс”. Незважаючи на арешт рахунку, банк на підставі платіжного доручення ТОВ “Агротехсервіс” перерахував з цього рахунку всю суму кредиту відповідно до його призначення, визначеного договором.

На запит Державної виконавчої служби банк указав, що під кредитом розуміється позиковий капітал банку в грошовій формі, який передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Останнє означає, що, по-перше, кредит у грошовій формі надано позичальнику в тимчасове користування, відповідно ці кошти є власністю банку, і на них не може бути звернено стягнення по зобов'язаннях ТОВ “Спецтехмонтаж”, а, по-друге, у разі звернення стягнення на кошти буде порушено принцип цільового використання наданого кредиту.

1. Чи є правомірними дії банку?

2. Назвіть види рахунків, які мають право відкривати суб'єкти господарювання.

3. Які порушення законодавства характеризують надану ситуацію?

Задача 3

Тагаєв А. А. звернувся в банк “Регіон” з пропозицією укласти договір про відкриття й обслуговування карткового рахунка з видачею платіжної карти Маstег Сагd платіжної системи Еuгореу іпt. Було встановлено, що умовами договору про відкриття й обслуговування карткового рахунка передбачено можливість для клієнта здійснювати розрахунки з використанням платіжної картки тільки в межах залишку коштів на картковому рахунку.

Однак Тагаєву А. А. було відомо, що умовами платіжної системи Еuгореу іпt. при здійсненні дрібних покупок дозволяється робити розрахунки з використанням платіжної картки без направлення запиту в банк про наявність грошей на рахунку власника картки (без авторизації платежу). Отже, за певних умов можливе виникнення ситуації, коли грошей на рахунку клієнта буде недостатньо для оплати вимоги, яка надійшла до банку. Враховуючи останнє, банк запропонував клієнту відкрити депозитний рахунок й укласти договір застави майнових прав на ці кошти в забезпечення можливих вимог банку, що випливають з договору на відкриття й обслуговування карткового рахунка.

1. Які умови відкриття та порядок обслуговування карткового рахунку?

2. Чи є обґрунтованими вимоги банку?

Задача 4

Сабакар Г. І. уклав з банком “Партнер” депозитний договір про розміщення в банку коштів у сумі 25 000 грн. на строк 1 рік під 19,5% річних. Відповідно до умов депозитного договору банк мав право при зменшенні Національним банком України облікової ставки пропорційно зменшити процентну ставку по депозиту. При цьому банк зобов’язаний був повідомити вкладника про зменшення відсоткової ставки за договором шляхом письмового повідомлення. В разі незгоди вкладника йому надавалося право в 10-денний строк з моменту одержання повідомлення або погодитися на зменшення відсоткової ставки, або розірвати депозитний договір і забрати суму внеску та нараховані відсотки.

Через 5 місяців Сабакар Г. І. одержав лист з повідомленням про вручення, в якому банк “Партнер” повідомляв про зменшення відсоткової ставки за договором до 12% річних у зв'язку з відповідною зміною облікової ставки НБУ. У листі також повідомлялося, що в разі, якщо Сабакар Г. І. протягом 10 днів з моменту отримання листа не розірве депозитний договір, буде вважатися, що він згодний зі змінами умов депозитного договору.

Сабакар Г. І. з'явився в банк лише через рік після укладення договору і висунув вимогу про повернення його внеску та нарахованих відсотків по ставці 19,5% річних за весь строк дії договору.

1. Що передбачає депозитний договір про розміщення у банку коштів?

2. Надайте правовий аналіз дій банку та вкладника.

Задача 5

Товариство “Інтегралфінанс” отримало в Харківському центральному відділенні банку “Фокус” кредит на суму 500 000 грн. строком на 1 рік для закупівлі іноземного устаткування. В рахунок забезпечення повернення кредиту засновник товариства “Інтегралфінанс” надав Харківському центральному відділенню банку “Фокус” у заставу його особистий приміський будинок вартістю, що перевищувала суму кредиту. Через 7 місяців товариство “Інтегралфінанс” запропонувало банку на зміну умов видачі кредиту переоформити їх відносини простим векселем на повну суму боргу і процентів за користування кредитом з оплатою векселя по пред'явленні. Вексель передбачав сплату процентів на вексельну суму. Керуючий Харківським центральним відділенням банку “Фокус”, вважаючи, що таким чином банк зможе отримати значно більший прибуток, ніж при попередніх умовах кредиту, у межах наданих йому довіреністю повноважень дав свою згоду, і товариство “Інтегралфінанс” видало на ім'я Харківського центрального відділення банку “Фокус” простий вексель на суму 650 000 грн.

Через 10 місяців з дня видачі банк пред'явив вексель до оплати, однак товариство “Інтегралфінанс” грошей не сплатило, оскільки його фінансовий стан значно погіршився, а все його майно перебувало в податковій заставі. Перед банком постало питання про повернення боргу. Було встановлено, що будинок, обраний як предмет застави, вже продано іншим особам і зараз там мешкає сім'я, яка не має ніякого відношення ні до товариства “Інтегралфінанс”, ні до його засновника.

Як слід вирішити справу?

Задача 6

ТОВ “Бурштин” перерахувало ТОВ “Смерека” передплату за лісоматеріали, які планувалося поставити найближчим часом. Однак виявилося, що ТОВ “Смерека” вказані гроші не отримало, це стало приводом для невідвантаження з їх сторони продукції покупцю. Через свій банк ТОВ “Бурштин” дізналося, що банк одержувача зарахував необхідну суму на рахунок ТОВ “Смерека”, яке теж було на обслуговуванні в цьому ж банку і банківські реквізити якого відрізнялися від реквізитів ТОВ “Смерека” декількома цифрами. Було також з'ясовано, що таке зарахування коштів відбулося через нечіткість друку номера рахунка ТОВ “Смерека” в паперовій формі платіжного доручення.

ТОВ “Бурштин” звернулося до свого банку з вимогою про повернення коштів, однак отримало відповідь, що ці кошти в банку вже відсутні, а всі дії за договором про розрахунково-касове обслуговування ним були зроблені правильно. Тоді ТОВ “Бурштин” звернулося до банку одержувача з тими ж вимогами й отримало відповідь, що у цьому банку помилково зараховані кошти також відсутні і що цей банк не перебуває з ТОВ “Бурштин” у будь-яких договірних відносинах. Саме тому, на його погляд, усі спірні питання в такому разі слід вирішити з неналежним одержувачем у порядку позовного провадження.

1. Зробіть правовий аналіз ситуації.

2. Розкрийте порядок повернення коштів, відправлених на неправильний рахунок.

Задача 7

Виробничо-комерційна фірма (ВКФ) надала позику за рахунок власних коштів фізичній особі – працівнику фірми – на умовах строковості та платності. Але за результатами планової перевірки районної податкової інспекції, які було направлено в обласну податкову адміністрацію з питань укладення договору позову, обласна податкова адміністрація надала роз’яснення районній податковій інспекції, що договір позики повинен бути визнаний судом недійсним, тому що надано під проценти, у зв’язку з чим стає ліцензованою банківською операцією – кредитною. Районна податкова інспекція звернулась до господарського суду про визнання недійсним договору позики на цій підставі.

1. Чи має право в цьому випадку районна податкова інспекція звертатися з позовом до суду?

2. Яке рішення повинен прийняти суд і на підставі яких нормативних актів?

Задача 8

Комерційний банк прийняв локальний нормативний акт “Положення про кредитування”, в якому закріпив вимогу укладати кредитні договори, договори поруки, застави тільки в нотаріальній формі. Завчасно до прийняття рішення колегіальним органом банку – кредитним комітетом від клієнта вимагалося підписати кредитний договір у простій письмовій формі, що клієнт і виконав. Після прийняття рішення кредитним комітетом клієнт відмовився від нотаріального підписання кредитного договору і вимагав надання кредиту за підписаним кредитним договором. Банк відмовив.

1. Чи буде задоволено судом позов клієнта з вимогою до банку надати кредит за кредитним договором, підписаному в простій письмовій формі?

2. Яке співвідношення локальних нормативних актів банків з законами, нормативними актами НБУ та іншим законодавством.

Задача 9

Банком було надано кредит клієнту – акціонерному товариству (АТ) з додержанням усіх норм законодавства щодо укладення кредитного договору та його підписання. Кошти за кредитним договором були перераховані АТ і використані АТ на цілі відповідно до кредитного договору. Сума кредиту склала суму, яка перевищує 7% капіталу банку. В подальшому стало відомо й банку і НБУ, що позичальник є інсайдером – юридичною особою, яка опосередковано володіє 10% статутного капіталу банку, і надання такого кредиту порушило економічні нормативи НБУ. НБУ застосував до комерційного банку заходи впливу та звернувся до суду про визнання угоди недійсною.

1. Які заходи впливу може застосувати в такому випадку НБУ? Назвіть порядок і підрозділ НБУ, що застосовує заходи впливу.

2. Підлягає задоволенню чи ні позов НБУ до банку?

Задача 10

При заснуванні банка на зборах засновників було прийнято рішення, що його буде утворено у формі закритого акціонерного товариства з статутним фондом 1 млн. євро. Державний реєстратор після розгляду документів відмовив у державній реєстрації.

Чи була така відмова правомірною?

Задача 11

Громадянин Стоянов В. С. уклав договір страхування домашнього майна вартістю 15 000 грн. від пожару, затоплення водою, протиправних дій третіх осіб, стихійних лих зі страховою компанією “Ласка” строком на один рік з річним тарифом 0,2%.

Необхідно сформулювати короткий зміст договору страхування та вказати його суттєві умови.

Задача 12

Чи включаються до складу валових витрат підприємства витрати на оплату страхового поліса зі страхування автомобіля на користь банку, що видав кредит під заставу цього автомобіля?

Задача 13

Громадянин Сурков пред’явив позов до СК “Криста”, посилаючись на те, що в 1998 р. придбав автомобіль “Волга” ГАЗ-3110 і зберігав його в боксі гаражно-будівельного кооперативу “Артемовець”. Автомобіль був застрахований у відповідача в тому ж році на повну вартість, що на той час скдадала 22 000 грн.

2 листопада 2006 р. автомобіль з кооперативного гаража був викрадений. Залишкова вартість його – 23 700 грн. Цю суму позивач просив стягнути на підставі ст. 979 Цивільного кодексу. У січні 2007 р. позивач збільшив свої вимоги до 25 400 грн., виходячи з ціни застрахованого транспортного засобу за станом на 1 січня 2007 р.

Рішенням суду від 11 січня 2007 р. позов задоволено. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що діючі Правила добровільного страхування транспортних засобів, затверджені Мінфіном України, суперечать принципам цивільно-правових відносин і передбаченим ст. 623 Цивільного кодексу України правилам повного відшкодування завданої шкоди, виходячи з дійсної вартості майна. Чи є правомірним таке рішення суду?

Задача 14

Чи є правомірним включення до складу валових витрат платника податку витрат на страхування страхувальником відповідальності аквапарку за можливе нанесення шкоди здоров’ю відвідувачів? Чи можна страхові ризики в діяльності аквапарку, пов’язані з можливим нанесенням шкоди фізичним особам на атракціонах, вважати комерційними (ризики аквапарку у вигляді одержання матеріальних збитків, наприклад, компенсацій потерпілим відвідувачам)?

Задача 15

Громадянка Піскунець В. І. пред’явила позов до СК “Інстрах” про стягнення страхової суми. Позивачка зазначала, що в березні 2006 р. вона з відповідачем уклала договір страхування майна на суму 10 тис. грн. У зв’язку з викраденням з її квартири у серпні 2006 р. майна було порушено кримінальну справу, а їй, в грудні цього ж року, СК “Інстрах” замість повного страхового відшкодування, частково виплачено 7 350 грн. Згодом гр. Піскунець доповнила свої позовні вимоги і просила суд стягнути з відповідача вартість вкраденої норкової шуби.

З матеріалів справи видно, що 19 березня 2005 р. сторони у справі уклали загальний договір страхування домашнього майна позивачки на страхову суму 10 тис. грн. Цей договір 9 березня 2006 р. за їх угодою поновлено на новий строк на ту ж саму страхову суму.

З матеріалів справи видно, що під час її розгляду сторони стверджували, що при поновленні договору страхування майна позивачка не повідомила страховому агенту про норкову шубу і той не знав, що така в неї є. Сам же страховий агент пояснив, що при поновленні договору домашнє майно позивачки ним не оглядалось, оскільки Правилами страхування передбачено страхування такого майна на суму до 10 тис. грн. без його огляду. Крім того, позивачка не ставила перед страховиком питання про укладення з нею спеціального договору страхування.

Рішенням суду від 26 жовтня 2006 р. позов Піскунець В. І. задоволено. Зі СК “Інстрах” на її користь стягнуто вартість шуби у розмірі 14 тис. грн.

Дайте правовий аналіз такого рішення суду.

Поиск по сайту: