Форми проведення заняття

1. Дискусія.

2. Евристична бесіда.

3. Робота за комп’ютерною програмою.

Блок контролю.

Дати відповідь на питання тесту.

Закінчити речення.

1. Контроль знань – це нагляд …

2. Рубіжний контроль – це …

3. Залік – це …

4. Контроль виконує такі функції:

-

-

-

-

-

-

-

-

5. Основні види контролю:

-

-

-

-

-

-

-

-

6. Тест класифікують за цільовими ознаками:

…………………………………………

7. Об’єктом оцінювання ЗУН студентів є такі компоненти:

а)

б)

в)

253

Розв’язати кросворд.

1. Нагляд, спостереження та перевірка успішності студентів.

2. Одна з функцій контролю, спрямована на розвиток психічних

процесів особистості (уваги, пам’яті, мислення тощо).

3. Виявлення студентом свого рівня знань, вмінь та навичок.

4. Одна з форм тематичної перевірки, назва якої походить від

латинського слова, що в перекладі означає “розмова”, “бесіда”.

5. Певна система правил, що спрямовані на виявлення знань та

визначення рівня підготовки студентів.

6. Кількісна фіксація виявлення рівня знань у балах.

7. Оцінка, на яку заслуговує студент, що виявив знання в обсязі,

необхідному для подальшого навчання і роботи за професією.

8. Форма контролю, при якій використовується комплекс стан-

дартизованих завдань, що піддаються певному оцінюванню за зазда-

легідь встановленим критеріями.

254

9. Підсумкова форма перевірки результатів виконання студен-

тами практичних, лабораторних, курсових робіт.

10. Форма організації перевірки знань студентів, при якій студент

за виконану роботу отримує певну кількість балів, сума яких дозволяє

отримати певну оцінку.

Контрольна робота до модуля.

Теоретичні питання.

І рівень.

 Розкрити сутність взаємозв’язку понять контроль, облік, оцін-

ка ЗУН.

 Охарактеризувати функції контролю.

ІІ рівень.

 Проаналізувати методи контролю ЗУН у вищому педагогічно-

му закладі освіти.

 Порівняти різні підходи до оцінки ЗУН студентів.

 Скласти кросворд.

Контрольні тести до модуля.

1. Встановити закономірний зв'язок між поняттями процес, ре-

зультат, мета навчання.

2. Принципи контролю:

а) планомірність;

б) систематичність;

в) ………………….

г) ………………….

д) ………………….

є) ………………….

і) ………………….

3. Основними формами організації і перевірки студентів є:

а) ………………….

б) ………………….

в) ………………….

г) ………………….

д) ………………….

4. Критеріями оцінювання навчальних досягнень студентів є такі

компетенції:

а) ………………….

б) ………………….

в) ………………….

г) ………………….

д) ………………….

255

є) ………………….

5. Міжсесійний контроль сприяє …

МОДУЛЬ 7

Оглядово-установча лекція на тему: Організація науково-

Дослідницької роботи студентів магістратури.

Мета: Ознайомити магістрантів з основними вимогами та

Типами науково-дослідницьких магістерських робіт.

Основна проблема: розкрити основні вимоги до магістерської

(дипломної) роботи.

Провідна ідея: магістерські роботи – результат самостійної дос-

лідницької діяльності.

Основні поняття теми: дипломна магістерська робота, рефе-

рат, тези, есе, стаття, готовність до науково-дослідницької діяльності.

План

1. Значення дослідницької діяльності студентів.

2. Магістерські роботи та їх типи.

3. Загальні і специфічні вимоги до магістерської роботи.

4. Вимоги до магістерських робіт з педагогіки.

Обрані методи: лекція.

Обладнання: зразки магістерських робіт, опорна схема.

Рекомендована література:

1. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения єфективности педаго-

гических исследований: Дидактический аспект. – М: Педагогика, 1982 –

192с.

2. Введение в научное исследование по педагогике /Под. ред.

В.И Журавлевой.- М: Педагогика, 1988 – 237с.

3. Воловик П.М. Теорія ймовірностей і математична статистика

в педагогіці. – К: Рад. школа, 1969 – 123с.

4. Галузинський В.М., Евтух М.Б. Основи педагогіки і психології

вищої школи в Україні – К., 1995 – 168 с.

5. Довідник здобувача наукових ступенів: Зб. нормативних до-

кументів та інформаційних матеріалів з питань атестації наукових кад-

рів вищої кваліфікації / За ред. Р.В. Бойко. – К., 1999.

6. Кузьмина Н.В. Методы системного исследования педагогичес-

кой деятельности. Учеб. пособие. – Л.: ЛГУ, 1980 – 172 с.

7. Михеев В.И. Моделирование и методы теории измерений в

педагогике. – М: Высшая школа, 1987 – 199с.

256

8. Новиков А.М. Научно-экспериментальная работа в образова-

тельном учереждении. – М., 1996.

9. Развитие творческой активности студентов в учебной, науч-

но-исследовательской и социально-политической деятельности:

Сб.наук.пр. – М.: 1990.-173с.

10. Рудницька О.П., Болгарський А.Г., Свистєльнікова Т.Ю. Основи

педагогічних досліджень. – К: Екепрес – об’ява, 1998 – 143с.

11. Я. Скалкова и коллектив. Методология и методы педагоги-

ческого исследования. Перевод с чесского. – М: Педагогика, 1989 –

224с.

12. Цокур О.Я. Педагогіка вищої школи: Навчально-

метод.посібник. Випуск 1. Основи наукового педагогічного дослідження

/ За ред. Панькова А.І. – Одеса, 2002 – С.424.

13. Штульман Э.А. Специфика методического эксперимента //

Сов.пед.-1988. - №3.-С.61-65.

14. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового

ступеня: Метод. поради / Автор-упорядник Л.А. Пономаренко. –

К.,1999.

Науково – дослідна робота студентів магістратури випливає із

завдань навчального процесу і сприяє підготовці висококваліфікованих

спеціалістів. Однією з провідних вимог до студентів магістратури є

всебічний розвиток їх творчих здібностей та дослідницьких умінь.

Науково – дослідна робота магістрантів спрямована на розвиток

у майбутніх педагогів і науковців нахилів до пошукової, дослідницької

діяльності, до творчого розв’язання навчально–виховних завдань в

освітніх закладах, а також формування умінь і навичок застосування

дослідницьких методів для розв’язання практичних питань навчання і

виховання.

У практиці вищих навчальних закладів широко використовуються

завдання студентам магістратури для самостійної роботи, що перед-

бачають складання:

 узагальнюючих таблиць;

 структурних блок-схем лекції;

 кросвордів з теми;

 тестів з теми (одиничний, множинний, альтернативний і

впорядкований вибір);

 переліку визначень ключових понять курсу з посиланням на

джерела;

 анотування статей (5 – 6 з однієї теми курсу), книги або

окремих розділів, що тісно пов’язані з темою;

257

 написання рефератів і доповідей за визначеними виклада-

чем темами;

 різноманітні групові завдання, що передбачають

розв’язання або підготовку проблемних ситуацій.

В умовах активної творчої пізнавальної діяльності студентів ма-

гістерські роботи все більше набувають характеру дослідницького по-

шуку. Студентам імпонують творчі завдання: підготовка доповідей,

рефератів, дослідження шкільного досвіду, написання критичних ста-

тей і магістерських дипломних робіт.

Магістерська робота – це форма самописної творчої роботи за

вибором магістра, залежно від рівня сформованості у студента дослід-

ницьких умінь викладач може запропонувати написання: реферату;

критичної статті; есе; рецензію; анотацію; завдання на дослідження

генезису розвитку певного явища.

Найпростіша форма - реферат – це доповідь на певну тему, що

включає огляд наукових та інших джерел з обраної теми або виклад

змісту наукової роботи. Важливо зазначити, що у рефераті необхідно не

лише висвітлити відповідну наукову інформацію, а й показати своє ста-

влення до неї. Реферати ( від. лат. refero - повідомляю) – стислий ви-

клад у письмовому вигляді змісту наукової праці, літератури з теми. Йо-

го різновидністю є реферат наукового звіту, який відображає в дуже

стислому вигляді основний зміст звіту: обсяг, кількість і характер ілюст-

рацій, наочності, таблиць, перелік ключових слів, сукупність виконаної

роботи, методи дослідження, стислі висновки і можливості застосування

результатів дослідження. Реферат демонструє ерудицію дослідника,

його вміння самостійно аналізувати, систематизувати, класифікувати й

узагальнювати суттєву наукову інформацію. Реферат може містити ана-

ліз і критику відповідних наукових теорій.

Основні вимоги до реферату:

• повнота відображення змісту статті чи кількох праць за темою;

• відповідність основних тез і положень, виділених реферуючим,

змістові статті;

• визначення методики, яку автор обраної для реферування

статті використовує, щоб розв'язати проблему;

• відповідність висновків автора поставленим завданням (чи до-

сягнуто мети дослідження).

Етапи реферування

Перший етап — це етап час опрацювання наукової статті. Слід

насамперед уважно її прочитати, виділяючи ключові моменти та прин-

258

ципові положення. На цьому етапі виділяють також довідково-

інформаційний апарат, зазначаючи автора, назву праці, назви періо-

дичного видання або наукового збірника, де міститься стаття, номер

або том; місце видання (не для періодичних видань); рік та відповідні

сторінки.

Другий етап — аналітичний — складання плану реферування

статті за основними змістовими блоками. План повинен включати всі

основні складові статті: вступ, постановку проблеми засоби реалізації,

саме дослідження, висновки. На цьому етапі формується чітке уявлен-

ня про схему праці.

Третій етап — синтезуючий, на якому слід зосередитися, напо-

внюючи складений на попередньому етапі план характерними методи-

ками та аргументацією. Методика дослідження проблеми розкриває

характер дослідження з точки зору концептуальних засад і базових

принципів, а також рівень новизни дослідження. Аргументація є ілюст-

ративною або наочною системою доказів чи спростуванням тієї або

іншої тези (думки). Особливу увагу слід звертати на висновки, які по-

дають у кінці реферування. Висновки мають бути стислим викладом

положень прореферованої статті.

Тези — це стислі, лаконічно сформульовані основні положення

доповіді, повідомлення тощо. Вони включають виклад основних думок

праці від початку до кінця, а не лише її дослідницької частини. У тезах

однією-двома фразами обґрунтовують тему, викладають історію пи-

тання, методику дослідження та його результати. Окремі положення в

тезах мають бути пов'язані між собою логічно.

На відміну від конспекту в тезах відсутні деталі, пояснення, ілюс-

трації, що не заважає створенню цілісного, концептуального уявлення

про зміст праці. По суті тези — це її розгорнуті висновки.

Залежно від того, наскільки поширено подано тези, їх поділяють

на:

 основні — принципово важливі, головні положення, що уза-

гальнюють зміст джерела;

 прості — головні думки в змістовій частині тексту; до кожної

основної тези можна добрати кілька простих, що її роз'яснюють;

 складні — запис, що включає в себе як основні, так і прості те-

зи.

Тези можуть бути цитатними, вільними (формулювання того, хто

виконує тези), комбінованими (цитати і власні формулювання).

Етапи складання тез:

1. Свідоме ознайомлення з текстом.

2. Поділ тексту на змістові частини.

259

3. Осмислення кожного уривку, виділення в ньому найсуттєві-

ших положень.

4. Формулювання власними словами або цитатою основних те-

зово визначених частин.

Виконуючи складні тези, потрібно виписувати також побіжні дум-

ки таким чином, щоб вони роз'яснювали, аргументували основні.

Дослідження Балашової С.П. доводять, що студентам, у яких

прояв дослідницькі умінь сягає середнього рівня, доцільно пропонува-

ти написання критичної статті.

Стаття – науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру,

своєрідне дослідження важливої наукової, суспільно-політичної чи

літературної теми. Ми вважаємо, що для такої статті характерне висві-

тлення конкретних питань з необхідним теоретичним осмисленням.

Стаття науково-критична – досить широке за обсягом матеріалів і по-

рівняно глибоке за аналітичним проникненням у наукові праці дослі-

дження, де висвітлюються певні проблеми, процеси, явища тощо. Вона

включає в себе характеристику осмислених педагогічних чи інших

явищ або процесів, оцінки, підсумки, зауваження чи побажання, що

випливають із зробленого аналізу.

Зміст, форма, спосіб організації і манера викладу матеріалу сту-

дентом мають відповідати жанру критичної статті. Для студентів, які

мають високий рівень розвитку дослідницьких умінь, можна запропо-

нувати більш складну творчу роботу – есе.

Есе (фр. essai – спроба, намір, начерк) – невеликий за обсягом

прозовий твір, що має довільну композицію і висвітлює індивідуальні

думки та висловлення щодо конкретного питання і не претендує на

вичерпне і визначальне тлумачення теми.

Ми виходимо з того, що характерними ознаками есе є логічний

виклад, що наближає його певною мірою до наукової літератури. Як

правило, есе повинно виражати нову, суб’єктивну думку про проблему,

що вивчається і носить філософський або науково-популярний харак-

тер. Ці дослідження пов’язані з виконанням навчальних завдань; вони

формують у студентів досвід наукової постановки та збирання експе-

риментального матеріалу для практичних занять з навчальних дисци-

плін. Одночасно накопичується досвід вивчення та критичного аналізу

наукової літератури (вітчизняної та зарубіжної), особливо тієї, яка сто-

сується методологічних питань та методів наукового дослідження. При

написанні рефератів і доповідей з вміщенням до них зібраних матеріа-

лів викристалізовується мова дослідника.

Попередньо на консультаціях, практикумах, навчальних заняттях

викладачі допомагають студентам осягнути сутність науково-

260

дослідницької праці, шляхи та способи організації дослідження, зага-

льні та специфічні критерії з окремих наук, вимоги до літературного

оформлення результатів наукової роботи.

Результати науково-дослідницької праці з різних дисциплін магі-

странти можуть подавати в одній з таких форм: науковий звіт; наукова

доповідь; методичні розробки з теми дослідження; наукова ______стаття.

Проте підсумком самостійної дослідницької діяльності студента

магістратури має бути магістерська робота, яку можна назвати дип-

ломною. Визначальною рисою такої роботи є чітко виражений індиві-

дуальний характер.

Дипломна магістерська робота виконується на завершальному

етапі навчання студента за освітньо-професійною програмою підготов-

ки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”. Магістерська

робота є кваліфікаційним науково-практичним доробком, що містить

математично обґрунтовані теоретичні чи експериментальні результа-

ти, наукові положення і свідчить про спроможність студента самостійно

проводити наукові дослідження в обраній галузі знань.

Узагальнені в магістерській роботі результати проведених її ав-

тором досліджень повинні відповідати одній з таких вимог:

 отримання науково-обґрунтованих спостережень і висновків,

які мають теоретичне і практичне значення, дають можливість аргуме-

нтовано вирішувати певне конкретне завдання;

 отримання нових науково обґрунтованих або експерименталь-

них результатів, які є важливими для певної галузі науки.

Результати ______досліджень мають бути апробованими у вигляді пуб-

лікацій в періодичних виданнях та наукових збірниках, доповідях на

наукових або науково-практичних конференціях тощо.

Тематика магістерських (дипломних) робіт визначається фахо-

вими (випускаючими) кафедрами та кафедрами педагогіки і психології,

затверджується вченими радами факультетів і доводиться до відома

студентів одночасно із вирішенням питання про зарахування їх до ма-

гістратури.

Студенту-магістранту надається право обирати тему, визначену

кафедрою, або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її

розробки.

Теми магістерських робіт мають бути пов’язані з напрямами ос-

новних науково-дослідних робіт відповідних кафедр або продовжувати

(узагальнювати) результати дослідницької роботи їх авторів, проведе-

них у період навчання в університеті (участь у СНТ, виконання курсо-

вих і дипломних робіт тощо).

261

Персональний розподіл тем з одночасним призначенням науко-

вих керівників затверджується наказом ректора університету за подан-

ням вчених рад факультетів.

Керівниками магістерських робіт призначаються професори, до-

центи______, старші викладачі (кандидати наук) університету.

Виконання магістерських робіт проводиться за індивідуальними

планами, схваленими відповідними кафедрами і затвердженими дека-

ном факультету.

Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні

Державної кваліфікаційної комісії, затвердженої наказом ректора уні-

верситету у встановленому Міністерством освіти і науки України по-

рядку. Рецензенти магістерської роботи призначаються деканом факу-

льтету.

Магістерська робота подається у вигляді відповідно оформлено-

го (машинопис) дослідження обсягом не менше тридцяти умовних сто-

рінок основного тексту (для природничо-географічних та фізико-

математичних профілів) або не менше сорока сторінок (для спеціаль-

ностей гуманітарного профілю). Зберігається магістерська робота п’ять

років.

Загальні критерії оцінювання цих робіт співпадають загалом з

критеріями оцінки дисертаційних робіт. Такими є: актуальність обраної

проблеми дослідження, її теоретична і практична значущість, самос-

тійність дослідницької роботи, наявність експериментальних даних;

новизна підходу до дослідження проблеми; методологічна обґрунтова-

ність, адекватність методики дослідження його предметові; оформлен-

ня тексту, наявність обґрунтованих висновків; володіння науковою

мовою.

Тематика обирається залежно від наукового профілю кафедри,

інтересів студентів. Доцільно брати теми, замовлені школами, коле-

джами, інститутами, університетами. У цьому випадку результати сту-

дентської наукової творчості можуть бути рекомендовані для викорис-

тання безпосередньо в шкільній практиці або навчальному процесі

вищих закладів освіти.

Актуальними проблемами педагогіки вищої школи, в розробці

яких бажана участь студентів магістратури, є такі: самоаналіз педагогі-

чної профпридатності та її розвиток, професійне виховання майбут-

нього педагога, система самостійної пізнавальної діяльності студентів,

основи наукової праці студентів, проблеми спілкування, методика ін-

дивідуальної роботи над становленням педагогічного професіоналізму

та ін.

262

Предметом дослідження можуть бути: історико–педагогічні яви-

ща, система народної освіти, якість навчання і виховання, моральний,

екологічний, правовий та інший напрями виховання.

Загальні вимоги до педагогічних досліджень ґрунтуються на ви-

хідних положеннях методології педагогічних досліджень.

Основна мета педагогічного дослідження полягає: у розкритті

об’єктивних закономірностей навчання, виховання і розвитку особисто-

сті; у свідомій та цілеспрямованій інтерпретації науково-педагогічної

теорії щодо її втілення у практику навчально–виховної роботи. Педаго-

гічні дослідження мають бути спрямовані, насамперед, на вивчення

предметної діяльності особистості як головного джерела її формуван-

ня і виховання. При цьому не варто обмежуватись пізнанням лише

зовнішніх аспектів педагогічних явищ та емпіричними спостереження-

ми; необхідно глибоко і всебічно вивчати педагогічні факти, явища,

процеси, розкривати їх сутність, закономірності, використовувати різ-

номанітні прийоми мислення – індукцію, дедукцію, синтез. У процесі

дослідження необхідно розкривати внутрішні суперечності педагогіч-

них явищ: причини змін у їх розвитку; наслідки застосованих методів

впливу і організованої виховуючої діяльності, умови досягнення про-

гнозованих результатів виховного і дидактичного процесу.

Будь-яке педагогічне дослідження має відображати предмет у

його власній внутрішній логіці, інакше істинно наукове пізнання педаго-

гічних явищ, закономірностей їх розвитку і функціонування є неможли-

вим. Тому в кожному дослідженні обов’язковим є використання такого

методу чи системи методів, які б цілком відповідали внутрішній логіці

явища, процесу, що вивчається. Метод невіддільний від змісту дослі-

дження.

Вдосконалення організаційних форм педагогічних досліджень –

одне з найсуттєвіших завдань методології педагогіки. Дуже важливими

умовами забезпечення ефективності педагогічних досліджень є:

1. Вибір найбільш актуальної проблематики досліджень (чинни-

ки підвищення якості навчання і виховання, рівня громадянського мо-

рального, трудового, економічного, естетичного правового та інших

напрямів виховання тощо).

2. Логічна відповідність проблеми, теми, об’єкта, предмета, ме-

ти, задач структурі дослідження. Структура педагогічного дослідження

містить такі основні компоненти: визначення проблеми, теми дослі-

дження; постановка мети й завдань дослідження; вибір об’єкта й пре-

дмета дослідження; попередній аналіз інформації, умов й методів ви-

рішення певного типу та рівня дослідницьких завдань; формулювання

початкових гіпотез; теоретична та експериментальна їх перевірка;

263

аналіз та узагальнення отриманих результатів, наукових фактів, їх

наукова інтерпретація; побудова теоретичних висновків, де це можли-

во й необхідно; розробка науково-методичних рекомендацій щодо вдо-

сконалення практики навчально–виховної роботи. Усі компоненти пе-

дагогічного дослідження мають бути тісно пов’язані й взаємозумовлені.

3. Мета роботи має відповідати проблемі дослідження.

4. Тема має конкретизувати проблему дослідження, віддзерка-

лювати його предмет.

5. Завдання мають розкривати мету дослідження; мета й за-

вдання дослідження зумовлюють формулювання його гіпотези, яку

можна підтвердити або спростувати методами дослідження, які най-

краще відповідають вирішенню проблеми на певних етапах дослі-

дження.

Орієнтовна структура магістерської роботи є наступною: вступ

(подається обґрунтування теми дослідження, визначається об’єкт,

предмет, гіпотеза, мета, завдання, методи, етапи дослідження); розділ

перший (аналізується стан проблеми у психолого-педагогічній літера-

турі і педагогічній практиці); розділ другий (аналізуються власні спо-

стереження, одержані дані експериментальної роботи); висновки (фо-

рмулюються загальні висновки та рекомендації); список використаної

літератури; додатки (анкети, схеми, таблиці).

Можна виділити два рівня досліджень: емпіричний і теоретичний.

На першому рівні встановлюють нові наукові факти і на основі їх уза-

гальнення формулюють емпіричні закономірності. На другому рівні

формулюються основні, загальні закономірності, що дозволяють пояс-

нити раніше відкриті факти, а також передбачити факти і явища, що

відбудуться у майбутньому. Емпіричне дослідження націлене безпосе-

редньо на певний педагогічний об’єкт, явище, процес або закономір-

ність і спирається на дані спостереження та експерименти. До методів

емпіричного рівня дослідження належать такі: спостереження, анкету-

вання, бесіда, інтерв’ю, тестування, експеримент, біографічний метод,

метод вивчення продуктів діяльності.

Теоретичне дослідження пов’язане з удосконаленням та розвит-

ком понятійного апарату педагогіки і націлене на різнобічне пізнання

об’єктивної дійсності разом з її суттєвими зв’язками й закономірностя-

ми. До теоретичних методів дослідження належать аналіз та синтез,

індукція та дедукція, логічні методи (порівняння, аналогія, класифіка-

ція), а також методи моделювання.

Слід зауважити, що експериментально-емпіричний та теоретич-

ний рівні взаємопов’язані між собою. Теоретичні методи дослідження

передбачають глибокий аналіз фактичного матеріалу, абстрагування

264

від усього другорядного, розкриття суттєвих закономірностей процесу,

явищ, пояснення зовнішнього внутрішнім тощо. Емпіричні методи пе-

редбачають дослідження на рівні явищ, теоретичні – на рівні їх сутнос-

ті.

Лише спираючись на теоретичні методи дослідження, можна по-

будувати адекватну об’єктивну інтерпретацію накопичених педагогіч-

них фактів. Будь-яке педагогічне явище слід розглядати з позицій його

впливу на загальний результат педагогічної роботи у зв’язку з іншими

явищами. Застосування аналітичних методів дослідження дає можли-

вість у кожному педагогічному явищі виділити й розглянути окремі його

сторони, ознаки, особливості, властивості. Аналіз допомагає розібра-

тися з найскладнішими явищами: відокремити різнорідні факти, зіста-

вити їх, виділити типові. Таким чином створюється стратегія дослі-

дження, яка передбачає певне чергування як емпіричних, так і теоре-

тичних методів.

Якість виконання науково-дослідної роботи магістра залежить

від готовності магістра до її організації і проведення. Під готовністю ми

розуміємо інтегративну якість, що відображає здатність особистості під

керівництвом викладача організувати власну науково-дослідницьку

діяльність в процесі навчання і включає такі компоненти: творчі мож-

ливості, компетентність, оволодіння технологією наукового досліджен-

ня та викладу і захисту результатів наукового дослідження.

Творчі можливості – це система інтелектуально-творчих якостей

особистості, які сприяють успіху у творчій діяльності. Вона складається

з таких підсистем:

- підсистеми спрямованості (мотиви, інтерес, потреби);

- підсистеми характерологічних особливостей особистості (ці-

леспрямованість, працездатність, сумлінність тощо);

- підсистеми здібностей (індивідуальних особливостей творчих

процесів);

- підсистеми творчих умінь.

Необхідними індивідуально-творчими якостями майбутнього дос-

лідження є:

1). Креативність мислення, тобто здатність продукувати нові ідеї,

гіпотези, способи вираження проблемних задач.

2). Інтуїція. Пряме бачення суті речей, знаходження правильного

вирішення проблеми без усвідомлення шляхів і способів досягнення.

3). Творча уява. Самостійне створення нових образів, які реалі-

зуються в оригінальних і цінних результатах діяльності.

265

4). Дивергентність мислення. Альтернативність, здатність запро-

понувати декілька підходів до розв’язання задачі та міняти їх, бачити

проблеми, об’єкти в різних ракурсах.

5). Оригінальність мислення, тобто своєрідність якостей розуму,

способу розумової діяльності, здатність створювати думки, що відріз-

няються від загально прийнятих поглядів.

6). Асоціативність мислення. Здатність використовувати асоціа-

ції, в тому числі аналогії, а також віддаленість асоціацій.

7). Інтелектуальна активність. Це інтегральний пізнавально-

мотиваційний показник рівня розвитку творчої особистості, що базу-

ється на інтелектуальній ініціативі.

Інтелектуальна ініціатива – це не стимулювання зовні продов-

ження мислення, це продовження розумової діяльності за межами

заданої ситуації, що не обумовлена ні практичними потребами, ні нега-

тивною оцінкою роботи.

Під поняттям компетентність студента у науково-дослідницькій

діяльності ми розуміємо спеціальні і загальнонаукові знання, які слугу-

ють методологічною основою до організації та проведення досліджен-

ня (для кожного напряму педагогічних досліджень вони різні), загаль-

нонаукові, дослідницькі вміння, а саме:

- організувати власну розумову діяльність;

- здійснювати літературний пошук, бібліографічний огляд науко-

вих джерел;

- обґрунтувати актуальність теми дослідження;

- чітко визначити мету і завдання дослідження;

- оперувати понятійним апаратом;

- володіти науковими методами пізнання;

- визначати об’єкт, предмет дослідження;

- формулювати гіпотезу, доводити або спростовувати її достові-

рність;

- обґрунтувати наукову новизну і практичну значущість дослі-

дження;

- оформляти результати дослідження у числових і графічних

формах;

- захищати результати свого дослідження у відповідній формі.

Володіння технологією наукового дослідження передбачає ство-

рення системного підходу до організації наукового дослідження. В ос-

нову його побудови покладені основні етапи та методи наукового дос-

лідження. Це творчий пошук, котрий, як дидактичний процес, можна

поділити на такі етапи: а) пошук проблеми; б) зосередження, заглиб-

лення у проблему; в) збір інформації, об’єднання даних, що мають

266

зв’язки; г) інкубація, аналіз, осмислення, систематизація матеріалу; ґ)

усвідомлення або інсайт – виникнення ідеї; д) верифікація і застосу-

вання шляхом логічних роздумів або експерименту.

Виклад матеріалів дослідження залежить від рівня готовності

студента до науково-дослідницької діяльності.

Наші багаторічні спостереження, експериментальні дослідження

дають можливість виділити чотири рівня готовності студентів до науко-

во-дослідницької діяльності: дуже низький; низький; достатній; висо-

кий.

Дуже низький рівень готовності характерний для студентів у яких

відсутній інтерес до науково-дослідницької діяльності. Основний мотив

виконання наукової роботи – необхідність отримати оцінку. Серед цих

студентів більшість з низьким, іноді з середнім рівнем розвитку творчих

можливостей. Вони мають середній іноді достатній рівень знань і не

прагнуть знати більше, не володіють технологією дослідження і викла-

дом матеріалу. Дослідницьку діяльність вважають за непотрібну.

Низький рівень готовності відрізняє студентів, які проявляють

певний інтерес до окремих проблем, до певного питання; мають сере-

дній розвиток творчих можливостей, поверхнево усвідомлюють сут-

ність проблеми. Ініціатива організації наукового дослідження належить

викладачеві. Студент допускає помилки в логіко-змістовній стороні

дослідження, не завжди добивається єдності процесуальної і логіко-

змістовної сторони. Бажання займатися науковою роботою майже від-

сутнє. Виклад результатів дослідження реферативний.

Достатній рівень готовності передбачає наявність інтересу до

наукової роботи, високого або середнього розвитку творчих можливос-

тей, знання сутності науково-дослідницької діяльності, без самостійно-

го виявлення всіх її характерних ознак; добре володіння більшістю

дослідницькими і деякими загальнонауковими вміннями, намагання

єдності процесуальної і логіко-змістовної сторін при доборі форм і ме-

тодів організації наукового дослідження; невміння самостійно планува-

ти наукове дослідження у зв’язку з недостатньою компетентністю. Для

цих студентів характерно бажання стати дослідником. Виклад матеріа-

лу реферативно-аналітичний, іноді творчий.

Високий рівень готовності передбачає потребу у науково-

дослідницькій діяльності, високий рівень творчих можливостей, знання

суті науково-дослідницької діяльності і вміння самостійно виявляти всі

її характерні ознаки, володіння дослідницькими і загальнонауковими

вміннями, знання основних форм і методів організації науково-

дослідницької діяльності; досягнення єдності процесуальної і логіко-

змістовної сторін при доборі форм і методів науково-дослідницької

267

діяльності; визнання соціальної ролі дослідницької діяльності дуже

важливою у становленні нашого суспільства. Для цих студентів харак-

терний творчий стиль, роботи творчого рівня.

Їх роботи відрізняє: розуміння суті наукового дослідження; вмін-

ня відшукати і сформулювати проблему, ввести необхідний понятійний

апарат; сформулювати об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, до-

вести її або спростувати; здійснити вибір методів і конкретних методик

дослідження, провести аналіз результатів дослідження, узагальнити,

зробити правильні висновки, оцінити межі застосування дослідницької

моделі.

Аналіз статей, творчих робіт студентів магістратури дає нам мо-

жливість виділити декілька характерних для них рівнів науковості і тво-

рчості:

- реферативний рівень (стислий письмовий виклад основних по-

ложень теорії, наукових праць з проблеми дослідження) (І-ІІ рівень

готовності магістрів до науково-дослідної діяльності);

- аналітико-реферативний (стислий виклад на основі аналізу,

творчої обробки літературних джерел, аналіз фактів і теоретичне об-

ґрунтування, систематизація, класифікація, узагальнення. І на цій ос-

нові висловлювання критичних зауважень по суті опублікованого фак-

ту) (ІІІ-ІV рівень готовності магістрів до науково-дослідної діяльності).

Кожний студент – неповторна особистість і розкритися може

тільки в діяльності. Якою б не була праця (нудна, одноманітна, одноп-

ланова, різнопланова) потрібно шукати в ній творче застосування ная-

вних у студентів можливостей. Лише на базі творчості студент може

відчути емоційне піднесення і духовне зростання. На думку В.О. Сухо-

млинського, гармонійного, всебічного розвитку, освіченості, духовного

багатства, моральної чистоти – усього цього людина досягає за умов,

коли поряд з інтелектуальною, моральною, естетичною культурою

вона досягає високого ступеня культури праці, трудової творчості.

Поиск по сайту: