Етапи проведення ділової гри

Етап підготовки

(постановка мети,

аналіз проблеми,

обґрунтування

задач, плануван-

ня, загальний опис

процедури гри,

зміст ситуації та

характеристика

дійових осіб)

Розробка гри

 розробка сценарію,

 план ділової гри,

 загальний опис гри,

 зміст інструктажу,

 підготовка матеріа-

льного забезпечен-

ня.

 постановка пробле-

ми,

 цілей, умови,

 інструктаж, регла-

мент, правила, роз-

поділ ролей, фор-

мування груп, кон-

сультації.

Етап проведення

Входження в

гру

 робота з джерелами

і тренінг,

 мозковий штурм,

Групова робо-

та над за-

вданнями

 виступ груп,

 захист результатів,

 дискусії,

 робота експертів.

Етап аналізу та

Узагальнення

Міжгрупова

дискусія

 вихід з гри,

 аналіз, рефлексія,

 оцінка та самооцін-

ка,

 висновки та уза-

гальнення,

 рекомендації.

В останній час у ВНЗ застосовуються комп’ютерні (інформаційні)

технології навчання, до яких відносять технології, що використовують

спеціальні технічні інформаційні засоби (ЕВМ, аудіо, кіно, відео). Коли

комп’ютери стали широко використовуватись в освіті, з’явився термін

191

нові інформаційні технології навчання”. Ми схильні до думки вчених,

які вважають, що будь-яка педагогічна технологія – це інформаційна

технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає

інформація та її рух (перетворення). Тому більш точним було б визна-

чення для цих технологій – технічні інформаційні технології.

Технічні інформаційні технології – це процеси підготовки і пере-

дачі інформації, засобом якої є комп’ютер та інші технічні засоби. Вони

розвивають ідею програмованого навчання і відкривають дійсно нові,

ще не досліджені варіанти навчання, пов’язані з унікальними можливо-

стями сучасних комп’ютерів і телекомунікацій.

Комп’ютерні технології спрямовані на: підготовку особистості ін-

формаційного суспільства; формування умінь працювати з інформаці-

єю; розвиток комунікативних здібностей; формування дослідницьких

умінь та умінь вибору оптимальних рішень; забезпечення великим

об’ємом якісної інформації.

Комп’ютерні технології можуть здійснюватися у таких трьох варі-

антах:

І – технологія як “проникнення” (застосування комп’ютерного на-

вчання з окремих тем розділах);

ІІ – як основна (застосування при вивченні базових тем);

ІІІ – як монотехнологія (коли весь процес навчання діагностика,

управління, моніторинг, провадиться за допомогою комп’ютера).

Концептуальними положеннями комп’ютерних технологій є такі:

навчання – спілкування з комп’ютером; пристосування комп’ютера до

індивідуальних особливостей студента (принцип адаптивності); діало-

говий характер навчання; керованість і корекція викладачем процесу

навчання; здійснення взаємодії студентів з комп’ютером за всіма ти-

пами: суб’єкт, об’єкт, суб’єкт-об’єкт, об’єкт-суб’єкт; оптимальне поєд-

нання індивідуальної і групової роботи; створення психологічного ком-

форту при спілкуванні з комп’ютером; необмежене навчання: зміст,

його інтерпретація і додатки; комп’ютерна технологія засновується на

використанні деякої формалізованої моделі змісту, котрий представ-

лений програмними засобами, записаними у пам’ять комп’ютера, і мо-

жливостями телекомунікаційної мережі.

Головною особливістю змісту освіти засобами комп’ютерних те-

хнологій є багатократне збільшення “підтримуючої інформації”, наяв-

ність інформаційного середовища.

Комп’ютерні засоби навчання називають інтерактивними, вони

мають здатність відчуватися на дії студентів і викладачів, вступати з

ними в діалог, що і складає головну особливість методик

комп’ютерного навчання.

192

Комп’ютер виконує функції: викладача (вчителя); джерела на-

вчальної інформації; наочності; індивідуального інформаційного прос-

тору; тренажера; засобу діагностики і контролю.

Комп’ютер виконує функції робочого інструменту, оскільки він

виступає в якості: засобу підготовки текстів та їх збереження; текстово-

го редактора; графічного редактора; обчислювальної машини; засобу

моделювання.

Функцію об’єкту навчання комп’ютер виконує при: програмуванні;

створенні програмних продуктів; застосуванні різних інформаційних

середовищ.

Викладач у комп’ютерній технології виконує такі функції: органі-

зація навчального процесу на рівні предмету, групи; організація ______внут-

рішньо-групової активності і координації; індивідуальне спостереження

за студентами, надання допомоги; індивідуальне навчання; підготовка

компонентів інформаційного середовища.

Інформатизація навчання вимагає від викладача і студентів

комп’ютерної грамотності, до структури комп’ютерної грамотності входять:

знання основних понять інформатики і обчислювальної техніки; знання су-

часних операційних систем та володіння їх основними командами; знання

сучасних оболонок та операційних засобів.

В останній час з’явилася нова технологія –технологія дистанцій-

ного навчання. Поява дистанційної освіти не випадкова – це закономі-

рний етап розвитку та адаптації освіти до сучасних умов. Виконати

соціальне замовлення суспільства шляхом збільшення асигнувань на

освіту, збільшенням кількості навчальних закладів та іншими традицій-

ними способами не в змозі навіть заможні країни. Тому поява дистан-

ційної освіти, питання „бути чи не бути” дистанційній освіті вже не є

актуальним. В усьому світі дистанційна освіта існує і займає свою соці-

ально-значущу нішу в освіті.

Наказом Міністра освіти і науки України № 293 від 07.07.2000 р.

створено структурний підрозділ Національного технічного університету

"Київський політехнічний інститут" Український центр дистанційної

освіти (УЦДО), головною метою діяльності якого є створення системи

дистанційної освіти України відповідно до завдань Національної про-

грами інформатизації.

Дистанційна освіта - особлива, досконала форма, яка поєднує

елементи очного, очно - заочного, заочного І вечірнього навчання на

основі нових інформаційних технологій та систем мультимедіа.

Дистанційна освіта - комплекс освітніх послуг, що надаються

широким колам населення в країні і за рубежем за допомогою спеціа-

лізованого інформаційного освітнього середовища, що базується на

193

засобах обміну навчальною інформацією на відстані (супутникове те-

лебачення, радіо, комп'ютерний зв'язок та ін.). Дистанційне навчання є

однією з форм безперервної освіти, що покликане реалізувати права

людини на освіту і отримання інформації.

Дистанційне навчання - нова організація освітнього процесу, що

базується на принципі самостійного навчання студента.

Дистанційне навчання - сукупність інформаційних технологій,

що забезпечують доставку студенту основного обсягу матеріалу; інте-

рактивну взаємодію студентів та викладачів в процесі навчання; на-

дання студентам можливості самостійної роботи по засвоєнню матері-

алу; а також оцінку їхніх знань та навиків в процесі навчання.

Дистанційне навчання - це нова форма організації освіти, що ос-

нована на використанні персональних комп'ютерів, електронних підру-

чників та засобів телекомунікацій, які становлять якісно нову техноло-

гію навчання. Для цієї технології характерна сильна пізнавальна моти-

вація, що створюється мережею Інтернет, та якість підготовки фахівця.

Це й робить дистанційне навчання технологією навчання ХХІ сторіччя.

Отже, характерними рисами дистанційної освіти є: гнучкість,

модульність. економічна ефективність, координаційна роль викладача,

спеціалізований коні роль якості освіти, використання спеціалізованих

технологій і засобів навчання.

Основними принципи дистанційного навчання є: гуманізм, пріо-

ритетність педагогічного підходу при проектуванні освітнього процесу в

дистанційному навчанні, педагогічна доцільність застосування нових

інформаційних технологій, вибір змісту освіти, відповідність технологій

до навчання, мобільність навчання, неантагоністичність існуючим фо-

рмам освіти.

Основними видами забезпечення дистанційного навчання є: ме-

тодичне, програмне, технічне, інформаційне, організаційне.

Перехід до інформаційного суспільства кардинально змінює по-

ложення системи освіти, її інституційний статус. Освіта стає не лише

інструментом взаємопроникнення знань і технологій в глобальному

масштабі, але й капіталу, засобом боротьби за ринок, рішення геополі-

тичних завдань. Сучасному суспільству необхідна масова якісна осві-

та, спроможна забезпечити зростаючі потреби споживача та виробни-

ка матеріальних і духовних благ.

Нові типи суспільних відносин обумовлюють розроблення і впро-

вадження інших підходів до професійної підготовки майбутніх фахівців,

інших систем навчання, що визначаються у загальному контексті євро-

пейської інтеграції з орієнтації на фундаментальні цінності загальнос-

вітової культури. Пропонується ввести у всіх національних системах

194

освіти обліку трудомісткості навчальної роботи у кредитах [Нині у сві-

товій системі вищої освіти найширше використовують такі системи

залікових одиниць: ЕСТS – європейська система, USCS – американсь-

ка система, САТS – британська система, UMAP – країн Азії і басейну

Тихого океану]. За основу пропонується взяти ЕСТS (European Community

Course Credit Transfer System), зробивши її накопичувальною

системою,, здатною працювати в рамках концепції "навчання протягом

усього життя". ЕСТS запропонували 1989 року в структурі ERASMUS

[ERASMUS – European Community Action Scheme for the Mobility of

University Students]. Схема дій Європейського співтовариства для роз-

витку мобільності студентів університетів (програма ЄС, розділ про-

грами академічної мобільності SOCRATES)]. Ця система допомагає

визначити періоди навчання за кордоном, збільшує якість і кількість

студентської мобільності в Європі. Нещодавно ЕСТS почала застосо-

вувати накопичувальну систему, яка виконується на інституціонально-

му, регіональному, національному та європейському рівнях. Це одне з

головних положень Болонської декларації. ЕСТS засновано на конвен-

ції про 60 кредитів за обсяг робіт студента за один академічний рік.

Обсяг робіт студентів за повний робочий час навчальної програми в

Європі становить переважно 36 – 40 тижнів на рік, у такому разі один

кредит становить від 24 до 30 робочих годин. Обсяг робіт визначається

часом, за який пересічний студент отримує необхідний результат на-

вчання.

Повний обсяг робіт, потрібний для закінчення першого рівня цик-

лу, становить 3-4 роки (тобто 180 – або 240 кредитів). Студентський

обсяг робіт в ЕСТS включає час перебування на лекціях, семінарах,

час для самостійних робіт, підготовки до іспитів, їх складання тощо.

Кредити поширюються на всі компоненти навчальної програми (моду-

лі, курси, дисертаційні роботи).

На часі розробка кредитної системи для освіти протягом всього

життя, основна мета якої – трансформація існуючої системи ЕСТS у

таку, яка б допомогла громадянам нагромаджувати кредити, одержані

в процесі формальної та неформальної освіти. Дослідні проекти вже

реалізовано у 2002 – 2003 роках. Реалізацію нової загальної схеми

кредитних систем для освіти протягом усього життя (ЕСТS Plus) за-

плановано на 2004 – 2005 роки.

Найбільшою перевагою Болонського процесу є визначення та

оцінка стандартів якості вищої освіти по всій Європі. Передбачається

створення акредитаційних агентств, незалежних від національних уря-

дів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на трива-

лості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що

195

набули випускники. Водночас будуть встановлені стандарти трансна-

ціональної освіти. Попередньою умовою є розроблення порівняльних

методів і критеріїв для встановлення якості досліджень та навчання.

1998 року Рада Європи порекомендувала розширити співпрацю у цій

галузі. Було створено Європейську мережу гарантії якості у вищій осві-

ті (ENQA). З 1999 року ENQA надавала інформацію про впроваджений

досвід разом із розробками та оцінками гарантії якості. На Болонських

семінарах в Амстердамі обговорювали результати дебатів про встано-

влення європейських стандартів якості для програм рівнів "бакалавр"

та "магістр". Пілотний проект "Регулювання освітніх структур в Європі"

надав критерії порівняння остаточних структур та викладацьких нова-

цій для сімох предметів (бізнес, освітні науки, геологія, історія, матема-

тика, хімія та фізика).

Наведені елементи впроваджуються в дію за допомогою інфор-

маційного пакета, анкети (заяви) і переліку оцінок дисциплін.

Європейська система перерахування кредитів (ЕСТS) розвива-

ється і вдосконалюється. Основні її недоліки – це неузгодженість на-

вчальних планів і програм, слабка кореляція між національними освіт-

німи системами, різні вимоги до освітніх стандартів та їх оцінювання.

Тому система ЕСТS нині трансформується у все європейську систему

нагромадження і зарахування кредитів (ЄСПК), де всі навчальні про-

грами виражаються в кредитах і визначається "номінальний загальний

час навчання", тобто середня кількість годин, яку студент може про-

слухати, щоб досягнути певного результату навчання, і таким чином

успішно здобути кредити. Крім того, у системі ЄСПК кредити даються

лише за успішні досягнення в навчанні. Тобто у кредитному процесі

поєднуються два підходи: час, необхідний для складання кредиту, і

рівень компетентності для зарахування кредиту.

Всеєвропейська система накопичення і зарахування кредитів

намагається врахувати різні рівні навчання (бакалавр, магістр), які

характеризують глибину, складність і творчість у навчанні, тобто вво-

дить різні рівні кредиту.

Істотним є завдання пов’язати кредити з механізмом контролю

якості, щоб забезпечити їх реальне застосування, а отже, і "конверто-

ваність" на території Європи.

Таким чином, європейські ______країни-учасниці Болонського процесу

працюють над тим, як перетворити кредит з єдиної міри навчального

навантаження студентів у механізм контролю за якістю їх навчання.

Якість освіти можна забезпечити, якщо національні механізми контро-

лю якості будуть суворими, відкритими, прозорими і ефективними.

196

Оскільки система ЕСТS не регулює змісту, структури чи відпові-

дності навчальних програм, а метою всеєвропейської системи накопи-

чення кредитів є захист своєрідності змісту й форми викладання освіт-

ніх програм, а отже, і національної, місцевої, регіональної та інститу-

ційної академічної автономії, маємо унікальну можливість, враховуючи

інваріантні вимоги системи ЕСТS, створити українську національну

навчальну систему.

Насамперед, потрібно усвідомити й визначити суть поняття

"кредит". Розглянемо різні підходи до використання кредиту як єдиної

міри навчального навантаження студента, і визначимо його роль порі-

вняно з навчальними системами різних країн. Розглянемо американсь-

ку і європейську моделі кредитних розрахунків навчального наванта-

ження.

У системі вищої освіти США один кредит становить 15 год______. ауди-

торного часу протягом семестру. Традиційно тут навчальний рік скла-

дається з двох повних 15-тижневих семестрів – весняного та осіннього,

а також 7-тижневої літньої сесії. Середньоамериканський студент про-

тягом семестру вивчає 5 навчальних дисциплін, на кожну з яких здебі-

льшого виділяється три тижні аудиторно-астрономічні години (хоча є

навчальні предмети з 2 – 4 аудиторними годинами в тиждень), що на-

зиваються кредитними годинами, або кредитами. Мінімальна кількість

кредитів, які має отримати студент денної форми навчання у США

протягом семестру, становить 12 кредитів. Якщо ж студент обрав для

навчання 5 навчальних дисциплін, то середня кількість кредитів стано-

витиме 15. Для присвоєння ступеня бакалавра студент США, як пра-

вило, повинен отримати в середньому 124 кредити, тобто граничний

термін навчання – 4 роки. Щоб одержати ступінь магістра, потрібно за

1 – 2 роки засвоїти ще 30 кредитів.

У США чітко регламентується співвідношення часу, який виділя-

ється на аудиторне навчання й самостійну роботу. В середньому спів-

відношення аудиторної і самостійної роботи становить 3: 5, тобто, на-

вчаючись протягом п’яти ______днів на тиждень по три астрономічні години в

аудиторіях, студент зобов’язаний щодня 5 год. навчатися самостійно

(читальні зали, комп’ютерні класи, лабораторії, майстерні тощо).

Кількість кредитних годин для кожної дисципліни визначає адмі-

ністрація навчального закладу. Студентам надається можливість са-

мостійно скласти свій навчальний план і відвідувати аудиторні заняття

на свій вибір у зручний час. Курс на максимальну індивідуалізацію на-

вчання ліквідовує звичні для нас уявлення про академічну групу, одно-

часне складання заліків та іспитів, фіксований термін навчання.

197

Таким чином, спостерігаються різні підходи до поняття кредиту в

європейській та американській системах вищої освіти. Якщо в євро-

пейських країнах кредит – це величина повного навчального наванта-

ження студента (аудиторне, самостійна робота, консультації, екзамени

тощо), то у США в кредитах визначається лише аудиторне навчання,

причому воно прив’язується до тижневого розрахунку. Тобто кількість

кредитних годин (кредитів) присвоюється навчальній дисципліні з ура-

хуванням 15 тижнів навчання у кожному семестрі.

Інтеграційний процес полягає у впровадженні європейських норм

і стандартів в освіті. Перед вищою освітою стоїть важливе завдання:

забезпечити перехід до кредитно-модульної та стимулюючої системи

навчання (ЕСТS), що є однією з умов входження національної системи

освіти до спільного європейського простору. Кредитно-модульна сис-

тема навчання спрямована на реалізацію положень Концепції розвитку

педагогічної освіти в Україні.

Вищі навчальні заклади України мають певні напрацювання з

упровадження елементів ЕСТS. За наказом Міністерства освіти і науки

України з 2003-2004 навчального року у вищих навчальних закладах

проводиться педагогічний експеримент щодо впровадження кредитно-

модульної системи організації навчального процесу. Розпочинаючи з

1992 року вищими навчальними закладами України розроблено струк-

турно-логічні схеми підготовки фахівців, освітньо-кваліфікаційні харак-

теристика та освітньо-професійні програми, введено систему кредит-

ного виміру навчальних дисциплін, реформовано порядок вступу до

вищих навчальних закладів, впроваджено модульно-рейтингову сис-

тему навчання, що є основою для реалізації європейської системи

залікових кредитів в Україні. Кредитно-модульна система організації

навчального процесу дає можливість формувати індивідуальну освіт-

ньо-професійну програму підготовки спеціалістів на підставі переліку

змістових модулів з урахуванням вимог замовників, побажань студен-

тів, пов’язаних з їхнім баченням перспектив майбутньої професійної

кар’єри, кон’юнктури, місця працевлаштування тощо.

Основними напрямами підготовки студентів в умовах кредитно-

модульної системи організації навчання є створення стандартів за

напрямами освіти, в яких домінував би діяльнісний аспект засвоєння

змісту з урахуванням загальноєвропейських та регіональних стандар-

тів; створення гнучких мовленнєвих модульних програм; використання

комунікативних форм і методів навчання, характерних для європейсь-

кої зони освіти; поліпшення медіа освітньої підготовки викладачів, які

мають проектувати освітнє та навчальне середовище з допомогою

інформаційних, комп’ютерних і педагогічних технологій.

198

Кредитно-модульна система підготовки фахівців передбачає оп-

тимізацію навчального процесу, посилення самостійної роботи студен-

тів, уможливлює встановлення чіткої індивідуальної траєкторії здобут-

тя вищої освіти, де враховуються всі навчальні досягнення під час

навчання в різних університетах, що є дієвим засобом підтримки сту-

дентської мобільності. Нагромаджені кредити дають можливість студе-

нтам робити перерви в навчанні або продовжити його в іншому навча-

льному закладі, за такої системи об’єктивно оцінюються досягнення

студентів, що певною мірою унеможливлює суб’єктивне ставлення до

нього викладача. Запровадження ЕСТS, як нагромаджу вальної систе-

ми кредитів, дасть змогу кожній людині ефективно працювати в рамках

концепції „навчання впродовж життя” сприятиме її саморозвитку, са-

мовдосконаленню і утвердженню як професіонала.

Поиск по сайту: