Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Механізм правового регулювання відносин авторського права, пов’язаних з рекламою



Правове регулювання здійснюється через систему засобів, що в юридичній літератур прийнято називати механізмом правового регулювання, спеціальною конструкцією, здатною переводити приписи законодавця у відповідну поведінку суб’єктів правовідносин [19, 20].

Щодо механізму правового регулювання відносин авторського права, пов’язаних з рекламою, то ключовим поняттям у його розумінні є його зміст, який полягає у дії норм права на поведінку учасників цих відносин, які здійснюються в інтересах всього суспільства або визначеного колективу з метою підкорити поведінку окремих суб’єктів встановленому у суспільстві правопорядку [1, 20].

Варто відзначити, що категорія “механізм правового регулювання” в юридичній літературі досліджується досить давно. Як зазначає Д. Ю. Голосніченко, ще в 1961 році М. Г. Александров увів термін “механізм правового впливу”, визначаючи його як установлення заборон на певні дії, правоздатність суб’єктів права, а також компетенцію певних органів та їх посадових осіб і взаємозв’язки між учасниками суспільних відносин [19, 20].

Розкриваючи зміст та сутність терміну “механізм правового регулювання”, необхідно відзначити, що воно є важливим не тільки для авторського права та права інтелектуальної власності загалом. Так, С. С. Алексєєв, наголошуючи на значенні цього терміна, зазначав, що “поняття механізму правового регулювання дає змогу зібрати та систематизувати засоби правового впливу на суспільні відносини, визначити місце й роль того чи іншого юридичного засобу в правовому житті суспільства” [1, 30].

Також, поняття “механізм правового регулювання” не має однозначного трактування в юридичній літературі. Наприклад, С. С. Алексєєв наводить досить спрощене поняття: “механізмом правового регулювання прийнято називати систему юридичних засобів, за допомогою якої здійснюється правове регулювання” [1, 31].

О. Ф. Скакун це поняття доповнює, крім зазначених елементів, ще такими категоріями, як “правові способи та форми”, “суб’єкти права”, “правопорядок”. Під механізмом правового регулювання пропонує розуміти “взяту в єдності систему правових засобів, способів і форм, за допомогою яких нормативність права переводиться в упорядкованість суспільних відносин, задовольняються інтереси суб’єктів права, встановлюється й забезпечується правопорядок (“належне” у праві стає “сущим”)” [105, 498].

Деякі науковці під механізмом правового регулювання суспільних відносин розуміють сукупність правових засобів, за допомогою яких поведінка суб’єктів суспільних відносин приводиться у відповідність до вимог і дозволів, що містяться в нормах права [111, 261].

Необхідно погодитися з Ю. А. Ведєрніковим та В. С. Грекулом, які наводять визначення, тотожне запропонованому С. С. Алексєєвим, та розкривають такі основні ознаки механізму правового регулювання: є складовою механізму соціального регулювання; об’єднує всі явища правової дійсності (засоби, способи, форми); є взаємопов’язаною та взаємодіючою системою; є динамічною частиною правової системи суспільства – призначений для введення в дію необхідних елементів правової системи; результатом його дії є встановлення правопорядку в суспільстві [15, 91].

Так, А. М. Колодій, В. В. Копейчиков, С. Л. Лисенков характеризують лише три його основні елементи: норми права; правові відносини; акти реалізації прав і обов’язків [111, 261]. Деякі науковці, крім зазначених, виокремлюють ще один елемент – категорію “юридичні факти” [15, 91].

О. Ф. Скакун, крім конкретизації зазначених основних елементів, вносить до цього переліку й акти застосування норм права: принципи права, норми права, нетипові правові розпорядження (спеціалізовані норми права), об’єктивовані в нормативно-правових актах; правовідносини, суб’єктивні юридичні права і обов’язки в їх індивідуалізації (конкретизації); акти безпосередньої реалізації прав і обов’язків; акти застосування норм права [105, 498].

С. С. Алексєєв до зазначених елементів додає “правосвідомість” і “режим законності” [1, 67]. Свою думку він обґрунтовує тим фактом, що від рівня правосвідомості та реального режиму законності залежить ефективність роботи всіх елементів механізму правового регулювання.

На нашу думку, найбільш повно поняття “механізм правового регулювання авторських правовідносин” розкрила Т. О. Коломоєць, яка розуміє під цим “сукупність правових засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин у сфері авторського права” [52, 23].

До органічних складових механізму правового регулювання відносин авторського права, пов’язаних з рекламою належать: норми права – загальнообов’язкові правила поведінки, встановлені з метою регулювання суспільних відносин; акти реалізації норм права – процес фактичного втілення в життя приписів правових норм через поведінку суб’єктів авторського права; правові відносини – вольові суспільні відносини, що виникають на основі норм права.

Функціональними складовими механізму правового регулювання відносин авторського права, пов’язаних з рекламою, за Т. О. Коломоєць, є: правова свідомість суб’єктів авторського права; законність; акти тлумачення норм права; акти застосування норм права [52, 68].

Cтруктурними елементами правового регулювання відносин авторського права, пов’язаних з рекламою є: норми авторського права; авторські відносини; акти тлумачення норм авторського права; акти реалізації авторського норм.

Т. І. Тарахонич пропонує виокремлювати два способи визначення елементів механізму правового регулювання відносин авторського права, пов’язаних з рекламою. Перший з них – це широкий підхід, відповідно до якого означений механізм охоплює значну сукупність елементів, які приймають участь у процесі впорядкування суспільних відносин, а саме: а) норми права; б) нормативно-правові акти; в) юридичні факти; г) правовідносини; д) тлумачення; е) реалізація права; є) законність; ж) правосвідомість; з) правова культура; и) правомірна поведінка; і) протиправна поведінка; ї) юридична відповідальність. Другий спосіб розгляду елементної будови механізму правового регулювання є вузьким та включає в себе тільки ті елементи, які складають основу регулятивної функції права. Серед них виділяють: норми права, нормативно-правові акти, правовідносини, реалізацію права, законність [110, 105].

Як зазначає В. М. Супрун, можна зробити такий висновок: по-перше, механізм правового регулювання є сукупністю правових елементів, різних за своєю природою й функцією, які вони виконують, проте, з іншого боку, ці правові елементи об’єднані в єдину систему спільною метою; по-друге, механізм правового регулювання у своїй законодавчій частині має бути зорієнтований на право реалізацію, що знаходить свій вияв через урахування плюралізму правової дійсності, множинності інтересів різних суб’єктів, у способах і принципах регулювання правових відносин, спеціальних механізмів захисту прав, звуження повноважень суб’єктів влади [108, 17].

Розвиток відносин авторського права, пов’язаних з рекламою передбачає реалізацію загальних принципів державного регулювання авторського права як інституту права інтелектуальної власності. До них належать: принцип обмеження авторського права, принцип вичерпання авторського права, принцип непорушності права авторства, принцип невідчужуваності особистих немайнових прав автора, принцип матеріальної та моральної заінтересованості, принцип всебічної охорони прав і законних інтересів авторів [100].

Відповідно до напрямів механізму правового регулювання відносин авторського права, пов’язаних з рекламою можна виокремити декілька елементів у механізмі правового регулювання й реалізації цього явища. Такі елементи в юридичній літературі прийнято називати стадіями або етапами правового регулювання [2, 67].

Перша стадія передбачає формування й прийняття відповідних правових норм: уведені до системи права, вони в цілому спрямовують поведінку учасників суспільних відносин у сфері авторського права, що пов’язане з рекламою (насамперед, це стосується норм, що визначають цілі, завдання й принципи правового регулювання). Друга стадія пов’язана з виникненням прав і обов’язків учасників правовідносин авторського права, пов’язаного з рекламою, одним з елементів якого є юридичні факти або їх сукупність. Третя стадія здійснення механізму правового регулювання у сфері відносин авторського права пов’язаного з рекламою передбачає реалізацію норм права через правовідносини, акти безпосередньої й опосередкованої реалізації прав і обов’язків, що виражається в учиненні дозволених дій і утриманні від заборонених дій. Четверта стадія – застосування санкції правової норми в разі неправомірної поведінки суб’єктів авторського права, що пов’язані з рекламою, порушення авторського права у сфері реклами, виникнення умов, які становлять загрозу авторському праву, що пов’язане з рекламою, а також, здійснення певних заходів щодо усунення таких загроз [108, 19].

Таким чином, механізм правового регулювання відносин авторського права, пов’язаних з рекламою включає в себе сукупність форм, методів та інструментів, за допомогою яких держава впливає на діяльність об’єктів і суб’єктів авторського права, що пов’язане з рекламою з метою недопущення порушення законних прав та інтересів авторів та інших законних суб’єктів авторського права під час використання об’єктів авторського права у рекламі.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ

У рекламі можуть використовуватись об’єкти авторського права. Використання об’єктів авторського права повинно здійснюватись на основі надання дозволу законним володільцем авторських прав на певний об’єкт. Надання такого дозволу може реалізовуватись у формі укладення певного виду авторського договору, наприклад, ліцензійного або договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. Позадоговірне використання об’єктів авторського права в рекламі буде правопорушенням.

Законодавство України не відносить рекламу до об’єктів авторського права, але й прямо не виключає таку можливість. Адже, закріплений ЦК України перелік об’єктів авторського права не є вичерпним.

Тому, можна припустити, що реклама може бути об’єктом авторського права, якщо буде відповідати вимогам, яким повинен відповідати твір. Тобто, мова йде про те, що реклама повинна мати творчий характер, мати об’єктиву форму вираження, мати ознаку змісту та реклама повинна бути оприлюднена.

На нашу думку, все ж таки на законодавчому рівні необхідно рекламу закріпити в переліку об’єктів авторського права.

Тлумачення механізму правового регулювання відносин авторського права, пов’язаних з рекламою серед науковців мало досліджується. Хоча, поняття “механізм правового регулювання” та його зміст є предметом наукових досліджень теоретиків у галузі теорії держави в права. На основі цих досліджень, ми можемо зробити висновок, що механізм правового регулювання відносин авторського права, пов’язаних з рекламою включає в себе сукупність форм, методів та інструментів, за допомогою яких держава впливає на діяльність об’єктів і суб’єктів авторського права, що пов’язане з рекламою з метою недопущення порушення законних прав та інтересів авторів та інших законних суб’єктів авторського права під час використання об’єктів авторського права у рекламі.

РОЗДІЛ 3

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.