Для безпечного перебування людей протягом не менше ніж дві доби у сховищі передбачені такі системи:
система повітропостачання (вентиляції);
система водопостачання; система каналізації;
система електропостачання; система теплопостачання;
система зв’язку.
Система вентиляції складається з оголовка, повітропроводу (як пра-вило, сполучені з аварійним виходом) , противибухових пристроїв, проти-пилових фільтрів, вентиляторів (при місткості до 300 осіб – з електроруч-ним приводом, а для більших сховищ – з електроприводом), фільтрів-поглиначів, гермоклапанів, клапанів надлишкового тиску, водяних мано-метрів. Включена вентиляція забезпечує невеликий надлишковий тиск у приміщеннях сховища.
Противибухові пристрої відсікають вибухову хвилю, вони являють собою систему жалюзі, що автоматично зачиняються. Енергія ударної хви-лі витрачається на деформацію металу жалюзі.
Протипилові фільтри очищають повітря від пилу й бактерій майже повністю, від краплиннорідких отруйних речовин – частково. Від газопо-дібних отруйних речовин протипилові фільтри не захищають.
Фільтри-поглиначі очищають повітря від залишків пилу, бактерій, отруйних речовин у будь-якому агрегатному стані. Вони являють собою ємності із гранульованим активованим вугіллям, змонтовані разом з вен-тилятором і системою перемикання режимів вентиляції в одному корпусі,
– фільтровентиляційній установці.
Існують два режими вентиляції сховища (рис 5,3).
Режим чистої вентиляції
Режим фільтровентиляції
Подача повітря в
сховище
1 – оголовок; 2 – повітропроводу, сполучений з аварійним виходом;)
Перший режим – (режим чистої вентиляції), коли повітря проходить всі пристрої, крім фільтрів-поглиначів. У цьому режимі повітря очищаєть-ся від пилу майже повністю, від краплиннорідких отруйних речовин і бак-терій – частково, не очищається від пароподібних отруйних речовин. По-дача повітря становить 8...13 м3 на людину в годину.
Другий режим – режим фільтровентиляції, коли повітря проходить ще очищення у фільтрах-поглиначах, очищаючись при цьому повністю від пилу, бактерій і отруйних речовин (СДОР) у будь-якому стані. Подача по-вітря в цьому режимі становить 2 м3 у годину на людину (внаслідок висо-кого опору фільтрів-поглиначів).
Перший режим використовується від моменту заповнення сховища до прояву дії уражаючих факторів, потім вентиляція відключається на 30…40 хвилин, після чого включається другий режим, що функціонує до кінця перебування людей у сховищі.
Рідко зводяться сховища з регенеративним режимом вентиляції (у Краматорську – на міському холодильнику). У цьому режимі повітря цир-кулює по приміщенню, збагачується киснем, звільняється від продуктів дихання, при цьому забезпечується підпір повітря для запобігання потрап-лянню в сховище зовнішньої атмосфери.
Інші системи життєзабезпечення:
система водопостачання – від зовнішньої мережі й аварійний запас не менш 6 літрів на людину;
система каналізації – міська мережа й (або) вигрібні ями;
система електропостачання – від загальної мережі або дизель-генератора (у великих сховищах), аварійне освітлення від акумуляторів;
система теплопостачання – від міської мережі або відсутня зовсім;
система зв’язку – телефон, радіоточка, короткохвильова радіоста-
нція.
У сховищі обладнують різні інженерні системи: електропостачання – труби з електропроводкою фарбують у чорний колір, водопостачання – труби фарбують у зелений колір, опалення – труби фарбують у коричневий колір, радіотрансляційна точка, телефонний і радіозв’язок. Там також ма-ють бути дозиметричні й хімічні прилади розвідки, засоби індивідуального захисту, засоби гасіння пожеж, аварійний запас інструментів, засоби ава-рійного освітлення, запас медичних засобів, продуктів і води, документація щодо утримання сховища.
Після деякого дообладнання – встановлення захисних герметичних пристроїв, систем фільтровентиляції, водопостачання та ін., як сховища можуть бути використані шахтні виробки, катакомби, метрополітен, тран-спортні й пішохідні тунелі, заглиблені частини будівель, підземні (у скель-них породах) приміщення різного господарського призначення.