Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концен-трацією



 

 

Розміри зон хімічного зараження залежать від кількості СДОР, яка вилилася (або викинута) в навколишнє середовище, фізичних і токсичних властивостей, умов зберігання, рельєфу місцевості та метеорологічних умов.

 

Розміри зони характеризуються глибиною поширення і шириною. Глибину поширення можна визначити за таблицями 4.23 та 4.24.


 


 

Таблиця 4.23 – Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на відкритій мі-сцевості, кілометрів (резервуари не обваловані, швид-кість вітру 1 м/с, для інших умов див. примітки)

 

    Кількість СДОР в резервуарі, тон    
Назва СДОР                
   
                 
      При інверсії      
Хлор, фосген                
 
Аміак 3,5 4,5 6,5 9,5  
Сірчистий ангідрид 2,5 4,5 12,5 17,5  
Сірководень 5,5 7,5 12,5  
                 
      При ізотермії      
Хлор, фосген                
1,8 4,6 11,5  
Аміак 0,4 0,7 0,9 1,3 1,9 2,4  
Сірчистий ангідрид 0,5 0,8 0,9 1,4 2,5 3,5  
Сірководень 0,6 1,1 1,5 2,5 8,8  
                 
      При конвекції      
Хлор, фосген                
0,47 1,4 1,96 2,4 2,85 3,15  
Аміак 0,12 0,21 0,27 0,39 0,5 0,62 0,66  
Сірчистий ангідрид 0,15 0,24 0,27 0,42 0,52 0,65 0,77  
Сірководень 0,18 0,33 0,45 0,65 0,88 1,1 1,5  
                 

 


Таблиця 4.24 – Глибина поширення хмари зараженого повітря з ура-жаючими концентраціями СДОР на закритій міс-цевості, кілометрів (резервуари не обваловані, шви-дкість вітру 1 м/с, для інших умов див. примітки)

 

Назва СДОР   Кількість СДОР в резервуарі, тон    
                 
   
                 
      При інверсії      
Хлор, фосген                
  6,57 22,8 41,1 48,8  
Аміак   1,28 1,85 2,71 3,4 4,3  
Сірчистий ангідрид   1,14 1,28 2,85 3,57  
Сірководень   1,57 2,14 3,57 5,71 7,14 17,6  
                 
      При ізотермії      
Хлор, фосген                
  1,31 3,28 4,57 5,43  
Аміак   0,2 0,26 0,37 0,54 0,68 0,86  
Сірчистий ангідрид   0,23 0,26 0,4 0,57 0,71 1,1  
Сірководень   0,31 0,43 0,71 1,14 1,43 2,51  
                 
      При конвекції      
Хлор, фосген                
  0,4 0,52 0,72 1,2 1,32  
Аміак   0,06 0,08 0,11 0,16 0,2 0,26  
Сірчистий ангідрид   0,07 0,08 0,12 0,17 0,21 0,3  
Сірководень   0,09 0,13 0,21 0,34 0,43 0,65  
                 

 

Примітки.1Для обвалованих і заглиблених резервуарів із СДОРглибина поширення хмари зараженого повітря зменшується у 1,5 рази.

 

2 При швидкості вітру більше 1 м/с застосовуються додаткові коефі-цієнти з таблиці 4.25.

 

 

Таблиця 4.25 – Додаткові коефіцієнти для урахування впливу швид-кості вітру на глибину поширення зараженого повітря

 
 


Ступінь верти-       Швидкість вітру, м/с        
кальної стій-                      
 
кості повітря  
                     
                         
          Додатковий коефіцієнт        
Інверсія                        
  0,6 0,45 0,38  
Ізотермія   0,71 0,55 0,5 0,45 0,41 0,38 0,36 0,34 0,32  
Конвекція   0,7 0,62 0,55  
                         

 

 


Якщо даних про СДОР у таблицях 4.23 та 4.24 немає, то глибину (Г) зони для відкритої місцевості при інверсії можна визначити за уражаючи-ми концентраціями за формулою:

 
 

  G12  
Г 34,2 Д2 V2 , (4.12)

де G – кількість СДОР, кг/;

 

Д – токсодоза, мг∙хв/ людину, Д = СТ (С – концентрація, мг/л; Т – час впливу СДОР певної концентрації, хв);

 

V – швидкість вітру в приземному шарі повітря, м/с.

 

Ширина (Ш) зони залежить від ступеня вертикальної стійкості шарів повітря і визначається співвідношенням: при інверсії Ш = 0,03Г, ізотермії Ш = 0,15Г, при конвекції Ш = 0,8Г, де Г – глибина поширення хімічної ре-човини з уражаючими концентраціями, км.

 

Площа зони хімічного ураження приймається як площа рівнобедре-ного трикутника, яка дорівнює половині глибини поширення зараженого повітря на ширину зони зараження:

 
 


SЗ Г Ш (4.13)  
     
 
     
         

Задача 4.9 Вихідні дані. На об'єкті в результаті аварії викинуто в ат-мосферу 5 т хлору. Резервуар не обвалований, місцевість відкрита, швид-кість вітру в приземному шарі 3 м/с, різниця температур на висотах 50 і 200 см Δt = –1,0.

 

Визначити площу зони хімічного зараження. Розв'язання.

 

1 Визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря. У таблиці 4.2 знаходимо, що за даних метеоумов це інверсія.

 

У таблиці 4.23 знаходимо, що викидання на відкриту місцевість 5 т хлору при швидкості вітру 1 м/с та інверсії, утворить зону хімічного зара-ження повітря глибиною 23 км.

 

Знаходимо у таблиці 4.25 додатковий коефіцієнт для швидкості вітру З м/с при інверсії, який дорівнює 0,45.

 

2 Визначаємо глибину поширення зараженого повітря:

 

Г = 23 ∙ 0,45 = 10,35 км. 3 Ширина зони хімічного зараження:

 

Ш = 0,03 ∙ Г = 0,03 ∙ 10,35 = 0,3 км.

 

4 Площу зони хімічного зараження з уражаючою концентрацією і ви-


 


значаємо за формулою

       
   


SЗ Г Ш 10,3 0,3 = 1,54 км2.  
       
       

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.