Право власності іноземних інвесторів на земельні ділянки

Відносини щодо набуття права власності на земельну ділянку іноземними громадянами та особами без громадянства регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), Законом України «Про землеустрій» та іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України. Крім того, 01.01.2013 року набирає чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр», а також вже підготовлений проект Закону України «Про ринок земель», які значним чином вплинуть на дані відносини.

У ЗКУ іноземні фізичні та юридичні особи, особи без громадянства, а також іноземні держави визнаються суб’єктами права власності на землі несільськогосподарського призначення. Іноземні суб'єкти права власності на землю обмежені у придбанні земель за категоріями, виборі місця їх розташування, у меті використання, умовах одержання тощо. Відповідно до частини 5 статті 22 ЗКУ землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам. Якщо такі землі отримано іноземними громадянами, особами без громадянства, іноземними юридичними особами у спадщину, то згідно з частиною 4 статті 81 та частиною 3 статті 82 ЗКУ вони протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до статті 130 ЗКУ переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування.

Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути: 1) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва; 2) юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.

Отже, Земельний кодекс України взагалі виключає можливість придбання (передачі) іноземними суб'єктами права власності на землю сільськогосподарського призначення. Хоча в ЗКУ не передбачено заборони володіння землями сільськогосподарського призначення юридичним особам України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва, учасником якого виступає іноземний громадянин або особа без громадянства. Дану норму передбачено в проекті Закону України «Про ринок земель».

Для іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб ЗКУ закріплює підстави набуття у приватну власність земельних ділянок, а також умови, які мають бути враховані при набутті цими особами земельних ділянок у приватну власність.

Частиною 2 статті 81 ЗКУ визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовано об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Враховуючи вищевикладене, є три істотні обмеження набуття права земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна іноземними громадянами та особами без громадянства, а саме: іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки відповідно до частини 2 статті 81 ЗКУ у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Обмеження набуття права власності на земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна передбачено також для іноземних юридичних осіб. Так, згідно з частиною 2 статті 82 ЗКУ іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення: - у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; - за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.

Крім того, частиною 3 статті 82 ЗКУ передбачено, що спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених частинами першою та другою цієї статті, та в порядку, встановленому цим Кодексом для іноземних юридичних осіб.

Таким чином, іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та спільні підприємства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за умови виконання вимог, зазначених в статтях 81-82 ЗКУ. Жодних обмежень щодо розміру земельних ділянок не встановлено.

Статтею 129 ЗКУ передбачено особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України. Продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Важливою умовою продажу іноземним юридичним особам земельних ділянок, що перебувають у власності держави та територіальних громад, є необхідність реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України.

Іноземні юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок, подають клопотання до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради і державного органу приватизації. До клопотання додається документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці, копія свідоцтва про реєстрацію іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України.

Отже, земельні ділянки державної або комунальної власності можуть бути придбані іноземними юридичними особами за умови отримання відповідного дозволу від органів державної влади або місцевого самоврядування.

Поиск по сайту: