Пасивні операції комерційних банків

Пасивні операції – це операції, за допомогою яких банки формують свої грошові ресурси для проведення кредитних, інве­стиційних та інших активних операцій. Ресурси комерційних банків – це сукупність грош. коштів, що перебувають у його розпорядженні і викор-ся для виконання певних опера­цій. Їх поділяють на власні, залучені і позичені.

До власних ресурсів, або до банк. капіталу, належать статутний, резервний та інші фонди, які створюються для забез­печення фін. сталості, комерційної і госп. діяль­ності банку, а також нерозподілений прибуток поточного і мину­лого років.

Власний капітал комерційного банку поділяється на основний і додатковий. До основного капіталу відносять статутний і резер­вний фонди, а також нерозподілений прибуток минулих років. Додатковий капітал складається із заг. резервів за актив­ними операціями і поточних доходів.

Залучені кошти банку – це сукупність коштів на поточних, депозитних та інших рахунках банківських клієнтів (юр. та фіз. осіб), на рахунках громадських організацій, різнома­нітних сусп. фондів, які розміщуються в активи з метою отримання прибутку чи забезпечення ліквідності банку. Основну суму залучених коштів становлять тимчасово вільні грошові ка­пітали, що виникають на основі кругообороту пром. і торгового капіталу, грошові накопичення держави, особисті гро­ш. накопичення населення,

Позичені кошти банку – це головним чином позики на грош. ринку, які залучаються у формі міжбанківських кредитів і кредитів центр. банку (НБУ), опе­рацій з цінними паперами на вторинному фондовому ринку, а та­кож позик на ринку євродоларів. Ці кошти мають суттєве зна­чення для підтримки поточної банківської ліквідності і тому ак­тивно викор-ся комерційними банками України.

Активні операції комерційних банків.

Активні операції банків полягають у діяльності, пов'язаній із розміщенням і викор-ням власного капіталу, залучених і пози­чених коштів для одержання прибутку при раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій і підтриманні ліквідності. Ак­тивні операції банків поділяються на кредитні та інвестиційні.

Кредитні операції полягають у проведенні комплексу дій, пов'язаних з наданням і погашенням банківських позичок. Банків­ське кредитування здійснюється відповідно до принципів строковості, цільового характеру, забезпеченості і платності кредиту.

Інвестиційні операції банків означають вкладення коштів у цінні папери підпр-в (держ., колективних і приватних) на відносно тривалий період часу. Інвестиційні цінні папери – це боргові зобов'язання у вигляді акцій, облігацій, векселів, сер­тифікатів тощо. Цінні папери можуть бути об'єктом банк. інвестицій за умов вільного обігу їх на фондовому ринку.

Банківські послуги.

Банківські послуги – це ті дії банк. установ на замов­лення клієнтів, які не пов'язані із залученням додаткових ресур­сів. Послуги об'єднують у певні групи. Найбільш пошире­ною є класифікація банк. послуг, в якій виділяють такі групи послуг: ліцензовані, неліцензовані, чисті, сурогатні, комі­сійні, гонорарні, спредові, балансові, позабал. тощо.

До ліцензованих банківських послуг належать такі, надання яких потребує ліцензії Нац. банку України. Це: касове обслуговування клієнтів; інкасація та перевезення гро­шових цінностей; залучення депозитів юр. і фіз. осіб; видача гарантій і поручительств тощо.

Чистими наз. послуги, що не несуть будь-якого ризику для активів банку, крім ризику операційних помилок.

Сурогатними наз. послуги, кінцевий результат від здійснення яких може вплинути на активи банку, хоч на момент надання послуги такого впливу не відбувається.

До комісійних належать послуги, за надання яких банк стягує з клієнта плату у вигляді комісії, а сам не сплачує ніяких комісій при їх наданні.

Гонорарниминаз. послуги, за надання яких банк отримує від клієнтів обумовлену наперед плату. Це лізинг, трас­тові, консультаційні та деякі інші послуги.

До спредових відносять послуги, чисті доходи від яких форму­ються як різниця між комісією, отриманою від клієнта, та комісі­єю, сплаченою при організації даної послуги.

До балансових належать послуги, що обліковуються на балан­сових рахунках. По­слуги, що не обліковуються на балансових рахунках, відносять до позабалансових.

Найбільшим попитом в Україні користуються послуги розрахун­ково-касового характеру. А саме: лізинг, факторинг, гаран­тії, трастові послуги.

Лізингові послуги полягають у здаванні в оренду на тривалий строк предметів довгострокового користування.

Факторинг– являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу

Гарантія – це зобов'язання гаранта, що видається на про­хання іншої особи, за яким гарант зобов'язується сплатити кредитору принципала відповідно до умов гарантійного зобов'язання певну грошову суму.

Трастові послуги засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа – засновник передає своє майно у розпорядження ін­шої особи – довірительному власнику, для управління в ін­тересах 3 особи – бенефіціара.

Поиск по сайту: