Кредит існував не завжди. Причини його виникнення слід шукати насамперед не у сфері вир-ва, а у сфері обміну, де продавці товарів протистоять один одному як юр. самостійні особи.
Кредит виник і розвинувся на основі функції грошей як засобу обігу. Саме в цьому й полягає найбільш поширена причина необхідності кредиту.
Існування товарного вир-ва і пов'язаного з ним товарного обігу є найбільш загальною ек. причиною необхідності кредиту.
Проте, окрім цих заг. причин необхідності кредиту, є ряд специфічних чинників, які її деталізують. Зокрема, кредит можливий лише за певних передумов. Однією з них стало майнове розшарування сусп-ва у період розпаду первіснообщинного ладу, коли бідний мусив звертатися за позичкою до багатшого.
Але для виникнення кредитних відносин потрібно, щоб той, хто надає кредит, довіряв тому, хто хоче його отримати.
Окрім довіри, обов'язковою передумовою виникнення, кредитних відносин є збіг ек. інтересів кред-ра і поз.
За своєю природою кредитна угода, в основі якої лежить тимчасове запозичення чужої власності, обумовлює необхідність мат. відповідальності її учасників за виконання взятих на себе зобов'язань.
Ще однією передумовою цих відносин є отримання позичальником регулярних доходів, за рахунок яких він зможе погасити кредит.
Отже, можна зробити висновок, що необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грош. відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту, – коливання потреби в коштах та джерелах їх формування. 62. Сутність кредиту, його структура, еволюція та зв'язок з іншими ек. категоріями.
За своєю сутністю кредит – це сусп. відносини, що виникають між ек. суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів на засадах зворотності, платності та добровільності.
Кредит як форма сусп. відносин має багато спільного з іншими ек. категоріями – грошима, фінансами, торгівлею, капіталом та ін. Вони тісно переплітаються функціонально між с.
Від грошей (як грошей) кредит відрізняється рисами:
– у грош. відносин ними є продавець і покупець, у кредитних – кредитор і позичальник;
– в грош. відносинах має місце зустрічне, еквівалентне переміщення 2 різних форм вартості – товарної і грошової, а в кредитних відносинах – нееквівалентне переміщення вартості в грошовій або в товарній формі;
– Гроші призначені забезпечити реалізацію споживної вартості і довести її до кінцевого споживача. Кредит призначений задовольняти тимчасові потреби в додаткових коштах одних ек. суб'єктів і сприяти вигідному розміщенню вільних коштів для других.
На відміну від кредиту, фінанси формуються в процесі розподілу вартості, рух вартості у фін. відносинах пов'язаний зі зміною власності, не є зворотним і платним, визначається переважно неринковими, адмін. - вольовими чинниками. Фінанси і кредит функціонують переважно паралельно, на відокремлених ек. сегментах, доповнюючи, а не підміняючи, один одного.
Кредит і торгівля теж тісно переплітаються: торгівля все частіше здійснюється в кредит, а кредит організується на засадах торгівлі борговими зобов'язаннями.
Елементами кредиту є його об'єкти і суб'єкти. Об'єктом кредиту є та вартість, яка передається в позичку. Суб'єкти кредиту – це кредитори і позичальники. Взяті разом, ці елементи створюють структуру кредиту. Позичена вартість має бути наявною і фактично переданою кредитором позичальнику. Кредитори – це учасники кредитних відносин, які мають у своїй вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам. Позичальники – це учасники кредитних відносин, які одержують кошти у позичку від кредиторів.
1 формою кредиту був лихварський кредит. Хар. ознаками його було те, що він має випадковий характер
Стадії та закономірності руху кредиту на мікро- і макрорівнях. Принципи кредитування.
Рух кредиту має часовий та просторовий вимір і здійснюється на основі руху оборотного та основного капіталу в процесі відтворення