Нац. банк У. було утворено у 1991 р.. Законом було закладено основи класичної дворівневої банк. системи, яка включає, з одного боку, центр. банк, як головний банк. інститут держави, а з іншого – банк. систему, представлену комерц. банками.
Згідно з ЗУ «Про Нац. банк У.» Нац. банк є особливим центр. органом держ. управління, основним завданням якого є забезпечення стабільності нац. грошової одиниці – гривні.
НБУ розробляє дизайн грошових знаків, установлює номінали, визначає систему захисту, платіжні ознаки. Як емісійний центр країни він має повноваження щодо організації і рег-ня готівкового грош. обігу в У. НБУ прогнозує готівковий обіг, установлює правила випуску в обіг, зберігання, перевезення, інкасації та вилучення готівки з обігу, визначає порядок ведення касових операцій.
Виконуючи функцію банку банків, НБУ забезпечує комерційні банки на їх замовлення готівкою; здійснює розрахункове і кредитне обслуговування комерційних банків.
НБУ згідно з ЗУ «Про Нац. банк У.» виконує функцію банк. регулювання та нагляду.
НБУ як банкір уряду і провідник монетарної політики проводить консультації з КМУ з питань монетарної політики, валютної, фіскальної та інших напрямів загальноек. політики держави.
НБУ здійснює розрахунково-касове обслуговування уряду.
НБУ виконує функцію генерального агента Міністерства фінансів з обслуговування розміщення облігацій внутр. держ. позики та проведення платежів за ними. Він організує продаж облігацій на первинному ринку шляхом проведення аукціонних торгів або шляхом продажу за фіксованими цінами, здійснює розрахунки за результатами розміщення облігацій, сплачує дохід за ними та погашає облігації за рахунок бюдж. коштів.
НБУ виконує функції платіжного агента уряду стосовно обслуговування зовн. боргу. Банк є розпорядником кредитів, отриманих від МВФ, на нього покладена відповідальність за складання платіжного балансу та звітності про заг. довгостроковий зовнішній борг України.
НБУ як центр. банк країни є провідником монетарної політики. Щорічно НБУ розробляє основні засади грош.-кредитної політики. 85. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
Комерційні банки – кредитні установи, що здійснюють універсальні банк. операції для підпр-в, установ і населення головним чином за рахунок грош. коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юр. і фіз. осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:
– фін-ня капітальних вкладень за дорученням власників;
– випуск цінних паперів;
– купівля, продаж і зберігання цінних паперів емітентів;
– видача доручень, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб;
– касове виконання держ. бюджету;
– придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття ризиків виконання таких вимог та їх інкасування;
– купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти;
– купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і виробів з них;
– довірчі операції за дорученням клієнтів;
– надання консультативних та інших послуг, пов'язаних з банк. та іншою комерційною і госп. діяльністю.
Комерційні банки класифікуються за різними критеріями:
За формою власності комерційні банки поділяються на: Унітарні банки мають 1 власника в особі держави чи приватної особи. Колективні – це банки, в яких частка капіталу кожного із засновників зак. обмежена 35%-статутного фонду банку.
Залежно від організаційної форми комерційні банки з колективною формою власності представлені на банк. ринку: Акціонерні банки відкритого і закритого типу формують свій капітал за рахунок об'єднання індивідуальних капіталів засновників і учасників за допомогою випуску і розміщення акцій банку. Пайові банки формують свій капітал за рахунок внесків грош. коштів у статутний фонд.
Залежно від розміру активів комерційні банки поділяються на малі, середні і найбільші.
Залежно від наявності філій комерційні банки кваліфікують на багатофілійні, малофілійні, безфілійні.
Залежно від діапазону операцій, що виконують комерційні банки, і сектора ринку, де вони функціонують, розрізняють: Універсальні банки виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам. Банки із галузевою спеціалізацією обслуговують переважно юр. та фіз. осіб у межах певної галузі госп-ва. Функціональна спеціалізація полягає в тому, що комерційні банки виконують переважно вузьке коло спеціалізованих операцій.