Найстарішою кредитною інституцією регіонального типу є Банк міжнародних розрахунків (БМР). Банк було засновано у хо-дІ реалізації плану Юнга після Першої світової війни 20 січня 1930 р. відповідно до міжурядових угод. Основна мета його створення полягала у врегулюванні проблем платежів Німеччини. Засновниками БМР стали група із шести центральних банків (Бельгії, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції та Японії*) і група банків США на чолі з Банкірським домом Моргана. За згодою сторін Банк був розташований у Швейцарії, яка надала йому Установчу хартію, але його діяльність регулюється міжнародним правом. Нова міжнародна організація повинна була сприяти співробітництву центральних банків країн-учасниць І надавати додаткові можливості щодо здійснення міжнародних фінансових операцій (стаття 3 першого Статуту). БМР розпочав свою діяльність 17 травня 1930 р. у Базелі. До 1932 р. його учасниками стали ще 19 країн Європи.
Банк міжнародних розрахунків незмінно залишається центральною банківською установою на світовій арені. Він належить центральним банкам країн-членІв, контролюється ними, надає чимало суто спеціалізованих послуг центральним банкам як членам БМР, так І іншим центральним банкам.
Одна з основних цілей міжнародної діяльності Банку полягає в зміцненні міжнародної фінансової стабільності. Особливої ак-
туальностІ така діяльність набуває в сучасних умовах інтеграції світових, фінансових ринків. Це визначає місце і роль банку в системі міжнародних відносин: БМР є місцем зустрічі представників центральних банків; є банком центральних банків — зберігає їх депозити, які становлять значну частку світових валютних резервів, здійснює розрахунки між ними на кліринговій основі; є агентом або довіреною особою з різноманітних міжнародних фінансових домовленостей.
Членами БМР нині є 41 центральний банк країн Європи, Азії, Африки та СІНА, ряд країн очікують рішення щодо включення їх до БМР, США представлені у Банку Сіїу Вапк Согр, а не Федеральною Резервною Системою (ФРС). Однак остання тісно співпрацює з Банком: на щомісячних нарадах у Базелі (Базельський клуб) і загальних зборах засновників БМР завжди присутній член Ради керуючих ФРС. Пріоритет в управлінні діяльністю БМР належить країнам Західної Європи.
За правовим статусом БМР є компанією з обмеженою відповідальністю, що має випущений акціонерний капітал. Статутний акціонерний капітал банку міжнародних розрахунків становить 1500 млн золотих франків у вигляді 600 000 акцій з рівною номінальною вартістю (2500 золотих франків' за акцію). Відповідно до статті 7 Статуту БМР, акції, що випущені (517 125 акцій), повністю оплачені з розрахунку 25% їх номінальної вартості (625 золотих франків за акцію). За станом на 31 березня 1997 р. оплачена частина акціонерного капіталу БМР становила 323,2 млн золотих франків.
На капітал Банку кожна країна-учасниця в межах свого пато-вого внеску може здійснити або пряму підписку на акції або продаж їх на відкритому валютному ринку. Перший шлях передбачає, що центральні банки самі підписуються на акції, а другий — що вони можуть організувати публічну підписку на акції у своїх країнах. Відповідно до другого підходу частина випуску акцій у Бельгії, Франції і повний випуск у США належить приватним акціонерам. Частка цих держателів у капіталі Банку становить 14%, і близько 86% випущеного акціонерного капіталу зареєстровано на Ім'я центральних банків. Усі акції мають рівні права на отримання щорічних дивідендів, разом з тим право голосу (присутності)
1 БМР використовує золотий франк виключно як розрахункову одиницю при складанні балансових звітів. Виражені у доларах активи і пасиви конвертуються у золоті франки за фіксованим курсом 208 дол. США за унцію чистого золота{1 золотий франк = 1,94 дол. США), а інші валюти переводяться у золоті франки на основі їх ринкових курсів відносно долара.
належить виключно центральним банкам тієї країни, у якій відбувалась первісна підписка на національний випуск акцій.
Адміністративна структура БМР має три органи: загальні збори акціонерів, рада директорів І правління.
Загальні збори скликаються щороку, як правило, у другий понеділок червня з представників центральних банків-акціонерів, голоси яких розподіляються пропорційно до кількості їх акцій.
До складу Ради директорів входять шість керуючих центральних банків. Крім того, кожний із них назначає ще одного члена, який представляє його країну. Сьогодні членами ради директорів, є керуючі центральних банків Бельгії, Німеччини, Італії, Велико-| британії, Франції І голова Ради керуючих ФРС США. Положення) Статуту передбачає вибір у Раду ще не більше дев'яти керуючих? інших центральних банків-членів. Зараз вибраними членами Єї Канада, Нідерланди, Швейцарія, Швеція та Японія. Із числа членів Ради директорів обирається голова і призначається президенті банку (з 1948р. ці дві посади виконує одна особа). З ЗО червня' 1997 р. ці посади обіймає керуючий Національним банком Бельгії Альфонс Верплатсе.
Рада директорів призначає головного менеджера (нині ним є Ендрго Д. Крокетт) та інших членів правління, яке здійснює оперативну діяльність з керівництва банком.
БМР виконує цілий ряд функцій. Зокрема він:
• здійснює широке коло банківських операцій з метою спри яння центральним банкам в управлінні їх валютними резервами, тобто БМР є банком центральних банків;
• слугує форумом (організатором) міжнародного грошово- кредитного і валютного співробітництва, у рамках якого періоди чно зустрічаються керівники центральних банків;
• виступає Інформаційно-дослідним центром з питань грошо во-кредитних та валютно-фінансових відносин;
« виконує функції агента та довіреної особи з виконання міжнародних фінансових угод, у тому числі до 1994 р. у рамках ЄС.
Як банк центральних банків БМР виконує важливу функцію координатора діяльності цих банків. Водночас не тільки центральні банки-акціонери, а й інші центральні банки (близько 120), а також різноманітні міжнародні фінансові установи використовують БМР як банк. Крім здійснення взаємних міжнародних розрахунків, він надає усілякі фінансові послуги щодо управління зовнішніми резервами центральних банків.
Крім того, БМР приймає від центральних банків короткостро ковІ вклади (до трьох місяців) в Іноземній валюті або золоті. Н;
кінець березня 1997 р. загальна сума депозитів у БМР становила близько 113,1 млрд дол. США, що становить близько 7% світових валютних запасів. Із цими коштами БМР виконує такі операції:
— операції з валютою І цінними паперами (в основному коро ткострокові державні цінні папери);
— депозитно-позичкові операції (надає центральним банкам забезпечені золотом або депозитами кредити, Іноді надає неза- безпечені (резервні) кредити на надто короткі строки);
— приймання урядових вкладів за особливими угодами (БМР не дозволено надавати кредити урядам або відкривати їм поточні рахунки);
— інвестиційні послуги управління портфелем цінних паперів;
— операції з купівлі-продажу і зберігання золота;
— інші послуги на світових ринках як агента або кореспон дента центральних банків (проміжне фінансування).
Як уже зазначалося, БМР — це своєрідний форум, що сприяє міжнародному співробітництву банків. Він регулярно організовує у себе зустрічі (БазельськІ зустрічі) представників центральних банків країн-членів та інших центральних банків, співпрацює з Групою десяти. Головна мета цих зустрічей — досягнення високого ступеня взаєморозуміння з питань грошово-кредитного й економічного характеру, функціонування світової валютної системи тощо.
БМР створює можливості для роботи різноманітних комітетів (як постійних, так і спеціальних), що вивчають і обговорюють конкретні питання: проблеми міжнародної заборгованості; упровадження фінансових інновацій, удосконалення фінансових інструментів, структури фінансових ринків, банківського нагляду, забезпечення ефективності і стабільності систем внутрішніх і міжнародних платежів і розрахунків тощо.
Під егідою БМР і за його підтримки працюють три комітети з розроблення та погодження нормативних банківських стандартів:
1) Базельський комітет з банківського нагляду — розробляє мінімальні принципи ефективного банківського нагляду;
2) Базельський комітет з систем платежів і розрахунків — здійснює нагляд за міжнародними розрахунками І розробляє нові механізми міжнародних розрахунків. Найбільш значущими є йо го рекомендації щодо розрахунків за фінансовими деривативами, урахування системних ризиків тощо;
3) Постійний комітет з євровалют — вивчає і надає реко мендації щодо удосконалення банківського регулювання ринку євровалют.
За роки свого існування БМР перетворився на провідний інформаційно-дослідницький центр з монетарних І фінансових проблем. Він збирає І публікує інформацію про стан на міжнародному ринку банківських І фінансових послуг. Дослідження банку мають прикладний характер. БМР готує мІжбанківську базу даних, доступ до якої мають центральні банки. Вона містить інформацію про діяльність центральних банків на зовнішніх валютних ринках та про стан цих ринків.
БМР своєю діяльністю сприяє виконанню міжнародних фінансових угод, надаючи з цією метою посередницькі і довірчі послуги. При цьому він діє як фіскальний агент або банк-депо-зитарІй з міжнародних угод про позики. Так, БМР виконував роль агента приватної системи клірингових платежів І розрахунків в екю при Банківській асоціації екю (БАЕ). Нині він є агентом щодо клірингових платежів у євро. Крім того, Банк може виконувати інші різноманітні функції, наприклад агента з гарантування повернення боргу.
Україна не є учасником БМР. Але Національний банк України розглядає можливості щодо організації співробітництва з БМР. Адже Банк міжнародних розрахунків є великою світовою організацією, яка сприяє міжнародному валютно-кредитному співробітництву, є банком центральних банків.
ВИСНОВКИ
1. Міжнародні та регіональні валютно-кредитні установи з'явилися у XX ст. Вони створені та діють на основі міждержав них угод та покликані регулювати міжнародні економічні відно сини, їх мета — сприяти розвитку зовнішньої торгівлі й міжна родного та регіонального валютно-фінансового співробітництва, підтримувати рівновагу платіжних балансів країн, що входять до них, регулювати курси їхніх валют, надавати кредити цим краї нам І гарантувати приватні позики за кордоном.
2. Міжнародні та регіональні валютно-фінансові організації мають свої цілі, вирішують різні завдання та діють на глобально му та регіональному рівнях, їх діяльність є важливою складовою світового та регіонального співробітництва й Інтеграції. Україна, розвиваючи співробітництво з багатьма з них, намагається інтег руватися у світову економічну систему.
3. Найважливішу роль серед названих міжнародних організа цій відіграють Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Міжнарод ний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який е головною установою Групи Світового банку. Окрім МБРР, до структури Групи Світового банку входять Міжнародна фінансова корпора ція (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Багатосто роння агенція гарантування інвестицій (БАП), а також Міжнаро дний центр урегулювання інвестиційних конфліктів (МЦУІК).
4. МВФ — міжнародна наднаціональна валютно-кредитна ор ганізація, що має статус спеціалізованої представницької устано ви ООН. МВФ сприяє міжнародному валютному співробітництву та стабілізації валют, підвищенню ступеня їх конвертованості, підтримує рівновагу платіжних балансів країн—членів Фонду, надає короткострокові кредити країнам—членам Фонду для по криття тимчасового дефіциту їхніх платіжних балансів, на лікві дацію валютних обмежень, організовує консультативну допомогу з фінансових і валютних питань.
5. МБРР — одна з найбільших і найвпливовіших у світі міжна родних фінансово-кредитних установ, яка надає довгострокові по зики під державні програми тільки урядам і центральним банкам країн-членів. Членами МБРР можуть бути тільки члени МВФ. Ос новна різниця між МВФ та МБРР полягає в тому, що МВФ більше концентрує свою увагу на питаннях короткострокової фінансової стабільності в країнах, тоді як МБРР зосереджується переважно на середньо- та довгострокових проектах структурних та галузевих перетворень в економіках країн-членів. Якщо з якихось причин МВФ призупиняє свої програми в будь-якій країні, це призводить до припинення програм кредитування з боку МБРР.
6. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові установи ство рюються поступово, відповідно до певних етапів розвитку світого- сподарських зв'язків та інтенсивності інтеграційних процесів. Во ни мають схожі цілі — це розвиток економіки, економічного спів робітництва та інтеграції у регіоні. У них однотипний порядок фор мування пасивів, однакова форма правління, ідентичні об'єкти кре дитування — переважно Інфраструктура, сільське господарство, до бувна промисловість. Кредити надаються лише країнам-членам.
7. До найвідоміших регіональних кредитно-фінансових уста нов належать Міжамериканський банк розвитку, Африканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку. У межах європейського економічного співробітництва діють кілька регіональних міжна родних валютно-кредитних установ, основними з яких є Європей ський Інвестиційний банк, Європейський фонд валютного спів-
робітництва та ін. Для сприяння країнам Центральної та Східної ІІЄвропи у становленні ринкової економіки європейськими краї-'Інами було створено у 1991 р. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Країнами Чорноморського басейну засновано Чорноморський банк торгівлі^та розвитку. Україна є однією з країн-засновниць цього банку. Його створено з метою поглиблення інтеграції та зміцнення зв'язків між країнами Чорноморського економічного співробітництва.
8. Особливістю ЄБРР є підтримка приватного підприємниць кого сектора, частка якого в інвестиціях ЄБРР повинна становити не менше як 60% від загального обсягу. Фінансування ЄБРР за лежить від конкретних проектів, кредити надаються як прямо, так і опосередковано на зміцнення фінансових інституцій, струк турну реорганізацію великим та дрібним компаніям.
9. Банк Міжнародних розрахунків є найдавнішою міжнарод ною організацією, основною функцією якої є регулювання пла тежів центральних банків та розроблення нормативних докумен тів з банківського нагляду.
Запитання для самоконтролю
1. Що таке міжнародні валютно-кредитні установи та яке їх призна чення?
2. Що означає «принцип обумовленості»?
3. Як формується капітал МВФ?
4. Які основні типи програм використовує МВФ у відносинах з Україною?
5. Які інституції входять до Групи Світового банку?
6. Як формуються ресурси МБРР?
7. Дайте характеристику міжнародним регіональним валютно-кредит- ним організаціям.
8. Які проекти кредитує МБРР в Україні?
9. Які цілі створення ЄБРР? Основні напрями його співробітництва з Україною.
10. Охарактеризуйте основні інструменти фінансування, що застосовує у своїй діяльності ЄБРР?
11. У чому полягає специфіка Банку Міжнародних розрахунків?
12. Які основні функції виконує Банк Міжнародних розрахунків?
1. Закон України«Про Національний банкУкраїни» від 20 травня 1999р.
2. Указ Президента України «Про грошову реформу в Україні» // Вісник НБУ. — 1996. — № 5.
3. Гальчинський А. С.Теорія грошей. — К.: Основи. — 1998.
4. Даяан 3. Дж., Кзмпбзлл К. Л., Кзмпбзля Г. Дж. Деньги, банковскоедело й денежно-кредитнаяполитика. — М.; Л., 1991.
5. Деньги, кредит, банки / Под ред. О. Й. Лаврушина. — М., 1998.
6. Гроші такредит / Заред. Б. С. Івасіва. — К„ 1999,
7. Мишкін Фредерік С. Економікагрошей, банківської справи І фінансових ринків. — К., 1998,
8. Усоскин В. М.Совремекнмйкоммерческий банк: управ- ление й операции. — М.,1993.
9. Фридмен М. Количественнаятеория денег. -— М., 1996.
10.КейнсДж. М. Трактат про грошову реформу.Загальна теорія зайнятості, процента та грошей. — К., 1999.
11. Деньгя / Под ред. А. А.Чухно.— К.,1997.
12. Савлук М. ].Нова національнавалюта гривняпрацює на економіку України // ФінансиУкраши. — 1997. — № 2,
13.Савлук М, /., Сугоняко О. А. Чи вистачає грошей еконо міціУкраїни? // Вісник НБУ.— 1997. — № 4.
14. Савлук М, І.Грошово-кредитна політика Національного банкуУкраїни та оцінка її ефективності // Вісник НБУ. — 1999,— №1.
Передмова ............................................................................................................ З
Частина 1. Гроші і грошові системи................................... 5
Розділ /. Сутність та функції грошей ...................................... 5
1.1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей................... 5
1.2. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.......................... 10
1.3. Форми грошей та їх еволюція.................................................................. 14
1.4. Вартість грошей................................................................... ЗО
1.5. Функції грошей................................................................... 35
1.6. Якісні властивості грошей................................................... 51
1.7. Роль грошей у розвитку економіки......................................................... 55
Розділ 2, Грошовий оборот і грошова маса, що його обслуговує..,, 63
2.1. Сутність та економічна основа грошового обороту ........................ 63
2.2. Модель грошового обороту. Грошові потоки
та їх балансування..................................................................................... 68
2.3. Структура грошового обороту за економічним змістом
та формою платіжних засобів .............................................................. 77
2.4. Маса грошей в обороті. Грошові агрегати
та грошова база ................................................................... 80
2.5. Швидкість обігу грошей............................................................................ 85
2.6. Закон грошового обігу......................................................... 90
2.7. Механізм зміни маси грошей в обороті. Грошово- кредитний мультиплікатор................................................... 93:
Розділ 3. Грошовий ринок............................................................................... 105
3.1. Сутність та особливості функціонування грошового ринку.......... 105
3.2. Інституційна модель грошового ринку................................................ 111
3.3. Структура грошового ринку .................................................................. 114
3.4. Попит на гроші............................................................................................ 118
САВЛУК Михайло Іванович МОРОЗАнатолій Миколайович ПУХОВКША МайяФедорівна та ін.
ГРОШІ ТА КРЕДИТ
Підручник
За загальною редакцією доктора економічних наук, професора, заслуженого діяча науки І техніки України М, І. Савлука
Редактор Н. Царик Художник обкладинки Т. Зябліцеєа Технічнийредактор Т. Піхота Коректор Й. Мельник Комп'ютерна графіка Т. Матвієнко Верстка Т. Мальчевської