Твори, що охороняються. Об'єктами охорони авторського права є "літературні і художні твори", тобто оригінали витворів у галузі літератури і мистецтва. Формою, в якій втілюються такі витвори, можуть бути слова, символи, музика, картини, тримірні предмети або комбінації форм (наприклад, опера або кінофільм). Національні законодавства майже усіх країн передбачають охорону таких видів творів:
· літературні твори:романи, новели, вірші, драматичні, твори і будь-які інші твори незалежно від їх змісту (фантастика або інша література), обсягу, мети (розваги, освіта, Інформація, реклама, пропаганда тощо), форми (рукописи, /машинописний або друкований текст, книга, брошура, листівка, газета, журнал), опубліковані і неопубліковані. У більшості країн охороняються також комп'ютерні програми та "усні твори", тобто твори, не зафіксовані в письмовому вигляді;
· музичні твори:класична або легка музика, пісні, хорова музика, опера, музична комедія, оперета; інструментальна музика чи то для одного інструмента (соло), чи кількох інструментів (сонати, камерна музика тощо) або для багатьох інструментів (оркестри);
· хореографічні твор;
· художні твори:двомірні (малюнки, картини, гравюри, літографії) або тримірні (скульптури, архітектурні споруди) незалежно від змісту (конкретні чи абстрактні) і призначення ("чисте" мистецтво, в цілях реклами тощо);
· карти і технічні креслення;
· фотографічні твори: незалежно від теми (портрети, пейзажі, поточні події тощо) і мети, з якою вони зроблені;
· аудіовізуальні твори (раніше вони називалися "кінофільми" або "кінематографічні твори"), чи то німі, чи звукові незалежно від їх мети (кінопрокат, показ по телебаченню тощо), жанру (кінодрама, документальні фільми, кінохроніка тощо), тривалості, методу зйомки (художні зйомки, мультиплікація тощо) чи технологічного процесу (фільми на прозорій плівці, на відеомагнітній плівці тощо).
Цивільно-правове законодавство деяких країн передбачає охорону похідних творів (переклади, адаптації) і збірників (добірок) творів, які за результатами добору і розташування є інтелектуальною творчістю.
Деякі законодавства передбачають охорону "програмного забезпечення ЕОМ" і "творів прикладного мистецтва" (художні ювелірні вироби, лампи, меблі, шпалери тощо).
Законодавством охороняються також так звані суміжні права (виконання, фонограми, передачі організацій мовлення).
Зараз у світі щорічно випускаються близько 1 млн книг (назв книг) і близько 5 тис. фільмів, число копій фонограм сягає 3 млрд.
За загальним правилом твір може бути використаний третіми особами лише з дозволу володільця авторського права. Найбільш типовим є право копіювати (звідси копірайт) або іншим чином відтворювати будь-який вид твору; право здійснювати звуковий запис виконання будь-якого твору; право виконувати перед публікою твори, зокрема, музичні, драматичні або аудіовізуальні; право здійснювати публічний показ таких творів по дротах або передавати по радіо, телебаченню або іншими засобами трансляції; право перекладати іншою мовою літературні твори; право на прокат, особливо стосовно творів, записаних на фонограму і комп'ютерних програм; право екранізувати будь-які твори, зокрема право створювати на їх основі аудіовізуальні твори.
Власник авторського права може передавати своє право іншим особам або видавати дозвіл на певні види використання. Проте особисті немайнові права відчуженню не підлягають.
Суб'єкти авторського права.Всі законодавства визнають авторське право передусім за його творцем. Проте цивільно-правове законодавство деяких країн визнає авторське право за роботодавцем, якщо на момент створення твору автор був службовцем або працював, або був найнятий спеціально для створення певного твору.
Охорона авторського права за законодавством всіх країн надається незалежно від будь-яких формальностей, тобто охорона авторського права починається з моменту виникнення твору.
Строки охорони. Охорона авторського права обмежена часом. У більшості країн строк охорони авторського права триває протягом життя автора і 50 років по його смерті, а за законодавством деяких країн — протягом життя автора і 70 років по його смерті.
Міжнародна охорона. Твори іноземних авторів не підлягають охороні. За винятком тих випадків, коли це передбачено міжнародними договорами або коли певна країна є учасницею відповідних конвенцій.
ЛІТЕРАТУРА
1. Цивільний кодекс України – К.: Парламентське вид-во, 2003. – 352 с.
2. Закон України „Про власність” від 7 лютого 1991 р.
3. Закон України „Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності” від 13 грудня 1991 р.
4. Закон України „Про науково-технічну інформацію” від 25 червня 1993 р.
5. Закон України „Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р.
6. Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15 грудня 1993 р. № 3687.
7. Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993 р. №3688.
8. Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15 грудня 1993 р. №3689.
9. Закон України „Про державну таємницю” від 21 січня 1994 р. №3855
10. Закон України „ Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності” від 28 лютого 1995 р. № 75/95.
11.Закон України „Про охорону прав на зазначення походження товарів” від 21 грудня 2000 р. № 2188.
12.Закон України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” від 7 грудня 2000 р. №2122.
13. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”від 1 червня 2000 р. №1771.
14. Закон України „Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності” від 21 грудня 2000 р. №2188.
15. Постанова Кабінету Міністрів України “Про тимчасовий порядок видачі патентів України без проведення експертизи заявок по суті” від 29 серпня 1994 р. №593.
16. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг” від 10 жовтня 1994 р. №701.
17. Збірник нормативних актів з питань промислової власності\ Уклад.: В.О.Жаров, Л.І.Ніколаєнко, В.Д.Пархоменко, Л.Петров; За ред. В.Л.Петрова, В.О.Жарова.- К.: Вища школа, 1998.-486 с.
18. Договор о патентной кооперации (РСТ) (инструкция к РСТ).- М.: ВНИИПИ, 1988.-206 с.
19. Указания по составлению заявки на изобретение.- М.: ВНИИПИ, 1984.-74 с.
20. Указания по составлению заявки на открытие.- М.: ВНИИПИ, 1984.-47 с.
21. Указания о порядке составления, подачи и рассмотрения заявления на рационализаторское предложение.- М.: ВНИИПИ, 1984.- 28 с.
22. Андреев И.Б., Антонова Ю.Г., Бриль Э.М. и др.. Методика проведения патентного поиска в фондах стран минимума документации РСТ.- М.: ВНИИПИ, 1985.- 63 с.
23. Забелин В.Н. Методические рекомендации по использованию логических правил доказательства в практике патентной експертизы.- М.: ВНИИПИ, 1987.- 35с.
24. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України. – К.: Юрінком Інтер, 1998.- 334с.
25.Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 232 с.
26. Патентоведение. Учебник для вузов. Под ред. В.А. Ряшенцева. – М.: Машиностроение, 1976. – 269 с.
27. Нормативні документи про правовоу охорону об’єктів промислової власності в Україні. – К.: Державне патентне відомство України, 1992.- 290с.
28. Основы интеллектуальной собственности. – К.: Издательский Дом « Ін Юре», 1999.- 600с.
29. Иноземцев Л.А., Чихачев Н.А. Патентоведение советских изобретений в зарубежных странах. – М.: Машиностроение, 1979. – 207 с.