Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Міжнародна охорона промислової власності



 

Промислова власність має своєю метою охорону винаходів, знаків (товарних знаків і знаків обслуговування), промисло­вих зразків і боротьбу проти недобросовісної конкуренції.

Зазначені три об'єкти правової охорони мають певні спільні риси, оскільки охорона винаходів, знаків і промислових зразків надається у вигляді виключних прав на використання. Боротьба з недобросовісною конкуренцією не має відношення до виключних прав, але вона спрямована проти таких методів конкуренції, які суперечать чесній практиці в промислових і торгових справах, наприклад, у зв'язку з конфіденційною інформацією (комерційна таємниця).

У міжнародно-правовій практиці промислова власність охоплює також охорону географічних вказівок (вказівки дже­рела походження і найменування місця походження).

Відповідно до законодавства багатьох країн і міжнародних угод винаходомвизнається така нова ідея, яка дозволяє на практиці вирішити конкретну проблему в галузі техніки. Для того, щоб така ідея стала об'єктом правової охорони (стала патентоспроможною), вона має відповідати певним вимогам: бути новою, тобто ще ніде не опублікованою, і не використо­вуватися. Ідея має бути неочевидною, тобто вона не повинна бути звичайним інженерним рішенням фахівця відповідної га­лузі господарювання. І нарешті, ідея має стосуватися рішення проблеми, придатного для застосування в промисловості,тобто це рішення може бути використане промисловим шляхом.

Патентце техніко-юридичний документ, що містить опис винаходу, на підставі якого фахівець може це рішення використати. Патент видається урядовим органом тієї дер­жави, куди подана заявка, і має чинність в межах цієї держави. Патент встановлює такий правовий режим, відповідно до якого запатентований винахід може бути використаний (виго­товлений, застосований, ввезений тощо) тільки патентовласником або з його дозволу. Патентна охорона винаходу в більшості країн обмежена терміном у 20 років. У деяких країнах цей термін коротший.

На кінець 1993 р. в усьому світі мали чинність близько 4 млн патентів, з них у 1993 р. видано близько 700 тис.

Промислові зразки. Промисловим зразком є орнаменталь­ний аспект корисного виробу. Орнаментальний аспект може складатися із тримірних елементів (форма виробу) або двомірних елементів (контуру, малюнка, кольору). Проте він не повинен обумовлюватися лише призначенням корисного виробу.

Охороноспроможність промислового зразка зумовлюється його оригінальністю або новизною і має бути зареєстрована в державному відомстві. Охорона промислового зразка означає, що крім володільця ніхто інший не може використовувати зареєстрований промисловий зразок. Правова охорона про­мислового зразка надається на 10—15 років.

У 1993 р. в усьому світі було зареєстровано близько 200 тис. промислових зразків. Крім того, на підставі Гаазької угоди було зареєстровано ще 5 198 промислових зразків. На кінець 1993 р. були чинними близько 1,1 млн реєстрацій промислових зразків.

Знаки.Це позначення, які мають своєю метою розрізнення товарів і послуг одного промислового чи торгового підприєм­ства від таких же товарів і послуг іншого підприємства. Знак може складатися із одного або кількох характерних слів, букв, цифр, малюнків або зображень, монограм або підписів, кольорів або комбінації кольорів, емблем. За законодавством деяких країн знаком може бути також форма або інше спеціальне оформлення контейнера чи упаковки товару (за умови, що це не випливає виключно із функцій контейнера чи упаковки). Знак може також складатися із комбінації будь-яких зазначених елементів.

У деяких країнах знаки одержують правову охорону не на підставі державної реєстрації, а на підставі фактичного вико­ристання. Проте для більшої ефективності охорони знака все ж краще його зареєструвати у патентному відомстві. Зареєстрований знак не може бути використаний будь-якою особою, крім володільця свідоцтва на знак.

Не допускається також використання подібного позначен­ня, яке здатне ввести споживача в оману.

У 1993 р. в усьому світі було зареєстровано 1,1 млн знаків. Крім того, на підставі Мадридської угоди було зареєстровано ще 20762 міжнародних знаки, що відповідає приблизно 220 тис. національних реєстрацій. На кінець 1993 р. у світі налічувалось понад 8 млн чинних реєстрацій знаків. Сюди не входить 295 тис. міжнародних реєстрацій, здійснених на підставі Мадридської угоди, що відповідає приблизно 3 млн національних реєстрацій.

Недобросовісна конкуренція. Припинення недобросовіс­ної конкуренції має своєю метою зупинити такі дії чи прак­тику, що здійснюються в ході торгової чи промислової діяль­ності, які суперечать чесній практиці, зокрема щодо:

· дій, які здатні зумовити змішування з продукцією чи послугами або промисловою чи торговою діяльністю підприємства;

· неправдивих відомостей, здатних дискредитувати про­дукцію чи послуги або промислову чи торгову діяльність підприємства;

· вказівок або тверджень, здатних ввести в оману щодо ха­рактеру, способу виготовлення, властивостей, придатності або кількості продукції чи послуг;

· дій, спрямованих на неправомірне присвоєння, розкриття або використання комерційної таємниці;

· дій, здатних зумовити зниження розрізняльної здатності або завдати іншої шкоди репутації іншого зразка, або спрямо­ваних на неправомірне використання нематеріальних активів чи репутації іншого підприємства.

Міжнародна охорона. Законодавство будь-якої конкретної країни регулює відносини тільки цієї країни. Отже, патент, реєстрація знака чи промислового зразка мають чинність тільки у певній країні. Якщо ж власник патенту, товарного знака чи промислового зразка бажає одержати правову охоро­ну в кількох країнах, він має її одержати в кожній із цих країн окремо.

У 1883 р. одинадцять країн підписали Паризьку конвенцію про охорону промислової власності, якою утворили Міжна­родний союз з охорони промислової власності. Мета цього Союзу — забезпечити одержання правової охорони своїм гро­мадянам і юридичним особам у зарубіжних країнах.

Охорона промислової власності — не самоціль, вона є засо­бом заохочення творчої діяльності, індустріалізації, капітало­вкладень і чесної торгівлі. Усе це покликане сприяти під­вищенню безпеки і комфорту, боротьбі з бідністю і поліп­шенню людського життя.

Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883 р.).

За станом на 6 червня 1995 р. учасницями Конвенції була 131 країна.

Конвенція доповнювалася в Мадриді в 1891 р. Поясню­вальним протоколом. Переглядалась у Брюсселі в 1900 р., у Вашингтоні в 1911 р., у Гаазі в 1925 р., у Лондоні в 1934 р., у Лісабоні в 1958 р., у Стокгольмі в 1967 р., а 1979 р. до неї були внесені поправки.

Конвенція відкрита для всіх країн. Ратифікаційні грамоти або акти про приєднання мають подаватися на охорону Гене­ральному директору ВОІВ.

Визначальні положення Конвенції можна поділити на три основні категорії: національний режим, право пріоритету, за­гальні правила.

Правила про національний режим полягають у тому, що країна — учасниця Конвенції зобов'язана надавати громадя­нам іншої країни — учасниці Конвенції таку ж саму охорону, яку вона надає власним громадянам. Правова охорона, що надається Конвенцією, має поширюватися також і на грома­дян держав, які не є учасницями Конвенції, якщо вони мають місце проживання або не фіктивне промислове чи торгове підприємство в країні, що є членом Конвенції.

Важливим є правило Конвенції про право пріоритету на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки тощо. Воно полягає в тому, що правильно оформлена заявка, подана в одній із країн — членів Конвенції протягом певного строку (12 місяців стосовно патентів та моделей і 6 місяців стосовно промислових зразків), передбачає при поданні цієї ж заявки в іншій країні — члені Паризького союзу визнання за такою заявкою пріоритету за першою поданою заявкою. Якщо заявник протягом зазначеного строку забажає подати заявку на цей же винахід чи інший об'єкт промислової власності в кілька країн — членів Паризького союзу, то він має право просити визнати за ним пріоритет в усіх країнах за першою поданою ним заявкою в першій країні — члені Паризького союзу. Тобто ці пізніше подані заявки будуть мати пріоритет (звідси термін "право пріоритету") стосовно тих заявок, які могли б бути подані в зазначений строк на такий же винахід, корисну модель, промисловий зразок, товарний знак тощо іншими особами. Однією із важливих переваг цього положен­ня є те, що коли заявник забажає одержати охорону в кількох країнах, він не зобов'язаний подавати всі заявки одночасно, оскільки в його розпорядженні є 12 чи 6 місяців.

Конвенція встановила ряд загальних правил, яких мають дотримуватися всі її учасники.

Стосовно патентів. Патенти проголошено незалежними, тобто патент, виданий однією із країн — учасниць Конвенції, має чинність лише в межах тієї країни, яка його видала. Видача патенту певною країною ніякою мірою не зобов'язує інші країни — учасниці Конвенції видавати такий само патент на такий само винахід. Для одержання правової охорони вина­ходу в певній конкретній країні необхідно подати заявку і одержати патент у цій країні. Проте якщо в одній із країн — учасниць Конвенції у видачі патенту буде відмовлено або виданий патент буде визнано недійсним, то цей юридичний факт сам по собі не зумовлює таких само дій в іншій країні — учасниці Конвенції.

Винахідник має право бути названим як автор винаходу в патенті.

Важливим положенням Конвенції є правило, за яким у видачі патенту не може бути відмовлено чи виданий патент бути визнано недійсним на тій підставі, що продаж запатенто­ваного виробу або виробу, виробленого запатентованим спо­собом, підпадає під заборону або обмеження, встановлені національним законодавством.

У разі невикористання запатентованого об'єкта промисло­вої власності протягом строку, встановленого національним законодавством, кожна країна має право видати примусову ліцензію. Умови і порядок її видачі встановлюються націо­нальним законодавством.

Умови і порядок видачі свідоцтв на товарні знакитакож визначаються національним законодавством кожної країни — учасниці Конвенції. Тому не може бути відмовлено в реєстрації знака або реєстрацію визнано недійсною в іншій країні — учасниці Конвенції на тій підставі, що знак не зареєстрований в країні його походження. Припинення дії або анулювання реєстрації знака в одній із країн — учасниць Кон­венції не зумовлює автоматично визнання реєстрації знака або припинення його чинності на цій підставі в інших країнах — учасницях Конвенції.

Якщо національним законодавством країни — учасниці Конвенції передбачається обов'язкове використання знака, то в разі його невикористання реєстрація може бути анульована лише за спливом розумного строку.

Країни — учасниці Конвенції зобов'язані відмовляти в реєстрації і забороняти використання позначення, яке є від­творенням, імітацією або перекладом іншого знака, що може І спричинити обман споживачів стосовно інших знаків.

Зазначені країни зобов'язані також відмовляти в реєстрації і забороняти використання таких знаків, які містять без від­повідного на те дозволу державні емблеми, офіційні знаки та клейма контролю і гаранти. Це положення поширюється також на герби, прапори, емблеми, скорочені і повні наймену­вання певних міжурядових організацій.

Промислові зразкипідлягають правовій охороні в кожній країні — учасниці Конвенції незалежно від того, чи виробля­ється виріб в тій країні, де використано промисловий зразок.

Фірмові найменуванняпідлягають правовій охороні в кожній країні — учасниці Конвенції без обов'язкової подачі заявки чи реєстрації.

Кожна країна — учасниця Конвенції зобов'язана вживати відповідних заходів проти прямого чи побічного використання вказівок щодо походження продукту або стосовно виробника цього продукту, якщо вони не відповідають дійсності, вводять споживача в оману.

Країна — учасниця Конвенції зобов'язана забезпечити ефективний захист від недобросовісної конкуренції.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.