Захист прав на знаки для товарів і послуг

Захист прав на знаки для товарів і послуг може здійсню­ватись в адміністративному, змішаному або судовому порядку.

Порушенням прав власника свідоцтва вважається будь-яке посягання на них з боку третіх осіб. На вимогу власника свідоцтва таке порушення має бути припинено. Якщо пору­шенням власнику були заподіяні майнові чи моральні збитки, вони мають бути відшкодовані порушником.

Порушення прав власника може виявлятись у будь-якій формі чи будь-який спосіб. Тому і відповідальність поруш­ника може бути різною. Наприклад, власник свідоцтва має право вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з його настіль­ки, що їх можна сплутати. Виготовлені зображення знака або позначення можуть бути знищені на вимогу власника свідоцтва. Право на захист має також особа, яка користується знаком на підставі ліцензійного договору, якщо інше не перед­бачено ним.

Суди відповідно до їх компетенції розглядають спори про встановлення власника свідоцтва, укладання та виконання ліцензійних договорів, порушення майнових прав власника свідоцтва.

Суди розглядають також інші спори, пов'язані з охороною права на знак для товарів і послуг.

При цьому важливо ознайомитися з відповідною зарубіж­ною практикою захисту прав на товарні знаки. Чинність зареєстрованого товарного знака поширюється в межах дер­жави, де або для якої цей знак зареєстровано. Вислів "для якої" стосується тих випадків, коли товарний знак зареєстро­ваний для ряду країн в Міжнародному бюро ВОІВ або регіональному відомстві по товарних знаках, наприклад, в Афри­канській організації з охорони інтелектуальної власності. Реєстрація знака в одній країні не є чинною в інших країнах. Щоб одержати правову охорону в інших країнах, товарний знак має бути зареєстрований в кожній з них, за винятком випадків реєстрації у відповідних міжнародних органах.

Як уже зазначалося, на відміну від винаходів охорона то­варного знака не обмежена у часі. Прикладом може бути то­варний знак винозаводчика П.Смирнова. Якщо охорона за­снована на реєстрації, то національні закони містять приписи, що реєстрація має силу тільки протягом того часу, на який знак зареєстровано, наприклад, на 10 років. Проте його охоро­ну можна подовжувати необмежену кількість разів, приміром, через кожні 10 років, сплачуючи при цьому встановлений збір. Отже, охорона товарного знака може бути необмеженою. На практиці відомі випадки, коли товарний знак охороняється понад сто років.

Використання знака.

Виключне право на товарний знак, яке набувається через його реєстрацію, можна визначити як право заборони іншим особам використовувати цей самий знак із комерційною метою. Що означає "із комерційною метою"? Тут можливі два варіанти. Найпростіший випадок порушення виключного права на товарний знак — це коли знак використовується іншим підприємством для товарів або послуг, подібних до тих, що і самого володільця. Це явне порушення, і немає потреби з'ясовувати, чи є в цьому випадку ризик обману споживачів.

Звичайно вважають, що "використання" знака означає відтворення його на товарах або при наданні послуг, або при рекламуванні, продажу, імпорту товарів із незаконним використанням знака, або при пропозиції і наданні послуг під таким знаком. У деяких законах згадуються навіть підготовчі дії, наприклад, накопичення на складах товарів для продажу.

Практично в усіх країнах визнається, що порушення має місце, коли використання товарного знака для аналогічних товарів вводить в оману споживача. Якщо споживач вважає, що товар чи послуга, на яких використано товарний знак, вироблені на підприємстві володільця знака, то він уже введений в оману і, отже, володілець товарного знака вправі вимагати припинення такого використання.

Національні закони багатьох країн називають ще два випад­ки порушення прав на товарний знак: використання знака невідповідно до його статусу або не за призначенням.

Перший випадок стосується використання товарного знака, що охороняється, для абсолютно інших товарів чи послуг. Наприклад, якщо товарний знак "Кока-кола" використову­ється виробником джинсів і якщо при цьому складається вра­ження, що запропонований товар підвищує репутацію "Кока-коли" як напою, який любить сучасна молодь, то це послужить на користь інтересам компанії "Кока-кола". І навряд чи варто стверджувати, що може виникнути плутанина стосовно поход­ження джинсів, якщо виробник їх зазначить, що випустила їх не компанія "Кока-кола". Він тільки одержить прибуток, скориставшись репутацією товарного знака "Кока-кола", не вводячи споживача в оману.

Другий випадок стосується використання знака, що охоро­няється, в словниках, енциклопедіях або інших подібних виданнях. Тут також складається ситуація, коли відомі то­варні знаки часом використовуються як назви продуктів. Може трапитися так, що редактори словника незумисне використовують товарний знак як назву продукту. Звичайно, таке використання не має комерційної мети і не вважається порушенням. Проте оскільки подібне використання все ж завдає власнику товарного знака певної шкоди, бо виникає небезпека перетворення товарного знака в родову назву, то в ряді країн вважають, що власник знака може таке використання заборонити.

Поиск по сайту: