Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Визначте особливості психологічної роботи з неповнолітніми злочинцями



Психологічні особливості профілактики злочинності серед неповнолітніх

Профілактика злочинів та інших правопорушень серед неповнолітніх є істотною передумовою виховання підростаючого покоління.

>Несовершеннолетний злочинець не стає таким раптово в останній момент скоєння злочину. Зазвичай, антисоціальні властивості особи формуються які і набагато раніше скоєння кримінально карного діяння, що дає основу якісно нової соціально-правовий оцінки особи як особистості злочинця.

Попередження злочинів – це, передусім, виявлення й усунення чинників, їхдетерминирующих.

У попередженні злочинності неповнолітніх великій ролі граєобщесоциальная система профілактики та раннє попередження правопорушень.

Дообщесоциальним профілактичних заходів ставляться: а) виконання закону про молоді, який націлений на дозвіл чи пом'якшення економічних, духовних, правових проблем неповнолітніх; б) розв'язання проблеми сім'ї, материнства, бездоглядності і безпритульності неповнолітніх в маргінальних і жебраків сім'ях; в) значне зменшення підліткової і молодіжного безробіття; р) матеріальне забезпечення дитячого спорту, творчості, ремісництва, дозвілля; буд)нравственно-духовная спрямованість виховної роботи із наркозалежними підлітками з рішучим усуненнямкриминально-риночной психології, відродженням психології колективізму, традицій слов'янської спільності, співчуття, справедливості і жертовності в ім'я вищих соціальних інтересів; е) організація правового "лікнепу" засобами масової інформації, що дозволяє у доступній, бажано захоплюючій формі засвоювати правові знання, нормиправопослушного поведінки; ж) припинення пропаганди засобами масової інформації культу насильства, сексуальної перекрученості і вседозволеності, приватновласницької психології, матеріальний успіх за будь-яку ціну; із) посилення індивідуальної результативною профілактики девіантної поведінки із боку підлітків із психічними аномаліями.

Спеціальні заходи попередження злочинності неповнолітніх здійснюються, передусім, інспекціями у справах неповнолітніх, підрозділами із запобігання бездоглядності підлітків й роботи з неблагополучними сім'ями за місцем проживання.

Перспективним вважається участь церкви вчених важких підлітків, у формуванні підліткової психології; організаційна і фінансову підтримку у відновленні позашкільної роботи з дітьми, у роботі виховно-трудових колоній.

У основу діяльності з профілактиці правопорушень неповнолітніх має бути належить фундаментальне становище психології: людина як проявляється, а й формується, розвивається, складається як у ході реалізації провідною активності (роботи і спілкування), бажано соціально корисною, цілеспрямованої, приносить йому успіх. У старших підлітків провідною активністю є спілкування у діяльності.

Включення неповнолітніх в суспільно корисні види діяльності (спілкування) є важливим профілактичної мірою.

Процес деморалізації із наступною криміналізацією особистості підлітка відбувається у умовах негативною соціальноїмикросреди – родинного й шкільного неблагополуччя, в негативних групах однолітків. Ефективність профілактики правопорушень неповнолітніх повністю залежить від цього, якою мірою вдається домогтися соціального оздоровлення несприятливоїмикросреди, у якій перебуває підліток.

Які ж конкретні умови несприятливого морального формування особистості?

Передусім слід зазначити обстановку у сім'ї і умови сімейного виховання. У сім'ї починається соціалізація людини – він тут набуває перші уявлення про навколишнє його світі, людей, про дозволене і недозволеному. Існують ряд об'єктивних обставин, що утрудняють належну організацію сімейного виховання: низький культурно-освітній рівень деяких батьків, їх зайнятість на роботі, яка дозволяє в належним чином здійснювати необхідний нагляд дитину, недостатня матеріальна забезпеченість і неналежні житлово-побутові умови частини сімей. Проте особливо істотні суб'єктивні обставини, що характеризують 17:42:29

морально-психологічну обстановку у ній, поведінкові позиції її, ставлення батьків своїх обов'язків виховання дітей.

Один із серйозних проявів сімейного неблагополуччя – розлучення, кількість яких дуже велика і має тенденцію збільшуватися. Розлучення означає катастрофа сімейного колективу, що дуже віддзеркалюється в дітях, серйозно утрудняє їх належне моральне формування, сприяє бездоглядності і правопорушень. "Механізм" криміногенного впливу розпаду сім'ї пов'язані з психічним впливом, яке всі ці події надає на членів "кинутою" сім'ї, особливо дітей, які мають виробляєтьсяпрезрительно-осуждающее ставлення до батьків, не який зумів зберегти сім'ю, виникає тенденція відокремити і протиставити себе оточуючим. Складність утворюють сім'ї відносин, образу і відчуженості спонукають підлітка шукати компенсацію за, серед однолітків саме таким невдалої долею, сприяє небажаним зв'язкам і несприятливим впливам.

>Ненадлежащее моральне формування може бути і в формально "повної" сім'ї, коли його характеризують ненормальні взаємовідносини, сварки, скандали, грубість, байдужість, цинізм. Така сім'я втрачає якість колективу та тому неспроможна виховати своїх членів колективістську психологію, високі моральні властивості. Ненормальна обстановка у ній спонукає підлітка проводити час поза нею, інколи ж взагалі втекти з вдома, тобто майже неминуче призводить до правопорушень, а де й до злочинів.

Ще шкідливо, ніж виховна бездіяльність і пасивність, неправильне виховання, що виявляється у відсутності належної вимогливості про дітей, потаканні всім них і примх, бурхливомубаловстве, прагненні уберегти своїх дітей від усіх життєвих незручностей і труднощів, полегшити чи взагалі позбавити їх потреби виконувати будь-які обов'язки і в середині сім'ї, і за її межами – у шкільництві, навчальному закладі, з виробництва тощо. Нерідко подібні збочення вчених допускаються в особливо забезпечених сім'ях, де батьки надзвичайно щедро діляться зі своїми дітьми тими більші можливості, які мають у свого службове становище, професії, роду діяльності.

Істотна роль моральному формуванні зростаючого людини, у його як особистості належить школі. Тут підліток отримує досвід громадського існування, набуває як знання, а й навички соціального поведінки, виробляє моральні якості свідомого громадянина. Школа покликана виховати у вихованців порядність і чесність, працьовитість і громадську активність, неприйняття жорстокості, грубості, байдужості, егоїзму. Проте в більшості засуджених підлітків більш як третина – школярі чи учні професійно-технічних навчальних закладів. Та й серед працюючих неповнолітніх правопорушників багато нещодавно розлучилися зі школою. Отже, переважна більшість неповнолітніх злочинців – це підлітки, однак упущені школою.

Які ж обставини у роботі школи створюють грунт криміногенного розвитку особистості?

Насамперед, навчання у школі недостатньо пов'язують із життям, з практичними завданнями громадського існування. Відірваність шкільного навчання від трудового виховання призводить до того, по закінченні загальної освітньої школи з її виходять майже дорослі люди, погано пристосовані до самостійної практичної діяльності, котрі вміють застосувати свої сили у якомусь суспільно корисному справі. Середня школа довгий час орієнтувалася підготовка своїх вихованців до вищої освіти, психологічно орієнтуючи це і самих учнів. Не дивно, деякі юнаки та дівчата, закінчивши школу, як що неспроможні, але й хочуть займатися виробничим працею, вважаючи єдино прийнятною собі перспективою вступ у інститут. Якщо ж не вдається, болісно сприймають "катастрофа усіх сподівань", відчуття непотрібності й невлаштованості, душевну розгубленість, що таять у собі небезпеку поведінкових зривів і неналежних вчинків. Іншою вадою шкільного трудового виховання – орієнтація учнів переважно на престижні і високооплачувані види праці. Проте з ряду об'єктивних і суб'єктивні причини не кожномуокончившему школу підлітку відкривається перспектива як і праці, що зумовлює

психічної незадоволеності, чреватого можливістю педагогічного зриву.

Аналіз кримінологічних досліджень показує, що ймовірність у підлітка стати на злочинний шлях то вище, ніж раніше він залишив школу: серед неповнолітніх правопорушників приблизно кожні двох із трьох залишили школу, не отримавши середньої освіти, значної частини таких неповнолітніх правопорушників відстає на 2-3 року від відповідає їхнім віку рівня освіти.

Виняток із школи, передчасне припинення навчання позбавляють підлітка виховного впливу шкільного колективу, викликають озлоблення проти зі школи і педагогів, спонукають шукати компенсацію втраченого у зв'язках із так само "невдахами". У разі підліток часто ніде спрацьовує, ледарює, "теліпається" надворі, контактуючи із соціально сумнівними особами, чи влаштовується працювати, яка нецікава, де немає належних умов позитивного виховного на нього.Неблагоприятними чинниками морального формування підлітків у шкільництві є досить нерідкісні випадки застосування неправильних педагогічних і виховних методів і прийомів, черствість і упередженість у ставленні до учням, придушення їх самостійності ініціативи, підміна виховання голим адмініструванням.

Слід налагодити, з урахуванням змінених соціально-економічних умов, безперебійне функціонування якісно нової виборчої системи трудового виховання. Підліткам повинні бути надані всі можливості систематичного участі у посильному, добре оплачуваному праці як у державних, муніципальних, і у приватних підприємствах.

Останнім часом під впливомконъюнктурно-политических, а де й відверто демагогічних міркувань і виборчих гасел, сутнісно, зведено нанівець військово-патріотичне виховання підлітків й молоді. Тим часом із огляду на те, що переважна більшість неповнолітніх злочинців є особами чоловічої статі, цей напрям виховної роботи має особливеантикриминогенное значення.

Важливий напрямок профілактики правопорушень неповнолітніх – їхній правовий просвітництво і. Актуальними завданнями тут є підготовка кваліфікованих кадрів педагогів проведення такої роботи, забезпечення активної участі у ній учених-юристів, працівників правоохоронних органів, психологів. Доведення правової інформації до неповнолітніх має починатися якомога швидше, здійснюватися більш дохідливо, з урахуванням особливостей дитячої та підліткової психології, в емоційно привабливих формах.

Необхідно відродитиоправдавшие себе і започаткувати нові центри організованого дозвілля дітей і підлітків, наповненою соціально корисним змістом, що сприяє їх гармонійному фізичному, психічному, моральному розвитку. У цих цілях доцільно скористатися наявними можливостями як держави, а й комерційним структурам, фондів милосердя, благодійних організацій, громадських об'єднань є та рухів, релігійних конфесій, встановити жорсткий над використанням як бюджетних, і позабюджетних коштів, виділені на організації дозвілля неповнолітніх. Державі слід всіляко підтримувати фізичних юридичних осіб, надають грошову допомогу підліткам, які опинилися несприятливих життєвих умовах, малозабезпеченим сім'ям, спеціальним навчально-виховним установам, дитячі будинки.

Необхідно розширювати практику застосування до неповнолітнього, які заподіяли вперше злочину невеличкий чи середньої важкості, примусових заходів виховного характеру: попередження; передача під нагляд батьків або осіб, їх які заміняють, або спеціалізованих державні органи; покладання обов'язки загладити заподіяну шкоду; обмеження дозвілля встановлення особливі вимоги щодо поведінки, і навіть приміщення, після визволення від покарання, у спеціальні виховні чилечебно-воспитательние установи.

Як свідчить досвід, неповнолітні нерідко скоюють злочини як відповідної реакцію насильницькі дії, спрямовані проти них (чи загрозливі їм). У цьому слід активніше використовувати усі правові (зокрема кримінально-правові) кошти боротьби з насильством щодо дітей і підлітків.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.