Між кінцями розімкненого провідника, які мають різну температуру, виникає різниця потенціалів, а значить всередині провідника зявляється електрорушійна сила. Причина ефекту – потік дифузії заряджених частинок від нагрітого кінця до холодного більший, ніж в зворотньому напрямку.
На кінцях провідника (і на його поверхні) зявляються електричні заряди, а в середині – електричне поле. , де a- диференційна термоерс.
Рис. 1.Вказаний знак напруги відповідає позитивним носіям заряду і Т2>Т1.
Рис. 2.Термозонд. З- нагрітий стержень, П- напівпровідник, М- холодна металічна пластина. Знак напруги показаний для позитивних частинок.
Метали – a = 1¸10 мкВ/град,
Напівпровідники - a = (1¸10)´103 мкВ/град.
За допомогою цього явища можна вимірювати температуру тіла.
Ефект Томсона.
Якщо в однорідному провіднику є градієнт температури в напрямку осі Х і в тому ж напрямку тіче електричний струм густиною j , то в кожній одиниці обєму за одиницю часу виділяється, крім тепла Джоуля j2/s ще додаткове тепло , де aТ – коеф. Томсона.
При зміні напрямку струму на зворотній тепло Томсона міняє знак: замість поглинання тепла спостерігається його виділення, і навпаки. При наявності градієнта температури в провіднику є ще тепловий потік, обумовлений теплопровідністю речовини.
Кількість тепла, що проходить через одиницю поверхні за одиницю часу в напрямку Х є , де c – коефіцієнт теплопровідності. Якщо цей потік змінюється в просторі (в результаті зміни c чи dT/dx ), то в обємі провідника також виділяється тепло .
В загальному випадку, коли напрям j і ÑT не співпадає, повна генерація тепла в одиниці обєму за одиницю часу рівна .
В стаціонарному випадку QV = 0. Тому в провіднику встановлюється такий просторовий розподіл температури, при якому тепло, що відводиться теплопровідністю, як раз дорівнює сумі тепла Джоуля і тепла Томсона.
Ефект Пельтє.
Зворотнє виділення тепла спостерігається на границі контакту двох різних провідників. Кількість тепла, що виділяється на одиниці площі контакту за одиницю часу Q, рівне , де j - густина струму через контакт, а П12 – коефіцієнт Пельтє. Він залежить від властивостей провідників, що контактують.
При зміні напрямку струму на зворотній замість виділення тепла спостерігається його поглинання і навпаки. Тобто, П12 = -П21.
Причина виділення (поглинання) тепла Пельтє полягає в тому, що середні енергії електронів Е1 і Е2 в різних провідниках 1 і 2 неоднакові, навіть якщо обидва провідники мають одну і ту ж температуру. При переході з одного провідника в другий змінюється:
1)Потенціальна енергія електрона -ej, оскільки на границі розділу є скачок електростатичного потенціалу і тому j1 ¹ j2 .
2) Може змінюватись середня кінетична енергія Е . Причина – не класична статистика Максвела-Больцмана для електронів, а квантова статистика Фермі-Дірака, у відповідності до якої залежить не лише від температури, але і від концентрації електронів.
При наявності струму для підтримки температури контакту постійною від нього необхідно відводити енергію, якщо Е1 > Е2 (виділення тепла Пельтє), або підводити її до контакту, коли Е1<Е2 (поглинання тепла Пельтє).
П12 = П1 – П2, де П1 і П2 – коефіцієнти Пельтє для провідника 1 і провідника 2, відповідно.
Зв’язок термоелектричних кінетичних коефіцієнтів:
П = a Т, .
Технічне застосування:
-термоелектричні генератори невеликої потужності;
- термоелектричні охолоджуючі пристрої.
Ефект Нернста-Етінгсгаузена.
Поперечний ефект Нернста-Етінгсгаузена.
Якщо провідник, в якому є градієнт температури, помістити в магнітне поле, то в ньому виникне електричне поле E перпендикулярне до ÑT і B, тобто в напрямку вектора [ÑT´ B]. Якщо градієнт температури направлений вздовж осі Х, а магнітна індукція – вздовж осі Z, то електричне поле паралельне осі Y (рис. 3).
Ey = q^ Bz dTdx, де q^ - постійнаНернста-Етінгсгаузена.
Ge: r ~1 Ом см , B ~ 103 Гс, dT/dx ~ 102 град/см, то Ey ~ 10-2 В/см.
q^ залежить від температури і магнітного поля і при зміні цих величин може навіть міняти знак. Знак q^ не залежить від знаку носіїв заряду.
Рис. 3. Поперечний термомагнітний ефект Нернста-Етінгсгаузена.
Даний ефект виникає по тій же причині, що і ефект Хола, тобто в результаті відхилення потоку заряджених частинок силою Лоренца. Відмінність, однак, полягає в тім, що при ефекті Хола направлений потік частинок виникає в результаті їх дрейфу в електричному полі, а в даному випадку – в результаті дифузії.
Ефект Рігі-Ледюка.
В провіднику, в якому є градієнт температури, при включенні магнітного поля зявляється також поперечна (по відношенню до початкового теплового потоку і напрямку В) різниця температур (рис.4).
dT/dy = S Bz dt/dz
Рис. 4. Поперечний термомагнітний ефект Рігі-Ледюка.
де S - постійна Рігі-Ледюка, що характеризує властивості даної речовини.
Ефект Рігі-Ледюка пов'язаний з тим, дифундуючи носії заряду переносять з собою тепло (теплопровідність). Без магнітного поля потік тепла направлений від гарячого кінця до холодного, тобто паралельно -ÑxТ. В магнітному полі потоки дифузії і тепла повертаються силою Лоренца на деякий кут. Тому виникає складова теплового потоку вздовж осі Y, що і приводить до появи складової градієнта температури -ÑyТ. Так як сили Лоренца при даному напрямку дифузії залежать від знаку заряджений частинок, то кут повороту теплового потоку, а значить і постійна мають різні знаки для позитивних і негативних носіїв заряду.
Повздовжні термомагнітні ефекти.
Повздовжні термомагнітні ефекти:
- поздовжній ефект Нернста-Етінгсгаузена-зміна термоерс в поперечному магнітному полі;
- поздовжній ефект Рігі-Ледюка – зміна теплопровідності в магнітному полі.
Теплообмін з оточуючим середовищем
1) Ізотермічний – поперечні градієнти температур рівні 0;
2) Адіабатичний – поперечні потоки тепла рівні 0.
Величини різних кінетичних коефіцієнтів – електропровідності, постійної Хола, термоерс та ін. – суттєво залежать від властивостей рухливих носіїв заряду: їх заряду, маси, енергетичного спектру в кристалі, а також від особливостей їх взаємодії з кристалічною граткою.