ПІВ на комерційне найменування

Комерційне найменування — будь-яка назва юр. особи, яка має бути чіткою, короткою, такою, що легко сприймається, запам'ятовується і відповідати характерові статутної діял. Умовою надання пр. охорони є можливість вирізнити одну особу з-поміж ін. та невведення в оману споживачів щодо справжньої її діял. ПІВ на комерційне найменування є чинним із моменту його першого використання та охороняється без обов'язкового подання заявки чи реєстрації, й незалежно від того, чи є комерційне найменування частиною торговельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до відповідних реєстрів. Закон дозволяє особам мати однакові комерційні найменування, за умови, що це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та/або реалізують, та послуг, які вони надають. До майнових прав належать: право на використ.; право перешкоджання неправомірному використ. ін. особами, в тому числі заборона використ. Вони можуть бути передано ін. особі лише разом із цілісним майновим комплексом чи його частиною володільцем ПІВ на комерційне найменування. Чинність майнових прав припиняється у разі ліквідації юр. особи та з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Види договорів щодо розпоряджання майновими ПІВ

Розпоряджання майновими ПІВ здійснюється на підставі таких договорів: 1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта ПІВ; 4) договір про передання виключних майнових ПІВ; 5) ін. договір щодо розпоряджання майновими ПІВ. Договір щодо розпоряджання майновими ПІВ укладається у письм. формі. Під ліцензією на використ. об’єкта ПІВ розуміють надання власником цього права у встановленому порядку та на певних умовах належного йому майн. права на використ. об’єкта ПІВ ін. фіз. чи юр. особою. Договір про створення за замовленням і використ. об’єкта ПІВ за юр. природою є єдиним з видів авторського договору. Договір про передання виключних майнових прав ІВ- це юр. акт, за допомогою суб’єкт ПІВ передає свої права ІВ ін. особі. Ця дія засвідчується письм. документом, який наз. актом про видання прав або переданням прав.

Ці договори не підлягають обов'язковій держ. реєстрації, вона здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата в порядку, встановленому законом.

Ліцензія на використання об'єкта ПІВ

Ліцензія (ліцензійна угода) – це юр. документ на підставі якого одна фіз.. чи юр. особа (ліцензіар), яка має виключне майнове право дозволяти використ. об’єкта ПІВ, тобто надавати ін. особам (ліцензіатові) письм. повноваження – право на певних умовах використ. об’єкт ПІВ, права на які зареєстровані. Ліцензіар — це особа, яка видає ліцензію і якій належить виключне право дозволяти використ. об'єкта ПІВ. Ліцензіат– це особа, якій це право надано. Ним може виступати як фіз., так і юр. особа. Ліцензія… може бути: 1)виключна -видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використ. ліцензіаром об'єкта ПІВ у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним ін. особам ліцензій на використ.цього об'єкта у зазначеній сфері. Різновидом є повна ліцензія – відп. до якої у ліцензіара залишається формальне право на об’єкт ПІВ, а всі майнові права, що засвідчуються охоронним документом переходить до ліцензіата. 2) Одиничнавидається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром ін. особам ліцензій на використ. об'єкта ПІВ у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використ. ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері. 3) Невиключна - не виключає можливості використ. ліцензіаром об'єкта ПІВ у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним ін. особам ліцензій на використ. цього об'єкта у зазначеній сфері. За згодою ліцензіара, наданою у письм. формі, ліцензіат може видати письм. повноваження на використ. об'єкта ПІВ ін. особі (субліцензію).

Ліцензійний договір

Ліцензійний договір – це договір за яким одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використ. об’єкта ПІВ (ліцензію) на умовах визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог чинного законодавства. У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійнийдоговір, за яким ліцензіат надає ін. особі (субліцензіату) субліцензію на використ. об'єкта ПІВ. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо ін. не встановлено ліцензійним договором. Предметом не можуть бути права на використ. об'єкта ПІВ, які на момент укладення договору не були чинними. У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використ. об'єкта ПІВ, дія ліцензії поширюється на територію Укр. Строк ліцензійного договору – на строк який вказано у ліцензійному договорі. Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використ. об'єкта ПІВ. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною ін. умов договору. У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт ПІВ, але не більше ніж на 5 р. Якщо за 6 місяців до спливу зазначеного п'ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письм. другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письм. повідомивши про це другу сторону за 6 місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.

Поиск по сайту: