Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Видача свідоцтва та рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір



Видача свідоцтва здійснюється Держ. службою у місячний строк від дати реєстрації. Свідоцтво видається автору або особі, яка має АП, безпосередньо або надсилається на адресу, зазначену в заяві. У разі наявності декількох авторів свідоцтво може бути видане кожному з них за умови пред'явлення документа про сплату держ. мита за видачу кожного свідоцтва. За клопотанням автора Держ. служба видає або надсилає на адресу, зазначену в клопотанні, дублікат свідоцтва. Видача рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, здійснюється Держ. службою у місячний строк від дати держ. реєстрації договору, який стосується права автора на твір. Рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, видається безпосередньо заявнику або надсилається на адресу, зазначену в заяві.

 

Підстави виникнення (набуття) ПІВ

Під виникн. ПІВ розуміється момент, з якого фіз. або юр. особи визнаються державою суб’єктами ПІВ.

Особисті немайнові ПІВ – це права, що не мають економ. змісту, які належать творцю незалежно від його майнових ПІВ і зберігаються за ними у разі передання майнових ПІВ, зокрема право на використ. об’єкта ПІВ.

ч.2 ст. 423 ЦК: можливість набуття особистих немайнових прав ІВ ін. особою, у випадках передбачених законом. Напр., ч.2 ст.239 ЦК встановлює, що у разі смерті автора таке особисте немайнове право, як право на недоторканність твору охороняється особою, уповноваженою на це автором або спадкодавцем автора. Обмеження майнових ПІВ бувають декількох видів: 1) часові – строк дії майнових ПІВ; 2) географічні – визначається кордонами держави або декількох держав 3) дозволене «вільне використ.» - можливість вик. об’єкта ПІВ без отримання дозволу від суб’єкта ПІВ. 4) не охоронювані об’єкти – не можуть набувати пр. охорону відп. до законодавства про ІВ.

 

Цив.-пр. відп. у сфері ІВ

Цив.-пр. відп. у сфері ІВ – це встановлення нормами цив. права юр. наслідків за порушення суб’єктивних прав та невиконання суб’єктивних обов’язків суб’єктами права в сфері ІВ. Риси: 1) вона є майновою 2) носить компенсаційний характер 3) є засобом попередження правопорушення в майб. 4) може бути договірною або позадоговірною (в чинному зак-ві) 5) може бути дольовою, солідарною (при множинності порушників у правовідносинах), субсидіарною (або додатковою). 6) може бути змішана (при невиконанні або неналежному виконанні обов’язку).7) відп. в порядку регресу (як зворотна вимога до третьої особи) .

 

Форми та способи захисту ПІВ

Форми захисту прав: 1) юрисдикційна(зд. судом). Заг. порядок захисту здійснюється в судах. Юр. особі які займаються підприємницькою діял. звертаються до господарських судів. Спец. порядок здійснюється в органах держ. управління або в органах Антимонопольного комітету Укр., або в органах держ. митної служби Укр. 2) неюрисдикційна – компроміс, домовленість між гр-ми, дії гр-н і орг.. щодо захисту ПІВ та охоронюваних законом інтересів, які зд. ними самостійно. Способи захисту ПІВ – це закріплені законом матеріально-пр. засоби примусового характеру за допомогою яких поновлюються (визнаються) порушені права і вчиняється вплив на правопорушника. Способи впливу суду на правопорушника: 1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню ПІВ та збереження відповідних доказів; 2) зупинення пропуску через митний кордон Укр. товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням ПІВ; 3) вилучення з цив. обороту товарів, виготовлених або введених у цив. оборот з порушенням ПІВ, та знищення таких товарів; 4) вилучення з цив. обороту матеріалів та знарядь, які використ. переважно для виготовлення товарів з порушенням ПІВ, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь; 5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта ПІВ. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення; 6) опублікування в ЗМІ відомостей про порушення ПІВ та зміст судового рішення щодо такого порушення.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.