Особисті немайнові ПІВ

ІВ як результат творчої діял.

ПІВ – це право особи на результат інтел. творч. діял. або на ін. об’єкт ПІВ визначений чинним законодавством. Інтел. діял. - це творча діял., а творчість - це цілеспрямована розумова робота людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю, унікальністю. Під ІВ розуміють не результат інтел. діял. людини як такий, а право на цей результат, адже його не можна відчути на дотик. Творчість умовно можна поділити на духовну творчість, тобто творчість переважно гуманітарного спрямування (літературні і художні твори) і наук.-тех., яка застосовується переважно у сфері виробництва товарів і надання послуг (винаходи, корисні моделі, промисл. зразки тощо). Інститути ПІВ - АП і СП; право промисл. власності сформувалися з урахуванням особливостей цих видів творчої діял. Держава також визнає за кожним гр-ом право на результати своєї інтел., творчої діял., встановлюючи водночас пряму заборону використання або поширення вказаних результатів без згоди автора, за винятками, встановленими законом. До ІВ відносять тільки ті результати творчої діял., що не суперечать нормам моралі та гуманності. Ст 41 КУ встановлює: Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтел., творчої діял. Ст. 54 КУ: Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наук. і тех. творчості, захист ІВ, їхніх АП, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтел. діял.

Поняття ПІВ

ПІВ – це право особи на результат інтел. творч. діял. або на ін. об’єкт. Поняття «ІВ» має принаймні два основних значення: як цив.-пр. інститут і як сукупність суб'єктивних прав творця на результат його творчої діял. ПІВ (у знач. цив.-пр. інституту) – це сукупність пр. норм, що регулюють сусп. відносини у сфері створення, оформлення, використання й охорони результатів ІВ людей. Суб’єктивне право ІВ – це право його суб’єкта на волоніння, корист. і розпорядження належним йому, відп. до закону, результатом ІВ. ПІВ становлять особисті немайнові та майнові права ІВ. ПІВ є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтел. власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Співвідношення ПІВ та ПВ

ПВ – це сукупність пр. норм, які регулюють і закріплюють сусп. відносини, що виникають з присвоєнням матеріальних благ гр-ми, юр. особами та державою, які надають названим суб'єктам рівні права та обов'язки з володіння, користування і розпорядження майном; це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі ін. осіб. ПІВ – це право особи на результат інтел., творчої діял. або на ін. об’єкт, визначений чинним закон-м. 1) ПІВ та ПВ на річ не залежать одне від одного 2)перехід права на об’єкт ПІВ не означає переходу ПВ на річ 3)Перехід ПВ на річ не означає переходу права на об’єкт ПІВ. 4) ПВ виникає шляхом виробництва об'єкта, ПІВ виникає також шляхом створення твору, винаходу тощо; 5) ПВ не обмежене будь-яким строком. ПІВ встановлюється лише на певний строк, наприклад, патент на винахід видається строком лише на 20 р. Після чого винахід стає надбанням сусп. 6) ПВ встановлюється на матеріальні об'єкти - предмети навколишнього середовища. Об'єктами ІВ є ідеї, образи, символи, думки, гіпотези тощо. 7) здатність об'єкта ІВ до тиражування, чого не можна сказати про матеріальні об'єкти власності. Ідеї, образи, звуки, символи тощо мають здатність до багаторазового втілення в матеріальному об'єкті.

Особисті немайнові ПІВ

1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта ПІВ; 2) право перешкоджати будь-якому посяганню на ПІВ, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта ПІВ. Належать творцеві об'єкта ПІВ. Проте у випадках, передбачених законом, можуть належати іншим особам, наприклад, спадкоємцям, творчим спілкам. Особисті немайнові права інтел. власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом. Вони не залежать від матеріальних ПІВ.

Майнові ПІВ

1) право на використання об'єкта ПІВ; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта ПІВ; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта ПІВ, в тому числі забороняти таке використання. Майнові права інтел. власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юр. особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в ін. цивільних відносинах. Майновими правами інтел. власності є права, які мають економічний зміст.

Поиск по сайту: