Керування стартовими станами

Розріз­няють чотири стани змагальної готовності спортсмена:

1) недостатнє збудження;

2) оптимальне збудження;

3) перезбудження;

4) гальму­вання внаслідок перезбудження. 38

Стан недостатнього збудження виявляється в деякій млявості, недостатній зосередженості, неможливості спортсмена сконцентрува­ти увагу на майбутньому двобої. Зовні спортсмен спокійний, навіть байдужний. Доброзичливий до оточуючих, навіть до суперників. Од­нак він нездатен максимально реалізувати в змаганнях свої функціо­нальні можливості, його дії часто характеризуються несвоєчасністю і неадекватністю.

Такий стан буває у молодих спортсменів, що не ставлять перед со­бою цілей досягнення найвищого результату. 39

Стан оптимального збудження. У цьому стані спортсмен відчу­ває готовність і бажання змагатися, здатен об'єктивно оцінювати свої дії, партнерів по команді, супротивника, одержувати задоволення від своїх рухів і дій, впевненість у своїй підготовленості домогтися запла­нованого результату Звичайно, такий стан — найкращий для досяг­нення високих спортивних результатів, повної реалізації функціона­льних можливостей. 40

Стан перезбудження. Спортсмен надто збуджений, надмірно акти­вний, дратівливий, часто втрачає самовладання, запальний, нетерпимий до оточуючих. Спокійний у тренувальних умовах спортсмен у такому передстартовому стані стає впертим, злим, грубим, надмірно прискіпли­вим і нерозумно вимогливим до інших.

З надмірним збудженням варто систематично боротися тому, що це створює передумови до поганого виступу в змаганнях. 41

Стан гальмування внаслідок перезбудження. У цьому випадку має місце механізм, протилежний формуванню стану недостатнього збудження. Однак зовні стан гальмування найчастіше виявляється в тих же реакціях, за винятком доброзичливості до оточуючих. Пасив­ність, яка виявляється зовні, є результатом переживань, що травму­ють, неприємних асоціацій, небажання змагатися та ін. Настає апатія, психічна і фізична млявість, іноді виникають невротичні реакції. Спортсмен розуміє непотрібність нав'язливих думок, страху не пока­зати планований результат, але не може від них позбутися. 42

Можливі випадки, коли всі чо­тири види психічного напруження (у тому чи іншому ступені) виявляються у того самого спортсмена протягом тривалого турніру чи декількох різних змагань. Тому дуже важливою є передстартова ро­бота тренерів і психологів з профілактики можливих негативних ста­ртових станів спортсменів.

Засоби та методи психологічної підготовки спортсменів

Загальними засобами психологічної підготовки спортсменів є:

фізичні вправи, засоби техніки і тактики даного виду спорту.

Спеціальними засобами психологічної підготовки е :

· Організація психологічного клімату в спортивному колективі, групових командних дій.

· Психологічну освіту тренерів і спортсменів.

· Психологічні засоби регуляції та саморегуляції психічного стану. 43

Психологічна підготовка розглядається як додатковий резерв спортсмена.

Основне завдання спеціальної психологічної підготовки спортсмена до конкретного змагання – створення стану його психічної готовності до виступу в змаганнях. Головною складовою цієї готовності є установка на повну реалізацію всіх своїх можливостей для досягнення мети - перемоги або наміченого результату.

Намічена змагальна мета повинна бути реальною, такою, яку спортсмен на даному конкретному етапі своєї підготовленості може добитися. 44

Психологічна підготовка до конкретного змагання повинна включати:

-визначення мети участі у змаганні;

-формування впевненості у високій ймовірності такого досягнення. 45

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

8. Артюшенко О. Ф. Основи спортивної підготовки: навч. посіб. / О. Ф. Артюшенко, Л. В. Сіренко. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 416 с.

9. Ахатов А. М. Психологическая подготовка спортсменов: учеб.-метод. пособ. / А. М. Ахатов, И. В. Работин. – Набережные Челны: КамГАФКСиТ, 2008. – 56 с.

Поиск по сайту: