Індивідуалізація навчання виражається в диференціації навчальних завдань і способів їх вирішення. Ці закономірності дозволяють сформувати певні правила:
v в індивідуальних особливостях людини необхідно бачити перспективу їх розвитку;
v визначати сильні і слабкі сторони даної особи;
v будь-яка індивідуалізація повинна будуватись на загальних закономірностях навчання. Індивідуалізація передбачає також облік особливостей даної особи і вдосконалення форм і функцій у процесі навчання.
Принцип індивідуалізації потребує обліку рівня розвитку вихованця, а саме: неоднаковий рівень здоров'я (поділ на спеціальні медичні групи), рівень фізичної підготовленості, стать, різний об'єм знань і вмінь.
Індивідуалізація може здійснюватись 2-ма шляхами: типовою індивідуалізацією і персональною.
Типова індивідуалізація - це можливість організації навчання учнівської молоді, які мають схожі характеристики: рівень здоров'я, фізичної підготовленості, стать і вік.
Персональна індивідуалізація - це облік тих характеристик, які притаманні конкретній особистості (психічні процеси, рівень працездатності).
Типова і персональна індивідуалізація створюють умови, які дають змогу стимулювати інтереси учнівської молоді.
Принцип доступності
Навчальний матеріал повинен бути доступний. Міра доступності навчального матеріалу залежить від постановки навчально-виховного процесу. Доступність є індивідуальною (те, що достатньо одному, іншому може бути недостатньо).
Існують 2 види доступності:
v програмно-нормативна доступність (доступність навчального матеріалу, зафіксована в державних програмах з фізичного виховання);
v індивідуальна доступність (передбачає доступність навчального матеріалу для конкретної особи).
Реалізація принципу доступності вимагає знання наступних дидактичних правил.
v Доступність навчальних завдань повинна передбачати витрати певних зусиль на їх виконання.
v Чим більше інформації закладено в руховій дії, тим нижча її доступність.
v Об'єм навчального матеріалу повинен бути невеликий.
v Оцінюючи доступність фізичної вправи, необхідно враховувати її структурну складність і величину психофізіологічних зусиль, які витрачаються на виконання.
Принцип систематичності
Реалізація цього принципу передбачає розробку системи занять, системи навчального матеріалу і способів його реалізації, обумовлена метою і завданням навчання.
Принцип послідовності
В основі цього принципу лежить послідовність задач, засобів і методів навчання на заняттях. Реалізація принципу починається з планування навчального матеріалу (послідовність вивчення фізичних вправ і зв'язок між ними).
Принцип повторності
Цей принцип відображає ефект постійного формування рухових вмінь і спеціальних знань через багаторазові повторення. Повторення - головний і єдиний спосіб закріплення результатів, досягнутих у навчанні.
Реалізація цього принципу опирається на 3 основні положення:
v Фізичні вправи мають вплив при умові їх повторення.
v Фізичні вправи приводять до втоми, тому потрібна перерва для відпочинку.
v Необхідно передбачати характер і кількість повторень вправи, інтервали відпочинку.
Принцип науковості
Цей принцип зобов'язує будувати педагогічний процес у відповідності із сучасним рівнем наукових знань
Принцип міцності
Реалізація цього принципу повинна базуватись за 2 напрямками:
v формування міцної системи спеціальних знань. В основі цього є загальні закономірності запам'ятовування теоретичних відомостей;
v формування міцних рухових вмінь.
Принцип прогресування
У цьому принципі розкривається залежність ефекту навчання від прогресування педагогічних вимог. І тому його ще називають принципом динамічності або принципом поступовості. Принцип випливає із закономірності поступового, але нерівномірного розвитку розумових і фізичних здібностей вихованця.
Реалізація цього принципу здійснюється за 2-а напрямками: