До компонентів психологічної підготовленості відносяться:
1) властивості особистості, мотивація, риси характеру, темперамент;
2) психологічні процеси і функції;
3) стабільні (позитивні) психічні стани. 12
В спортивних іграх найважливішим компонентом психологічної підготовленості є рівень єдності команди, її згуртованість для досягнення загальнокомандного результату. Тут повинні бути враховані такі аспекти, як лідерство провідних гравців, відносини окремих гравців, індивідуальні амбіції спортсменів й ін. 13
Спортсменів, що спеціалізуються на довгих дистанціях у циклічних видах спорту, пов’язаних в основному з аеробним енергозабезпеченням роботи, відрізняють активність, здатність до перенесення високих навантажень, уміння підпорядкувати особисті інтереси суспільним, відсутність підозріливості. Разом з тим вони нерідко недостатньо впевнені у власних силах, мають потребу в лідері, схильні до своєрідних учинків і суджень. 14
Для спринтерів, що спеціалізуються в бігу на дистанціях 100 й 200 м, спринтерському бігу на ковзанах, перегонах на треку, спортивних іграх і єдиноборствах, складнокоординаційних видах спорту, характерні стійка увага, ефективне зорове сприйняття, швидкість сенсомоторного реагування й оперативного мислення. 15
Для багатьох видів спорту важливим аспектом психічної підготовленості є толерантність до болю. Встановлено, що спортсмени, котрі спеціалізуються в циклічних видах спорту, які вимагають прояву витривалості, а також у контактних видах єдиноборств (різні види боротьби, бокс) відрізняються значно більш високою здатністю до перенесення болю, у порівнянні зі спортсменами, що спеціалізуються в інших видах спорту. Виявлено також, що толерантність до болю залежить від кваліфікації й підготовленості спортсменів. 16
Багато причин, які можуть відволікати увагу спортсмена від головного завдання. Одним з факторів, що відволікають увагу, є невпевненість і занепокоєння, почуття страху. Ці емоційні реакції, відволікаючи увагу спортсмена на сторонні думки, знижують якість рухових дій.17
Ще одним джерелом відволікання уваги є загострена реакція спортсмена на враження, яке він справляє, чому сприяє присутність глядачів, кореспондентів. У результаті може істотно знизитися ефективність техніко-тактичних дій, оцінка змагальної ситуації. 18
До зниження ефективності рухових дій може призвести і загострена увага до добре автоматизованих рухових навичок, виконуваних в умовах відповідальних змагань. Пояснюється це тим, що у відповідальних змагальних ситуаціях, коли спортсмени гостро усвідомлюють важливість виконання рухових дій з високою ефективністю, вони нерідко прагнуть автоматизовані навички підпорядкувати механізму керуючої (свідомої) обробки. Спроба активно й свідомо контролювати процес, залучений у навичку, як правило, призводить до погіршення ефективності рухових дій.
Рівень психологічної підготовленості спортсмена значною мірою залежить від можливостей аналізаторів (зорового, кінестетичного, вестибулярного й ін.), що обумовлюють регуляцію рухів у просторі й часі.
Важливим аспектом психологічної підготовленості спортсмена є його здатність керувати рівнем збудження безпосередньо перед змаганнями й під час змагань.
Розрізняють:
Підвищене емоційне збудження, яке в передстартовій обстановці є позитивним чинником.
Оптимальне збудження проявляється у впевненості спортсмена у своїх силах, позитивній установці на змагальну боротьбу, підвищеній увазі, високому ступені регуляції рухів й ін.
Як тільки рівень емоційного збудження перевищує ці межі, настає перезбудження, що приводить до невпевненості, тривожності, зниження уваги, дискоординації рухової й вегетативної функцій і, як наслідок, до зниження ефективності змагальної діяльності. 20
У структурі психологічної підготовленості спортсменів варто виділяти їх ставлення до помилок і поразок. Якщо недостатньо кваліфіковані спортсмени сприймають невдачі як природний стан, що приводить до розвитку непевності, то спортсмени високого класу сприймають помилки й поразки як прикрі випадки, що вимагають корекції. 21