Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Принцип оздоровчої спрямованості



План

Загальні (соціальні) принципи фізичного виховання.

Педагогічні (дидактичні) принципи фізичного виховання.

Специфічні принципи фізичного виховання.

Принципи спортивної підготовки.

Складові спортивної підготовки.

6.Психологічна підготовка.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Артюшенко О. Ф. Основи спортивної підготовки: навч. посіб. / О. Ф. Артюшенко, Л. В. Сіренко. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 416 с.

2. Ахатов А. М. Психологическая подготовка спортсменов: учеб.-метод. пособ. / А. М. Ахатов, И. В. Работин. – Набережные Челны: КамГАФКСиТ, 2008. – 56 с.

Гогунов Е.Н. Психология физического воспитания и спорта: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб, заведений / Е. Н. Гогунов, Б. И. Мартьянов . – М.: Академия, 2000. – 288с.

4. Куцкір М. С. Психологічна підготовка спортсмена до змагального процесу з хортингу [Електронний ресурс] / М. С. Куцкір. – Режим доступу до статті: http://horting.org.ua/node/40562.

5. Платонов В. Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте: учебник / В. Н. Платонов. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 584 с.

6. Уэйнберг Р. С.Основы психологии спорта и физической культуры: учебник для студентов, преподавателей, работников физической культуры / Р. С. Уєнберг, Д. Гоулд. – К.: Олимпийская литература, 1998. – 336 с.

7. Чиженко Т. М. Словник основних термінів і понять з теорії та методики фізичного виховання / Т. М. Чиженко, Ю. О. Коваленко. – Запоріжжя, 2005 – 24с.

Теория и методика физического воспитания. Учебник для ин-тов физ. культуры. / Под общей ред. Л.П. Матвеева, А.Д. Новикова. - 2-е изд, испр. и доп. - Т. 1. - Москва: Физкультура и спорт, 1976. - 304 с.

Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. - Тернопіль: Богдан, 2001. - 272 с.

Шиян Б.М., Папуша В.Г. Теорія фізичного виховання. - Тернопіль: Збруч, 2000. - 183 с.

Тер-Ованесян А.А. Педагогика спорта. - Москва: Физкультура и спорт, 1986.

 

Загальні (соціальні) принципи фізичного виховання

Знання принципів та їх практична реалізація роблять процес фізичного виховання ефективнішим. Незнання принципів, або їх ігнорування, ускладнює процес фізичного виховання і спортивної підготовки.

Принципи - це позиції, що визначають найбільш загальні, відправні положення керівництва процесом фізичного виховання.

В педагогічній науці принципами називають найбільш важливі вихідні положення, керівні настанови для діяльності вчителя і вихованця, які відображають закономірності педагогічного процесу.

В принципах узагальнені всі сукупності наукових фактів і багатовікова педагогічна практика.

Загальні (соціальні) принципи поділяють на:

v гармонійного розвитку особистості;

v зв'язку фізичного виховання з трудовою діяльністю (ППФП);

v принцип оздоровчої спрямованості.

Розглянемо принцип гармонійного розвитку особистості.

Однією із основних умов реалізації цього принципу у процесі фізичного виховання є використання таких засобів і методів, які б гарантували спрямований розвиток всіх основних рухливих якостей людини, сприяли би повному виявленню індивідуальних фізичних здібностей і створювали достатньо великий фонд життєво важливих рухових вмінь і навичок.

Принцип зв'язку фізичного виховання з трудовою діяльністю, тобто професійно-прикладною фізичною підготовкою.

Цей принцип підкреслює основну прикладну функцію фізичного виховання у суспільстві - готувати членів суспільства до високопродуктивної праці та оборони своєї Батьківщини.

У межах ППФП особлива увага звертається на:

v поглиблення вдосконалення умінь, навичок і здібностей, необхідних для досягнення високих результатів у професійній діяльності;

v оволодіння фізичними вправами як частиною професійної діяльності;

v засвоєння фізичних вправ, що можуть використовуватись фахівцями в майбутній життєдіяльності для підтримання опірності організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища, організації дозвілля й оздоровлення.

Принцип оздоровчої спрямованості

При використанні принципу оздоровчої спрямованості необхідно враховувати наступне:

v при виборі засобів фізичного виховання виходити із їх оздоровчої цінності як обов'язкового критерію;

v планувати і регулювати функціональні навантаження у відповідності із закономірностями зміцнення здоров'я;

v забезпечувати систематичність лікарсько-педагогічного контролю.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.