Середні величини та показники варіації

При вивчені масових явищ одна з основних задач статистики є вивчення окремих властивостей кожної сукупності явища. Для того щоб виявити характерні особливості сукупності, використовують середні величини. Середня величина характеризує всю вагу одиниць сукупності.

В статистиці використовують декілька видів середніх величин. Основними серед них є: середня арифметична, середня гармонійна, середня квадратична і середня геометрична.

Середня арифметична – основний вид середніх величин. Буває проста і зважена. Проста – це сума індивідуальних значень варіруємої ознаки, що поділена на кількість одиниць сукупності. Зважена – середня із варіантів, що повторюється не однакову кількість раз чи має різну статистичну вагу.

Середня квадратична використовується для оцінки варіації, тобто коли треба оцінити середню варіацію ознаки. Середнє гармонійне і середнє геометричне в даному випадку не знаходимо.

Середня арифметична проста:

де Х_і – індивідуальні значення ознаки;

n ‑ кількість одиниць сукупності.

Середня арифметична зважена. Оскільки сукупність згрупована, а частоти варіантів задані явно, то визначаємо середню арифметичну зважену величину:

;

де Х_і – індивідуальні значення ознаки;

m_і ‑ кількість однакових варіант.

Розрахуємо середні величини:

1. Ознака –вік працівника:

Таблиця 3.2.

Ця величина показує, що в середньому вік становить 37 років .

2.Ознака – відпрацьований час:

Таблиця 3.3.

Середній відпрацьований час становить 60,69 год /в день.

3.Ознака – коефіцієнт використаного робочого дня :

Таблиця 3.4.

Середній коефіцієнт використаного робочого часу становить 1,17 год в день .

Крім визначення середніх величин, щоб оцінити коливання ознаки сукупності, в цьому розділі роботи знаходимо показники варіації, які показують як розмістились варіанти ознаки навколо середнього значення ознаки. До них відносяться: розмах варіації, середнє лінійне відхилення, середнє квадратичне відхилення та дисперсія.

Розмах варіації- становить різницю між мінімальним і максимальним значенням ознаки. Перевага показника у тому, що його знаходження дуже просте. Недолік – із всіх одиниць сукупності беруться лише 2 одиниці, що мають максимальне та мінімальне значення.

R_х = x_max – x_min

-- для ознаки –вік працівника:

R_х = 52-21=31 років

--для ознаки –відпрацьований час :

R_х = 71-53,2=17,8 год/в день

-- для ознаки –коефіцієнт використання робочого дня :

R_х = 1,35-0,35=1 (год)

Таким чином, вік працівника варіює в межах 31 років, відпрацьований час змінюється в межах 17,8 год/в день, а коефіцієнт використаного робочого дня варіює в розмірі 1 год.

Середнє лінійне відхиленняпризначене для вимірювання варіації ознаки в сукупності. Цей показник відрізняється від попереднього тим, що він враховує всі одиниці сукупності , проте є недолік: не враховується знак відхилення ознаки від середньої величини.

де - середнє арифметичне ознаки.

х_і – індивідуальне значення ознаки.

-- для ознаки – вік працівників:

Значення віку для кожного з працівників знаходиться в межах 5,7 .

--для ознаки – відпрацьований час :

Значення відпрацьований час знаходиться в межах 5,2 год.

-- для ознаки – коефіцієнтом використаного робочого дня:

Значення коефіцієнтом використаного робочого дня знаходиться в межах 0,12 год/в день

Середнє квадратичне відхилення – корінь квадратний із середнього квадрату відхилень від середніх значень. Воно показує, на скільки в середньому індивідуальне значення ознаки відрізняється від середніх величин.

-- для ознаки – вік працівників:

Квадратичне відхилення віку працівників від його середнього становить 10,3

--для ознаки – відпрацьований час :

Квадратичне відхилення відпрацьованого часу від його середнього значення становить 4,1 год.

-- для ознаки – коефіцієнт використаного робочого дня :

Квадратичне відхилення коефіцієнта використаного робочого дня від його середнього значення становить 0,3 год/в день.

Дисперсія – це абсолютний показник варіації, квадрат квадрата відхилення. Зважена дисперсія визначається за формулою:

-- для ознаки – коефіцієнт використання пробігу:

--для ознаки – продуктивність праці:

-- для ознаки – технічна швидкість:

При порівнянні варіації різних ознак використовуються відносні характеристики – коефіцієнти варіації, які обчислюються як відношення абсолютних характеристик варіації до характеристики центру розподілу.

-- для ознаки – коефіцієнт використання пробігу:

V= ( 10,3 / 37 )*100%=27,8 %

--для ознаки – продуктивність праці:

V=( 4,1 /60,69 )*100%=6,7 %

-- для ознаки – технічна швидкість:

V=( 0,3/ 1,17 )*100%= 25,6 %

Вважається, що якщо V>30%- зв'язок не однорідний, V<30%- зв'язок однорідний. В даному випадку бачимо, що сукупність, розглянута в ході спостереження є однорідною.

3.3 Структурні середні

Структурні середні – це середні, що характеризують структуру варіаційних рядів.

До середніх структурних відносяться дві величини, які називаються "мода" і "медіана".

Мода (модальна величина) ряду – це така величина, яка найбільш часто зустрічається в даному розподілі.

де x₀ – це нижня межа модального інтервалу.

i – довжина інтервалу.

m_m0 – частота модального інтервалу,

m_m0-1 – частота інтервалу, що передує модальному,

m_m0+1 – частота інтервалу, що йде після модального інтервалу.

Розрахуємо моду для таких показників:

-- коефіцієнт використання пробігу (модальний інтервал –(21-26,2)):

Найбільше в сукупності зустрічаються працівники з віком 24 роки

-- відпрацьований час (модальний інтервал –(56,1-59)):

Найбільше в сукупності зустрічаються працівники з відпрацьованим часом 57,2 год

-- коефіцієнт використаного робочого дня (модальний інтервал –(1,25-1,35)):

Найбільше в сукупності зустрічаються працівники, що мають коефіцієнт використаного робочого дня 1,30 (год/в день).

Медіаною називається значення варіруючої ознаки, що знаходиться в середині ранжируємого ряду і поділяє цей ряд на дві рівні частини.

;

де Х₀ – нижня границя медіанного інтервалу;

і – величина інтервалу;

m_і – загальна сума частот усіх інтервалів;

m_е – частота медіанного інтервалу;

Sm_e-1 – сума частот до медіанного інтервалу.

Розрахуємо медіану для таких показників:

-- вік працівників (медіанний інтервал –(31,4-36,6)):

У половини працівників вік більше 34,5 у іншої половини – менше 34,5.

-- відпрацьований час (медіанний інтервал –(59-61,9)):

У половини працівників відпрацьований час становить більше 60,4год, у іншої половини – менше 60,4год.

-- коефіцієнт використаного робочого дня (медіанний інтервал –(1,19-1,25)):

У половини працівників коефіцієнт використаного робочого дня становить більше 1,21 год у іншої половини – менше 1,21год.

Поиск по сайту: