Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Стан нестабільний (підвищення рівня креатиніну)



Ліпосомальний амфотерицин В 0,5 – 1,0 мг/кг 1р. на добу в/в 2 – 3 тижні

Критерії відміни ті ж самі. В усіх випадках необхідно видалити центральний венозний катетер.

 

5.4. Криптококоз

Криптококоз – інфекційне захворювання, збудником якого є дріжджеподібний грибок роду Сryptococcus. У хворих на СНІД виділяється здебільшого С. neoformans var neoformans. Вхідними воротами інфекції частіше всього є верхні дихальні шляхи. Криптококи, що проникли в легені, утворюють первинні вогнища інфекції, потім збудники розповсюджуються гематогенним шляхом. Клінічна картина криптококозу залежить від локалізації осередку та від стану імунної системи. Інфекція частіше має генералізований характер. Збудник вражає легені та шкіру, рідше – інші органи та системи (кістковий мозок, лімфатичні вузли, печінку, нирки, надниркові залози, суглоби, міокард, перикард, селезінку). Найбільш частою формою криптококозу є менінгіт (до 90% всіх випадків криптококозу). Симптоматика криптококозу легень: кашель з незначними виділеннями харкотиння, біль в грудній клітині, лихоманка. Спостерігаються випадки важкого перебігу з вираженими симптомами легеневої недостатності. Рентгенологічні прояви: дифузні або вогнищеві інфільтрати в легенях, в деяких випадках – ексудативний плеврит. При криптококовому менінгіті у 80% хворих провідними симптомами є головний біль та лихоманка; у 50% - нудота та блювота. Приблизно у 30% хворих спостерігаються менінгеальні симптоми, світлобоязнь, набряк зорового нерву, параліч VI пари черепних нервів.

Лабораторна діагностика

Виявлення збудника у крові, спинномозковій рідині та сечі Виявлення антитіл та антигену криптококу у високих титрах (ІФА, реакція непрямої імунофлюоресценції, реакція латекс – аглютинації). При менінгіті у 95% випадках виявляється криптококовий антиген у спинномозковій рідині.

Таблиця 15

Лікування криптококозу

Терапія першої лінії

Препарат Разова доза Частота Шлях введення Тривалість
Амфотерицин В 0,7 – 1,0 мг/кг 1р. на добу в/в 14 днів
Плюс
5 – Флуцитозин 25 мг/кг 4 р. на добу в/в 14 днів
Далі
Флуконазол 400 мг 1 р. на добу п/о не менше 10 тиж
Далі
Флуконазол 200 мг 1 р. на добу п/о Тривало

Терапія другої лінії

Амфотерицин В 0,7 – 1,0 мг/кг 1р. на добу в/в 6 – 10 тижнів
Плюс
5 – Флуцитозин 25 мг/кг 4 р. на добу в/в 6 – 10 тижнів
Або
Амфотерицин В 0,7 - 1,0 мг/кг 1р. на добу в/в 6 – 10 тижнів
Далі
Флуконазол 400 – 800 мг 1 р. на добу п/о 10 – 12 тижнів
Далі
Флуконазол 200 мг 1 р. на добу п/о Тривало

 

Вторинну хіміопрофілактику необхідно проводити хворим на СНІД, які перенесли криптококовий менінгіт з рівнем СD4 менше 100 кл/мкл, флуконазолом 200 – 400 мг/день або ітраконазолом 200 мг двічі на день тривало безперервно.

Ендемічні мікози: гістоплазмоз, кокцидіоїдоз, пеніциліоз

· Збудником гістоплазмозу є диморфний грибок, Histoplasma capsulatum, що є ендемічним для країн Північної Америки та Карибського басейну. Міцелій грибка виявляється у ґрунті, особливо в зоні гніздування птахів.

· Збудником кокцидіоїдозу (кокцидіомікозу) є диморфний грибок Coccidioides immitis, що є ендемічним для засушливих районів Центральної та Південної Америки, передається з пилом.

· Пеніциліоз викликається диморфним грибком Penicillium marneffei, що є ендемічним для Південно-Східної Азії.

Вказані грибки викликають дисеміновані інфекції у значної кількості хворих на СНІД (20-30%) в ендемічних районах та спорадичні (завезені) випадки в інших регіонах (до яких відноситься Україна). При цьому вказані грибки варто розглядати потенційною причиною лихоманки при наявності епідеміологічних даних про відвідування вказаних регіонів.

Клінічні прояви

Найчастішим проявом грибкової інфекції є лихоманка та втрата ваги, які виявляються приблизно у 75% пацієнтів. У більшості пацієнтів з кокцидіоїдозом розвивається пневмонія, що проявляється лихоманкою, втратою ваги, нічними потами, кашлем та задишкою. Респіраторні прояви виявляються у 50% пацієнтів з іншими ендемічними мікозами. Часто зустрічаються локальна або генералізована лімфаденопатія, гепатоспленомегалія, ураження шкіри та виразки ротової порожнини. Ураження шкіри найчастіше (75%) зустрічаються при пеніциліозі. При гістоплазмозі нерідко виявляються виразки шлунково-кишкового тракту, які ускладнюються кровотечею. Менінгіт найчастіше (до 10%) зустрічається при кокцидіоїдозі, клінічна картина не відрізняється від менінгітів іншої етіології. У 5 – 10% пацієнтів з ендемічними мікозами виникає гострий септичний шок, що проявляється гіпотензією та вираженим синдромом дисемінованого внутрішньосудинного зсідання і є поганою прогностичною ознакою.

Таблиця 16




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.