Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Препарати першого ряду для лікування атипових мікобактеріозів



Препарати Разова доза Частота введення Шлях введення Тривалість лікування
Кларитроміцин 500 – 1000 мг 2 рази на добу п/о 6 місяців
Плюс
Етамбутол 400 мг 1 раз на добу п/о 6 місяців
Плюс
Рифабутин* 300 – 450 мг 1 раз на добу п/о 6 місяців
Інші препарати, активні проти МАС
Азитроміцин 600 – 1200 мг 1 раз на добу п/о 12 місяців
Амікацин 15мг/кг 1 р. на добу в/в  
Ципрофлоксацин 500 мг 2 рази на добу п/о 12 місяців

* Примітка: рифампіцин неефективний проти МАС

Клінічний ефект настає через 4 – 6 тижнів. Через 4 – 6 тижнів від початку терапії МАС рекомендується розпочати АРТ. При виникненні синдрому імунного відновлення призначаються НПЗП (4 – 8 тижнів), при відсутності ефекту – преднізолон. Після завершення курсу лікування рекомендується вторинна профілактика тією ж схемою, але без рифабутину протягом 6 міс. Препарати можуть бути відмінені у випадку стійкого підвищення CD4 більше 100 кл/мкл більше 6 міс. та відсутності клінічних і рентгенологічних ознак протягом 12 міс.

Інфекції шлунково-кишкового тракту

Ураження ШКТ у ВІЛ-інфікованих можуть бути пов’язані з наступними причинами :

- безпосереднім ураженням ШКТ вірусом імунодефіциту людини;

- бактеріями;

- грибками;

- вірусами;

- найпростішими;

- паразитами (гельмінтами).

Частково прична ураження ШКТ може полягати у атрофії епітелію кишковика, що приводить до синдрому мальабсорбції. Найчастішим проявом ураження ШКТ є діарея, котра може бути гострою, підгострою та хронічною. Діарейний синдром є найчастішою причиною смерті пацієнтів зі СНІДом. Серед інших клінічних симптомів виявляють погіршення або втрату апетиту, нудоту, блювоту, схуднення. До опортуністичних інфекцій шлунково-кишкового тракту, належать сальмонельоз, шигельоз, криптоспоридіоз, мікроспоридіоз.

5.2.1. Сальмонельоз

Характеризується важким гострим перебігом з інтоксикацією і діареєю, частими рецидивами та генералізацією, яка нерідко переходить в сепсис. При цьому діарейний синдром може бути відсутнім. Провідним є загальнотоксичний синдром (лихоманка, надмірне виділення поту, відсутність апетиту, прогресуюча слабкість, зниження маси тіла). Захворювання часто має рецидивуючий характер. Генералізація процесу часто супроводжується формуванням абсцесів у печінці, легенях, нирках, оболонках мозку, петлях кишок. На тлі вираженого імунодефіциту є високий ризик розвитку сальмонельозної септицемії, котра характеризується важким перебігом з ознобом та високою лихоманкою. У випадку відстрочення лікування виникає загроза септичного шоку. При цьому діареї може не бути.

Діагностика

Виділення сальмонели з крові (позитивна гемокультура), калу, сечі, жовчі з визначенням чутливості виділеного штаму до антибактеріальних препаратів.

Лікування

При наявності СНІДу етіотропне лікування призначається обов'язково не лише хворим, але й носіям з метою попередження бактеріємії та рецидивів захворювань.

Таблиця 6

Лікування сальмонельозу

Препарати Разова доза Частота введення Шлях введення Тривалість  
Ципрофлоксацин 200 мг   2 р. на добу   в/в   до нормалізації температури  
Потім  
  Ципрофлоксацин 0,5 – 0,75 г 2 р. на добу п/о 7 – 14 днів
Або  
Цефтриаксон 1 – 4г 1 р. на добу в/в до 2 тижнів  
Або  
Амікацин 10 – 15 мг/кг 1 р. на добу в/в до 2 тижнів  
               

 

5.2.2. Шигельоз

У хворих на СНІД шигельоз перебігає в гострій формі, супроводжується інтоксикацією; у калі майже завжди виявляється слиз і кров. Шигели виділяються майже у половини хворих на СНІД. Часто розвиваються рецидиви захворювання.

Діагностика

Діагноз ґрунтується на клінічних даних та підтверджується бактеріологічним методом виділенням копрокультури.

Таблиця 7

Лікування шигельозу

Препарати Доза Частота введення Шлях введення Тривалість
Ципрофлоксацин 0,25 – 0,5 г 2 р. на добу п/о 7-10 днів
Або
Норфлоксацин 0,4г 2 р. на добу п/о 7-10 днів
Або
Бісептол 960 мг 2 р. на добу п/о 7-10 днів

 

Одночасно проводиться дезінтоксикаційна терапія за допомогою оральних регідратаційних сумішей («Регідрон», «Ораліт», та/або розчинів для внутрішньоіенних вливань «Ацесоль», «Трисіль», «Квартасіль».

5.2.3. Криптоспоридіоз

Криптоспоридіоз – одна з найчастіших протозойних кишкових інфекцій у хворих на СНІД. Викликається C. hominis, C. parvum, C. meleagridis, C. canis, C. felis, C. muris. Перебігає в гастроінтестинальній формі з порушенням всмоктуючої функції кишковика і набуває тяжкої форми з тривалим перебігом. Спостерігається висока температура, нудота, блювота і водянисті «холероподібні» випорожнення до 20 разів на добу з болями в животі. Прогресуюча діарея з великою втратою рідини призводить до схуднення. На тлі важкого імунодефіциту (СД4 менше 50/мкл) діарея має загрозливий характер внаслідок розвитку смертельного зневоднення. Можуть уражатись жовчний міхур, жовчовивідні шляхи, легені.

Діагностика

Діагностика грунтується на клінічних даних, виявленні ооцист криптоспоридій у фекаліях. Використовуються серологічні методи – ІФА. Нерідко при СНІДі криптоспоридіоз поєднується з кандидозом, пневмоцистною пневмонією, цитомегаловірусною, токсоплазмозною та іншими інфекціями.

Лікування

Специфічного лікування немає. Основним методом лікування на даний час є застосування АРТ, що зменшує клінічні прояви та покращує виживання хворих. Для покращення всмоктування антиретровірусних препаратів можна рекомендувати симптоматичну терапію лоперамідом (1 капс – 2 мг 2-6 разів на день)

Таблиця 8

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.