ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ. 1. Розкрити поняття “ головний корінь”, “бічні корені”

1. Розкрити поняття “ головний корінь”, “бічні корені”, “додаткові корені”.

2. Чому корінь росте вниз?

3. Які тканини розрізняють в первинній корі кореня ?

4. Назвіть складові частини центрального циліндра кореня при первинній будові.

5. Чим зумовлений перехід від первинної до вторинної будови кореня?

6. Корені яких рослин мають тільки первинну будову, а у яких відбувається перехід до вторинної?

7. В якій зоні кореня у дводольних рослин можна спостерігати первинну будову, а у якій – вторинну?

8. Що відбувається з первинною корою при переході до вторинної будови?

9. Який прийом застосовують для формування потужної кореневої системи?

10.Чим відрізняються способи утворення потовщеного кореня у буряків, редьки?

11.Поясніть, чому корені редьки, ріпи, редиски називаються коренеплодами ксилемного типу, а корені моркви, петрушки – коренеплодами флоемного типу.

12.В чому подібність і різниця коренеплодів і кореневих шишок

13.Місце теми в шкільному курсі біології (записати в альбом).

14. Які поняття формуються під час вивчення теми?

Самостійна робота студента:

1.Опрацювання лекційного матеріалу, підготовка до виконання лабораторної роботи №6

2. При пересадці із лісу в пришкільний парк кореневу систему рослини очистили від землі і промили. Через деякий час, незважаючи на старанний догляд, берізка засохла. Поясніть чому?

3. Замалювати:

-морфологічну будову кореня, відмітити зони кореня;

- типи кореневих систем: стрижневу, мичкувату, змішану.

4.Відповісти на запитання для самоконтролю

5. Ввести у термінологічний словник і дати визначення основним поняттям і термінам теми:

Основні поняття і терміни:кореневий чохлик, дерматоген, періблема, плерома, кореневі волоски, головний корінь, бічні і додаткові корені, мичкувата коренева система, стрижнева коренева система, змішана коренева система, корені-гаусторії, дихальні корені, пневматофори, ходульні корені, повітряні корені, коренеплід флоемного типу, коренеплід ксилемного типу, мікориза, бактеріориза.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна

1. Стеблянко М.І. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин / М.І.Стеблянко , К.Д.Гончарова, Н.Г. Закорко. – К: Вища шк.., 1995. - 383 с.

2. Гончаренко І.В. Будова рослинного організму. / І.В. Гончаренко – Суми: Унів. Книга. – 2002. – 200 с.

3. Івченко С. І. Ботаніка. Лабораторні заняття. / С.І.Івченко . – К: 1979 – 276 с.

4. Дорохина Л. Н. Руководство к лабораторным занятиям по ботанике./ Л.Н. Дорохина , А.С. Нехлюдова – М: Просвещение 1986. – 94 с.

5. Красільнікова Л.О. Анатомія рослин / Л.О.Красільнікова, Ю.О.Садовніченко. –Харків : «Основа», 2007. – 236 с.

Додаткова

1. Брайон О.В. Анатомія рослин / О.В. Брайон, В.Г. Чикаленко – К.: Вища школа, 1992. – 272 с.

2. Жуковский П.М. Ботаника./ П.М. Жуковский. - М.: Колос, 1982. – 623 с.

3. Морфологія рослин з основами анатомії та цитоембріології / Н.О. Войтюк , Л.Ф.Кучерява, В.А. Баданіна, О.В.Брайон. – К.:Фітосоціоцентр, 1998. – 214 с.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

ТЕМА: ПАГІН (CORNUS), ЙОГО БУДОВА І ФУНКЦІЇ. БРУНЬКА (GEMMA) – ЗАЧАТКОВИЙ ПАГІН. ЛИСТОК (FOLIUM) – СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПАГОНУ.

МЕТА: Сформувати уявлення про пагін як комплексний вегетативний орган рослин, бруньку як зачатковий пагін, листок як складову частину пагону. Ознайомитись з морфологією листка, листорозташуванням, анатомічною будовою листка.

ОБЛАДНАННЯ: мікроскопи, бруньки бузку (Syringa vulgaris L.), тополі (Populus L.), морфологічний гербарій листків; листки кімнатних рослин алоє (Aloe L.), аспідістра (Aspidistra L.), бегонія (Begonia L.), пеларгонія (Pelargonia L.), традесканція (Tradescanthia L.), постійні мікропрепарати поперечного зрізу листків ірису германського (Iris germanica L.), камелії (Camellia L.) та ін.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Поняття про пагін, його структуру і функції.

2. Брунька – зачатковий пагін. Метамерна будова пагону і бруньки.

3. Види бруньок за походженням та особливостями розвитку, способи їх розміщення на пагоні.

4. Будова вегетативної, вегетативно-генеративної та генеративної бруньок.

5. Морфологічна будова, жилкування, основні функції листка.

6. Прості і складні листки.

7. Цільнокраї та розчленовані прості листки.

8. Анатомічна будова листка та особливості будови листків рослин різних екологічних груп

ПОСЛІДОВНІСТЬ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ:

1. Роздивитись зовнішній вигляд бруньок. З допомогою препарувальної голки зняти брунькові лусочки, роздивитись на осі /стеблі/ зародки листочків і квітів (вегетативно-генеративна брунька бузини червоної) листків, квітів (вегетативна і генеративна бруньки тополі). Замалювати їх, відмітивши на малюнку стебло, листкові зачатки, зародки суцвіття.

2. Розглянути гербарний матеріал листків різних рослин. Знайти серед них черешкові, сидячі, з піхвою, з прилистками. Замалювати приклади, вказавши назви рослин.

3. Розглянути гербарій простих листків з різноманітною формою листкової пластинки. Знайти листки з цілісними, пильчастими, зубчастими і городчастими краями.

4. Познайомитись з формою простих листків, які мають розчленовану листову пластинку. Знайти трійчасто-, пальчасто-, перистолопатеві, роздільні і розсічені листки.

5. Розглянути гербарний матеріал складних листків і виділити трійчастоскладні, пальчастоскладні і перистоскладні листки.

6. Використовуючи відому термінологію описати форму листків таких рослин : дуба, горобини, липи.

7. Виготовити тимчасовий препарат поперечного зрізу листка сенполії фіалкоквіткової (фіалки узам барської).

і розглянути анатомічну будову листка.

8. Вивчити анатомічну будову листка на постійному препараті поперечного зрізу листка камелії.

Поиск по сайту: