Визначення кінцевої точки титрування

Кінцеву точку титрування в методі нейтралізації визначають за допомогою кислотно-основних (рН) індикаторів, а також без індикатору — за змінюванням рН середовища (потенціометрич­но) або електропровідності розчину (кондуктометрично).

Вибір рН-індикаторів проводять двома способами: за продук­тами реакції та за кривими титрування.

Вибір індикатору за продуктами реакції проводять з урахуван­ням рН середовища розчину в кінцевій точці титрування. Якщо рН середовища більше 7, то придатний індикатор, інтервал пере­ходу якого знаходиться в лужній ділянці значень рН. Наприклад:

H₂C₂O₄ + 2NaOH =Na₂C₂O₄ + 2H₂O

Продукт реакції натрію оксалату гідролізує і створює лужне середовище:

Na₂C₂O₄ + НОН = NaHC₂O₄ + NaOH

NaHC₂O₄ + НОН = H₂C₂O₄ + NaOH

Тому для цього визначення використовують фенолфталеїн (ін­тервал переходу 8,2—10,0 рН).

Якщо продукт реакції в кінцевій точці титрування створює кисле середовище (рН < 7), то придатний індикатор, інтервал пе­реходу якого знаходиться в кислотній ділянці значень рН. Напри­клад:

NaHCO₃ + HCІ= H₂CO₃ + NaCl

Для визначення кінцевої точки титрування можна скориста­тися метиловим оранжевим (інтервал переходу 3,1—4,0 рН).

Найбільш точним є вибір індикатору за кривими титрування. Для цього будують криву титрування, яка графічно відображає змінювання рН розчину в процесі титрування.

Продукт реакції натрію оксалату гідролізує і створює лужне середовище:

Na₂C₂O₄ + НОН = NaHC₂O₄ + NaOH

NaHC₂O₄ + НОН = H₂C₂O₄ + NaOH

Тому для цього визначення використовують фенолфталеїн (ін­тервал переходу 8,2—10,0 рН).

Якщо продукт реакції в кінцевій точці титрування створює кисле середовище (рН < 7), то придатний індикатор, інтервал пе­реходу якого знаходиться в кислотній ділянці значень рН. Напри­клад:

NaHCO₃ + HCІ= H₂CO₃ + NaCl

Для визначення кінцевої точки титрування можна скориста­тися метиловим оранжевим (інтервал переходу 3,1—4,0 рН).

Найбільш точним є вибір індикатору за кривими титрування. Для цього будують криву титрування, яка графічно відображає змінювання рН розчину в процесі титрування.

Для титрування придатні індикатори, інтервал переходу яких повністю або частково знаходиться в межах стрибка титрування, тобто індикатори, рН яких входить у межі стрибка титрування.

Методом кислотно-основного титрування можна визначити:

- сильні кислоти та основи;

- слабкі кислоти та основи (K не менше ніж 5 · 10^-7);

- солі, які утворені слабкою основою з К_В < 5 · 10^-7 або слаб­кою кислотою з К_А < 5 · 10^-7;

- органічні сполуки з кислими або основними властивостями.

Цим методом можна визначити не тільки індивідуальні речо­вини, а також суміш різних за силою кислот (основ), суміш солей, які гідролізують, а також суміші солей і кислот (основ).

Титрування багатоосновних кислот (основ), суміші кислот (ос­нов), суміші солей, які гідролізують, проводять із врахуванням ступінчастої іонізації або ступінчастого постадійного гідролізу со­лей, багатоосновних кислот (основ), сили кислот К_А і сили основ К_В, що дає можливість диференційного титрування з фіксуванням декількох точок еквівалентності.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

ПРИКЛАДИ ВИЗНАЧЕНЬ У МЕТОДІ КИСЛОТНО-ОСНОВНОГО ТИТРУВАННЯ

Дослід № 1

ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНІВ 0,1 моль/дм³ НАТРІЮ ГІДРОКСИДУ ТА ХЛОРИДНОЇ КИСЛОТИ

Мета роботи: навчитися готувати розчини заданої концентрації для проведення аналітичних досліджень.

Ем (NaOH) = M(NaOH) · f_екв; f_екв = 1;

Ем (HCl) = M(HCl)· f_екв; f_екв=1.

РЕАКТИВИ

Натрію гідроксид, х. ч.;

кислота хлоридна, концентрована.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Приготування розчину 0,1 моль/дм³ натрію гідроксиду. Розрахо­вану для приготування певного об'єму наважку натрію гідроксиду зважують у фарфоровій чашці або скляному бюксі на технохіміч­них терезах, переносять у мірну склянку, розчиняють у воді, до­водять об'єм розчину до мітки, ретельно перемішують, перелива­ють у посуд для зберігання розчину.

Приготування розчину 0,1 моль/дм³ хлоридної кислоти. Вимірю­ють ареометром густину концентрованої хлоридної кислоти. Ви­значають концентрацію цього розчину в моль/дм3 та розрахову­ють об'єм концентрованої кислоти, необхідний для приготування певного об'єму 0,1 моль/дм3 розчину. Відміряють мірним цилінд­ром розрахований об'єм концентрованої кислоти, поміщають у мірну склянку з невеликим об'ємом дистильованої води, дово­дять об'єм розчину до мітки дистильованою водою, ретельно пе­ремішують, переливають у посуд для зберігання розчину.

Дослід № 2

Поиск по сайту: