Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ З МОДУЛЮ 1



1. Анатомія та фізіологія легень; гістологічна будова слизової оболонки бронха, фізіологічний дренаж. Плевра та її функції. Патоморфологічні зміни, характерні для пневмоній. Особливості збудників пневмонії. Синдроми ураження органів дихання (ущільнення легеневої тканини, підвищеної пневматизації, порожнини, плеврального випоту, бронхоспазму). Фізикальні, інструментальні, лабораторні методи обстеження дихальної системи. Бактеріологічні, вірусологічні та серологічні методи визначення збудника хвороб органів дихання. Методи дослідження функції легень (спірографія, пневмотахометрія, пікфловметрія); рестриктивні та обструктивні порушення. Діагностичне значення аналізу харкотиння для діагностики хвороб дихання. Фармакологічні особливості, дозування та механізм дії препаратів, які використовуються для лікування хвороб органів дихання: антибіотиків, противірусних, відхаркувальних препаратів, бронхолітиків.

2. Анатомія серця, судин та провідної системи; фізіологічні основи скорочення серця і його розслаблення; особливості коронарного кровообігу; електрофізіологічні властивості серця; регуляція серцевого ритму в нормі. Патогенетичні механізми розвитку серцево-судинних захворювань. Механізм утворення серцевих тонів і шумів; механізми регуляції артеріального тиску. Основні клінічні симптоми і синдроми патології серцево-судинної системи. Методика клінічного обстеження хворого з патологією серцево-судинної системи: сучасні лабораторні та інструментальні дослідження. Параметри нормальної ЕКГ, ознаки порушення ритму та провідності. Основні групи препаратів, які застосовуються для лікування серцево-судинних хвороб: нітрати, β-адреноблокатори, інгібітори АПФ, блокатори ангіотензину II, антагоністи кальцію, діуретики, серцеві глікозиди, симпатоміметичні аміни, антиагреганти, антикоагулянти, тромболітичні засоби, ліпідознижувальні препарати, механізм їх дії, дози, побічні ефекти.

3. Анатомія та фізіологія стравоходу, шлунка, дванадцятипалої, тонкої та товстої кишок; гістологічна будова слизової шлунка, дванадцятипалої, тонкої та товстої кишок. Патоморфологічні зміни, характерні для гастритів і виразки шлунка. Гістологічні форми раку шлунка: аденокарцинома, плоскоклітинний рак та ступені їх диференціації (високий, середній, низький). Макро- і мікроскопічна будова печінки, функції печінки та методи їх оцінки; особливості кровопостачання печінки; патоморфологічні зміни у печінці при гепатиті і цирозі. Будова жовчовивідних шляхів. Механізм секреції жовчі. Склад жовчі здорової людини. Будова та функція підшлункової залози. Копрологічне дослідження та його значення. Методика фізикального обстеження шлунково-кишкового тракту. Симптоми ураження стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, печінки і жовчного міхура, підшлункової залози, тонкої та товстої кишок. Методи додаткового обстеження хворих з патологією шлунково-кишкового тракту (лабораторні та інструментальні). Механізм дії основних препаратів, які використовуються для лікування хвороб органів травлення: антибактеріальні − амоксицилін, кларитроміцин, метронідазол, ампіцилін; препарати групи сульфосалазину; блокатори протонової помпи і Н2-гістамінових рецепторів; препарати вісмуту; холінолітики, холеретики і холекінетики; ферментні препарати; лоперамід, ніфуроксазид; препарати, які регулюють моторику − церукал, мотиліум.

4. Анатомія та гістологія сполучної тканини. Фізіологія запального та імунно-запального процесів. Анатомія та фізіологія суглоба, гістологічна будова та особливості живлення хряща. Методика обстеження суглобів, визначення об’єму активних та пасивних рухів у них. Сучасні інструментальні та лабораторні методи дослідження при ревматичних хворобах. Основні групи препаратів, що застосовуються для лікування ревматичних захворювань: стероїдні та нестероїдні протизапальні препарати, цитостатики, антибіотики, хондропротектори – механізм їх дії, дози, побічні ефекти.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.