Льодовиковий період позаєвропейських країн

Не так давно припускали, що в Північній Азії не було суцільного льодового покриву. Однак академік Обручев встановив, що північ Сибіру була покрита майже суцільним льодовиком. Вкривались кригою і гірські хребти центрального Сибіру (Алтай, Тянь-Шань, Саяни). Кількість зледенінь точно не відома, вважають, що їх було 2-4 і вони були не синхронні з європейськими. Цікава фауна четвертинного періоду, знахідки в Китаї виявили тигра, єнотовидного собаку, кабаргу, носорога, макака, страуса, слона. Можливо тут знаходиться центр їх виникнення.

Зледеніння Північної Америки було величезним щодо площі і мало 3 головних центри, льодовиковий покрив спускався значно південніше Великих озер. Кількість зледенінь від 4 до 6. В фауні дольодовикового періоду характерні численні шаблезубі тигри, вовки, пекарі, верблюди, лами, коні, слони, гігантські лінивці. Після відступання останнього льодовика характерні вівцебик, північний олень (вважають Північну Америку їх центром виникнення), мамонт, бізон, лось, вовк, лисиця. Проте на півдні збереглися іще слон, коні, шаблезубий тигр. В епоху останнього зледеніння з’являється людина, що характерно, що своїм фізичним типом вона не відрізняється від сучасних американських індіанців.

Зледеніння Південної Америки мали невеликі розміри і обмежувалися пасмом Анд, хоч льодовики спускалися низько. В льодовиковий період крім місцевих форм – лінивців, дикобразоподібних гризунів, чіпкохвостих мавп, фауна мала багато вихідців з Північної Америки – мастодонти, тапіри, лами, коні, шаблезубі тигри, кішки, собаки, ведмеді.

В Австралії сліди зледеніння збереглися в так званих Австралійських Альпах. Четвертинна фауна характеризується наявністю вимерлих форм: гігантська за розмірами рогата черепаха, сумчастий дипротодон, що досягав розмірів слона, сумчастий лев (рослиноїдний). Також були поширені по всьому континенту сумчасті вовк та сумчастий диявол. Четвертинна людина Австралії своїм фізичним типом нагадує сучасне корінне населення Австралії.

Зледеніння в Африці. В Четвертинний період снігова лінія центрально-африканських вулканів Кенії та на Кіліманджаро, в горах Атлас опускалась нижче, ніж тепер і на цей період чергувалися вологі та сухі фази. Фауна була дуже близька до фауни Південної Європи, однак і багато спільних індійсько-африканських форм – слон, гіпопотам, носороги, осли, зебри, жирафи, бики, кабани, леви, шакали, макаки, верблюди та інші. З давніх давен Африку населяла людина, ймовірно, що саме тут і в Азії відбувся процес олюднення дріопітека, про це свідчить рештки австралопітека, знайденого в північній Африці, він неначе сполучає ознаки шимпанзе, горили та людини.

Невелике зледеніння було і в Індонезії. На цей час Великі Зондські острови становили єдине ціле з Індокитаєм і були відокремлені від Австралії. На цей час відомі знахідки яванського пітекантропа та гігантопітека.

Лекція 10

Біогеографія України

1. Коротка характеристика основних природно-кліматичних зон України

2. Огляд основних груп

Територія України лежить в Палеоарктичній області, в основному в Північній підобласті, лише південний берег Криму - в Середземноморській. Клімат України - помірно-континентальний, в Криму - субтропічний.

Рослинність різноманітна за видовим складом, територію можна по­ділити на зони:

І - зона мішаних лісів

ІІ - зона лісостепу

ІІІ - зона степу

ІV - гірські території: Українські Карпати та Кримські гори.

І зона - Українське Полісся. В минулому Поліська низовина була пов­ністю вкрита лісами. Територія досить заболочена, переважають соснові, дубово-соснові та, в меншій мірі, грабово-дубово-соснові ліси. На місці вирубаних лісів утворюються луки. Болота - оліготрофні (верхові), мезотроф­ні та сотрофні (низинні).

ІІ зона - характерні грабово-дубові та дубові ліси на Правобережжі та дубово-липово-кленові на Лівобережжі.

ІІІ зона - тягнеться до передгір’я Криму. Раніше степи були різно­травно-типчаково-ковильні, на узбережжі - ковильні.

Карпатські та Кримські гори вкриті лісами різних типів, альпійські та субальпійські луки, степи, пустощі. Рослинність сильно змінена людиною. Вцілому біогеографічне розділення України співпадає з природно-ландшафтними зонами.

І - Поліська

ІІ - Лісостепова біогеографічні провінції

ІІІ - Степова

Карпатський гірський, Кримський та Азово-Чорноморський прибереж­ний округи. Фауна багата та різноманітна, 2 % від фауни Землі, приблизно 30 тис видів.

- біля 1,5 тисячі видів найпростіших

- біля 330 видів червів

- біля 3,5 тис видів павукоподібних

- біля 20 тис видів комах

- біля 700 видів хребетних

Ендемів немає: 2 неповних – кримський гекон, подольський сліпун.

Фауна розподілена нерівномірно, більшість видів представлені в усіх зонах, однак їх чисельність різноманітна. Дуже рідкісних видів багато: скопа, балабан, сапсан. беркут, червоний шуліка.

Круглороті

українська мінога – біля 20 см, занесена до Червоної книги.

Риби - 95 видів прісноводних та прохідних риб

Ряд Осетрові

- стерлядь до 1 м, 15 кг. Раніше була багато чисельна, зараз майже зникла, білуга раніше до 1,5 м)

- російський осетр

- севрюга

- шип

Ряд Лососеві

- кумжа – прохідна форма, під час нересту у всіх річках басейну Чорного моря, в основному в Дунаї. Може залишатися в річках – струмкова форма - форель (Карпати)

- звичайний харіус

Ряд Щукоподібні

- звичайна щука – у всіх річках

- звичайна євдошка (мулиста риба) – вказує на зв’язок з Північною Америкою

Ряд Сомоподібні

- звичайний сом (самий великий хижак)

Ряд Тріскові

- налим

Ряд Вугреподібні – річковий вугор

Ряд Окунеподібні

- окунь

- судак

- йорж

- йорж-носач

Ряд Коропоподібні

- сазан – родоначальник домашнього коропу

- лящ

- линь

- золотий та срібний карась

- плотва

Дрібні - рослиноїдні, безхребетні

- верховка

- бистрянка

- уклейка

Хижі

- терех

- голавль

Інтродуковані: білий амур, товстолобик

Ряд В’юнові

- звичайний в’юн (дихає шкірою та задньою кишкою)

- щиповка

Амфібії: 17 видів, 5 хвостатих, 12 безхвостих

Ряд Хвостаті

- плямиста (вогняна) саламандра – біля 30 см, гірська, нічна, живиться водними безхребетними, яйцеживородна, біля 50 личинок, характерний канібалізм

- звичайний тритон – зустрічається у всіх річках України

- гребінчастий тритон

- альпійський тритон

- карпатський тритон

Ряд Безхвості

- кумки – жовточерева (Карпати), червоночерева (повсюди)

- звичайна часничниця – нічна

- сіра лісова ропуха

- зелена ропуха (холодушка) – синантроп

- звичайна квакша

- озерна, ставкова – зелені жаби (водні)

- трав’яна, гостроморда – бурі жаби (наземні)

- очеретяна ропуха (західна Україна) –занесені до Червоної книги

- прутка жаба

Плазуни: 20 видів, 3 з них занесені до Червоної книги

Ряд Черепахи

- болотяна черепаха – є в усіх водоймах, живиться безхребетними, хребетними, дуже стійка до поранень та отрут

Ряд Лускаті

Справжні ящірки – 6 видів

- скельна ящірка Крим

- кримська

- різноколірна ящірка – сама чисельна на півдні України

- зелена ящірка – сама велика (до 15 см без хвоста)

- прудка ящірка – повсюдна

- живородна ящірка – добре пірнає, плаває, бігає по дну

Веретільниці

- звичайна веретільниця

- жовтобрюх (глухар)

Вужові – 8 видів, з них 5 видів – південь та Крим

- жовточеревний полоз

- чотирьохполосний

- узорчастий

- леопардовий

- ескулаповий – Червона книга, південь, Крим

- звичайний вуж

- водяний вуж

- звичайна мідянка – ящірки, гризуни, птахи, дуже агресивна, Червона книга

Гадюки

- степова гадюка – Червона книга

- звичайна гадюка – чисельність визначається умовами зимівлі, у нас є

Птахи: 345 видів, 21 ряд

267 – гніздяться, 40 видів – на прольоті, 38 видів – залітні

Горобині – 131 вид, 38,5%

Кулики – 45 видів, 13%

Денні хижі – 34 види, 10 %

Гусеподібні -32 види, 10 %

Мартини – 20 видів, 7%

Дрофині, Журавлині, Серпок рилі – по 2 види.

Зозулі, Дрімлюги, Трубконосі -1 вид

Чисельність багатьох видів різко знижується, 60 видів занесено до Червоної книги. Чисельність деяких представників зросла в десятки разів – грак, сизий голуб

Ряд Норці – 5 видів

- чомга або великий норець – є у всіх біотопах, її найбільше на півдні

Ряд Веслоногі

- пелікан рожевий, вустя Дунаю, Червона книга

- пелікан кучерявий

Ряд Голенасті 14 видів

- білий лелека – повсюди, окрім південно-східних районів, твариноїдний, насиджують обидва батьки 2-3 (до 5) яйця. Чисельність знижується, 2000 р – рік білого лелеки

- чорний лелека – Червона книга

Чаплі - 5 видів

- сіра чапля – сама чисельна

- руда

- велика біла = бугай

- мала біла

- жовта

- кваква

Ібіси – південні райони

- каравайка – червона книга

- колпик

Ряд Гусині – 32 види, 17 гніздяться

- лебеді – шипун, кликун

- сірий гусь – на прольоті

Качки

- огар в Криму, в степових районах, гніздяться в норах

- пеганка

- кряква

- шилохвоста

- чирок-свистунок

- чирок-тріскунок

Нирки

- червоноголовий

- білоокий

- гоголь – є в Північних районах, гніздиться в дуплах

Крохалі

- крохаль довгоносий – Червона книга

Ряд Денні хижі птахи

30 видів гніздиться, чисельність різко падає

Соколині

- сапсан

- балабан

- кібчик

- дербик

- кречет – на прольоті

- пустельга = боривітер

Яструби

- яструб-тювик

- яструб-тетеревятник

- яструб-перепелятник

- звичайний канюк

- осоїд

- польовий лунь – Червона книга

- степовий

- лучний

- болотяний

Орли – цівка опірена до пальців

- беркут

- степовий орел

- могильник

- карлик

- каюки

- великий підорлик

- малий

- змієїд

В Криму

- чорний гриф – Червона книга

- білоголовий сип

Шуліки

- чорний шуліка

- червоний шуліка = рудий – Червона книга

Скопині

- скопа – Червона книга

Ряд Курячі

- Фазанові – 4 види

- перепел – перелітний

- сіра куріпка – відкриті простори, комахи, насіння бур’янів

Тетеревині

- глухар

- тетерів

- рябчик

Пастушкові – біля води, дуже характерні

- лисуха

- камишниця

- коростель (деркач)

- водяний пастушок

Ряд Журавлині

- сірий журавель

- красавка (степовий)

Ряд Дрофині

- звичайна дрофа

- стрепет

Ряд Кулики 45 видів, 21 – гніздиться, 19 на прольоті, 5 видів – зальотні

на півдні

- авдотка

- лучна тиркушка

- степова тиркушка

- чайка (чибис)

- малий зуйок

- перевозчик

- бекас

- дупель

- гаршнеп

- вальдшнеп – лісовий, 360⁰ огляду, не повертаючи голови, очі зміщені на потилицю

- чорниш - єдиний гніздиться на деревах

- ходулочник

- круглоносий плавунчик

Ряд Мартини – дуже чисельні і звичайні

- озерний (річковий) мартин

- чорна крячка

- світлокрила

- річкова

Ряд Голубині - 5 видів

- вяхирь (припутень)

- клинтух

- сизий голуб – дуже чисельний в містах

- кільчаста горлиця

Ряд Зозулеподібні -1 вид

- звичайна зозуля – гніздовий паразит, 1 самка відкладає 20-25 яєць

Ряд Дрімлюгоподібні – 1 вид

- звичайний дрімлюга – є на всій території України, нічний, ловить комах на льоту, сидить лише вздовж гілок

Ряд Серпокрильцеві

- білочеревний серпок рилець

- чорний – пізно прилітають, рано відлітають, пташенята впадають в анабіоз

Ряд Сиворакшеві

- звичайна сизоворонка

- звичайний рибалочка (будує гніздо з кісточок риб)

- звичайна щурка – південь, гніздиться колоніями в норах, переважна більшість в раціоні – перетинчастокрилі

Ряд Дятлоподібні 10 видів, 7 зимує

- чорний дятел (жовна) – Карпати, північні райони

- великий строкатий дятел

- малий строкатий

- середній строкатий

- білоспинний дятел

Перелітні

- зелений дятел

- сивий дятел

- крутишийка (90% живлення – мурахи та їх личинки)

Ряд Совоподібні – 13 видів, 11 гніздиться

- пугач (філін) – може полювати навіть на молодих козуль

- вухата сова

- болотяна

- сіра

- довгохвоста

- сплюшка

- домовий сич

- сипуха – синантропи

Ряд Одудові

- одуд

Ряд Горобині – 140 видів, 23 родини. Представники дуже чисельні

Воронові

- ворон

- грак

- сіра ворона

- сорока

- сойка

- галка

- кедрівка (горіхівка) – Карпати

Шпакові

- звичайний шпак

- рожевий – південь України

В’юркові

- щегол

- чиж

- снігур

- зяблик – самий чисельний, лісовий

- коноплянка

- дубоніс

- зеленяк

- шишкар (кліст) – Карпати

Ткачикові

- домовий горобець

- польовий

Вівсянки

- звичайна вівсянка

- садова

- очеретна

- пуночка на прольоті

Жайворонкові

- жайворонок польовий

- степовий жайворонок

- лісовий (юла) жайворонок

- чубатий жайворонок

- рогатий (проліт) жайворонок

Плискові

- біла плиска – типові представники, синантропи

- жовта плиска

- лісовий щеврик

- польовий щеврик

Повзикові – звичайний повзик (зимує)

Піщухові – звичайна піщуха

Синицеві – 7 видів

- велика синиця

- чубата синиця

- лазарівка

- московка

- гаїчка

Королькові

- жовтоголовий корольок

- червоноголовий - Карпати – Червона книга

Сорокопудові

- жулан

- чорнолобий сорокопуд

Омелюхові – омелюх (свиристель)

Мухоловкові

- сіра мухоловка

- строката мухоловка

- білошия мухоловка

- мала мухоловка

Ластівкові

- міська ластівка – звичайні

- сільські ластівки

- береговушка

Славкові: маленькі, дуже рухливі

- вівчарики (пєньочки): теньківка, вівчарик, ковалик, весничка, весняний вівчарик, жовтобровий вівчарик

- очеретянки (камишовки): дроздовидна, болотяна, барсучок

- кобилочки (сверчки): звичайна, річкова

- справжні славки (сіра, яструбина, садова, чорноголова) – наші садки, парки

Дроздові

- дрізд – горобинник

- деряба - омелюх

- співочий дрізд

- чорний дрізд

- кам’янки (звичайна, лиса)

- лучний чекан

- горихвістка – чорнушка

- варакушка – синьошийка

- солов’ї (звичайний, південний)

Іволгові – іволга = вивільга

Кропивникові – кропивник

Оляпкові – оляпка = водяний горобець (Карпати)

Ссавці – близько 100 видів, 7 рядів

гризуни – 38 рядів

хижі – 18

рукокрилі – 23

комахоїдні – 12

парнокопитні – 7

зайцеподібні – 3

ластоногі – 1

Ряд Комахоїдні – звичайні, часом чисельні

Землерийкові

- звичайна кутора

- мала білозубка

- мала бурозубка

В сплячку не впадають, з’їдають їжі в 5-6 разів більше власної ваги.

Їжаки

- звичайний їжак

Хохулеві

- хохуля (на сході)

Кротові

- звичайний кріт – всюди, окрім степів та Криму

Ряд Рукокрилі

- гостровуха нічниця

- вусата нічниця

- ставкова нічниця

- водяна нічниця

- вухань

- вечірниця мала

- руда нічниця

- нетопир малий

- північний кажан

- двохколірний кажан

Ряд Хижі

Собачі

- вовк

- лисиця (у нас зараз її чисельність стабілізувалась), носій сказу та лишаїв

- єнотовидний собака

- бурий ведмідь – раніше був всюди, зараз лише в Карпатах

Котячі

- рись – на Поліссі буває рідко

- європейський лісовий кіт

Куницеві

- ласка – широко поширена в усіх ландшафтах

- горностай

- чорний тхір – дуже чисельний

- степовий тхір – в південних районах, знищує ховрахів та сурків

- тхір-перев’язка – Червона книга, має мускусні залози, як у скунса

- європейська норка

- американська норка – витісняє попередній вид, більш агресивна

- річкова видра – Червона книга

- борсук

- лісова куниця – звичайна у нас

- кам’яна куниця – майже синантроп

Ряд Парнокопитні

- лось – типово лісова форма

- козуля

- благородний олень – рідкісний

- плямистий олень – акліматизовані

- лань

- зубр – реакліматизовані

- кабан – звичайний

Ряд Зайцеподібні

- заяць-русак

- заяць-біляк – в північних районах та Карпатах, Червона книга

- дикий кролик – акліматизований в південних областях

Ряд Гризуни – 7 родин

Боброві – річковий бобер

Соневі

- горішникова соня

- лісова соня

- соня-вовчок

Тушканчикові – є в південних районах, та в лісостепах

- великий тушканчик

- ємуранчик

Сліпакові

- звичайний сліпак

- білозубий сліпак

- піщаний

Білячі

- білка-звичайна

- байбак

- ховрах крапчастий

- ховрах малий

Мишачі – сільськогосподарські шкідники, носії туляремії та лептоспірозу

- сірий пацюк

- чорний пацюк

- миша-крихітка

- домова миша

- лісова миша

- жовтогорла

- польова

Полівкові

- ондатра

- звичайна сіра полівка

- земляна полівка

- полівка-економка

- сірий хом’ячок

- водяний пацюк – є в усіх водоймах, основний носій туляремії

- руда полівка – лісова

Таким чином, фауна хребетних України – результат змішування лісових форм (30%), лісостепових (40%) та степових, лукопольових і синантропних видів (30%). Багато видів стали рідкісними і занесені до Червоної книги:

прісноводні риби – 18 видів – 18%:

амфібії – 6 – 35%

плазуни – 8 – 25%

птахи – 61 -18%

ссавці – 37 – 36%

З хребетних та безхребетних Житомирщини до Червоної книги занесено 58 видів тварин, що свідчить про необхідність бережливого ставлення до природи. Природа України неповторна, ми повинні гордитися її красою, а для цього її охороняти.

Поиск по сайту: