Житомирський державний університет ім. Івана Франка
Лекційний курс
З біогеографії
Пазич
Віктор Миколайович
Житомир 2005 Лекція 1
Біогеографія як наука. Поняття про ареал. (Хорологія).
1. Біогеографія як наука, її значення
2. Основні поняття біогеографії.
3. Поняття про ареал.
Біогеографія як наука, її значення.
Біогеографія – це наука про географічне поширення і розміщення угрупувань організмів та їх компонентів. Іншими словами, біогеографія вивчає рослинний покрив та тваринне населення нашої планети, а також закони географічного поширення видів та ін. таксономічних категорій організмів.
Біогеографія – це одна з межових наук, як, наприклад – біохімія, що розвивається на межі біології та хімії. Біогеографія з одного боку є часткою загальної фізичної географії, а з іншого боку разом з систематикою, фізіологією, екологією та ін. науками входить до складу біології. Це зовсім не означає, що біогеографія може бути поділена на 2 частини – географічну і біологічну, вона лежить на межі цих двох наук.
Практичне значення біогеографії багатопланове:
1) без знань біогеографії неможливе раціональне використання природних рослинних та тваринних ресурсів, тому що ця наука дає відомості про географічне поширення корисних тварин та рослин, зміни їхньої чисельності по роках, відмінності чисельності в різних регіонах, умови, сприятливі чи ні для життя організмів і для якості сировини;
2) медицина потребує біогеографічних знань, оскільки знання природних умов, з якими пов’язана можливість існування вогнища того чи іншого захворювання, розуміння особливостей структури цього вогнища, законів його прояву в просторі та часі, котрі дає біогеографія, не менш важливі ніж приймання ліків;
3) за наявністю та чисельністю різних видів рослин і тварин ми можемо робити висновки про різноманітні властивості середовища : глибину, ступінь та характер засолення ґрунтових вод, склад ґрунтів та ін. Вчення про індикацію стало добре розробленим розділом біогеографії;
4) в останні роки широко розробляються проблеми моніторингу – це спостереження за станом географічного середовища та прогнозування стану географічних чинників в залежності від напрямку самостійного розвитку природи чи господарської діяльності людини. В таких дослідженнях роль біогеографії, особливо дослідження рослинного покриву, переоцінити важко.
Основні поняття біогеографії.
Географічні райони земної поверхні відрізняються один від одного за складом поширених в їхніх межах мікроорганізмів, рослин, грибів і тварин.
Сукупність рослин, мікроорганізмів та грибів даного району складають його флору.
Сукупність видів тварин, що мешкають в даному районі – це його фауна.
Флора і фауна того чи іншого району становлять в сукупності його біоту.
Рослини, гриби, мікроорганізми і тварини, що сумісно мешкають, тісно пов’язані один з одним і справляють один на одного різноманітні впливи. Іншими словами, організми, що сумісно мешкають, утворюють угрупування. Поняття “угрупування” безмежне. Під ним ми можемо розуміти і ліс взагалі, і хвойний ліс біля Житомира.
Біом – термін , що широко вживається в закордонній літературі, і , останнім часом, використовується у нас. Біом – це сукупність рослинного та тваринного угрупувань.
Стація – це сукупність умов , необхідних для існування того чи іншого виду. Тому, коли ми говоримо “стація”, то обов’язково задаємо питання “Чия?” (стація вовка, стація домашнього горобця).
По відношенню до рослин в цьому значенні використовують термін – місцезнаходження.
Біоценоз – сукупність рослин та тварин, що населяють ділянку середовища існування з більш-менш однорідними умовами, і пов’язані між собою різноманітними зв’язками.
Біотоп – це ділянка земної поверхні з більш-менш однорідними умовами, на якій існує біоценоз.
Біотоп в сукупності з біоценозом утворюють біогеоценоз, тобто останній являє собою сукупність біотичних та абіотичних компонентів природи.
Екосистема – це безрозмірна категорія при поділі земної поверхні. Екосистема – і вся суша земної кулі, і ліси помірного поясу і тайга, тощо. Термін „екосистема” використовується відносно різних явищ від краплини води до океану. Інколи екосистема = біогеоценоз.