Практична робота №2. Оцінювання характеристик джерел інформації

Загальні відомості

Можливість і ефективність використання інформації обумовлена по­казниками її якості, серед яких репрезентативність, змістовність, достат­ність, доступність, актуальність, своєчасність, точність, достовірність.

Джерелами інформаціїє передбачені або встановлені Законом но­сії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою ма­теріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення за­собів масової інформації, публічні виступи.

За періодичністю видання поділяють на:

- неперіодичне- виходять одноразово, їх повторення заздалегідь не передбачено (книги обсягом більше 48 сторінок, брошури від 4 до 48 сторінок, матеріали конференцій);

- періодичневидання – видання, що виходять через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену щорічну кількість і назву нумерова­них чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повто­рюються за змістом.

Інформаційні ресурси мережі Інтернет використовуються у інформа­ційному забезпеченні з метою узагальнення наявних підходів і складання системного уявлення про предмет дослідження. Мережовим інформацій­ним ресурсам притаманні такі недоліки:

- неповнота, фрагментарність;

- неактуальність (поповнення і оновлення відбуваються епізодично, мо­же бути представлена застаріла і неточна інформація);

- необов’язковість (ресурс може з’являтись і зникати, для періодичних – затримуватись з виходом, перестати підтримуватись та ін.).

До джерел інформації пред’являються такі вимоги:

- оперативність – поява і розповсюдження інформації у короткі терміни;

- повнота – наявність всіх найбільш суттєвих даних, які характеризують предмет повідомлення у всіх можливих аспектах;

- новизна – наявність максимальної кількості нових відомостей, не відо­мих раніше;

- достовірність – наявність мінімуму викривлень (спотворень) порівняно з реально одержаними результатами або фактичним станом справ;

- стислість – властивість інформації бути представленою у мінімальному знаковому обсязі з максимальним збереженням змісту.

Хід роботи:

1. Визначити відносну цінність різних джерел інформації з точки зору їх використання у системі інформаційного забезпечення управління.

Провести експертне опитування стосовно того, якою мірою різні ви­ди джерел інформації задовольняють вимогам оперативності, повноти, но­визни, достовірності, стислості (використовується 5-бальна шкала оціню­вання).

2. Таблиця заповнюється кожним студентом як експертом (приклад табл.55).

За результатами індивідуальної експертизи заповнити зведену таб­личну форму за кожним з видів вимог для висловлювань всіх експертів, якими виступають студенти групи, і таким чином, одержати групову екс­пертну оцінку джерел інформації. Приклад для вимоги „Оперативність” наведено у табл.56.

Таблиця 87 Оперативність

Від викладача одержати оцінки експертів-професіоналів (Додаток 1).

Виконати три парних порівняння: студент - група, студент – про­фесіонали, група - професіонали.

Побудувати графік, на якому відобразити власні оцінки, оцінки експертів-професіоналів, оцінки групи студентів-експертів.

Оформити роботу у вигляді звіту.

Практична робота №3. Підготовка інформаційно-аналітичного огляду конкретної галузі (джерелознавчий бібліографічний огляд)

Загальні відомості

Джерелознавчий бібліографічний огляд – вторинний документ, який містить систематизовані і узагальнені відомості про характер, призначення і тематику первинних науково-технічних видань з проблеми, предмета.

Первинний документ або первинне джерело інформації фіксує ре­зультат будь-якого виду людської діяльності (наукової, виробничої, суспі­льної та ін.).

Вторинні документи (бібліографічний опис, анотація, реферат, пере­клад) і джерела вторинної інформації виникають у результаті аналітико-синтетичної переробки первинних документів.

Вся множина первинних і вторинних документів, а також джерел ін­формації, які цілеспрямовано передаються інформаційними каналами від відправника до споживача, називається документальним інформаційним потоком.

Мета роботи: виконати джерелознавчий бібліографічний огляд щодо характеру, призначення і тематики первинних видань, які відображають сферу інформаційного менеджменту.

Хід роботи:

1. Користуючись фондами і каталогами бібліотеки (університету, Націо­нальної бібліотеки, Парламентської бібліотеки або ін.) дослідити до­кументальний інформаційний потік за заданою тематикою (напр. На­звою спеціальності, за якою навчаються студенти). Структуру доку­ментального потоку можуть складати газети, журнали, автореферати дисертацій, книги (монографії, навчальні посібники) за певний період (напр., останні 5 років).

2. Сформувати інформаційний масив за обраною темою, скласти список знайдених джерел (назви книг, журналів, газет, у яких розглянуто різні аспекти заданої теми).

Рис.1. Структура документального потоку

3. Розкрити структуру документального інформаційного потоку. Побу­дувати діаграму, на якій у %-му відношенні представити структуру документального потоку на задану тематику (приклад на рис.1). Побу­дувати графік, який би відображав динаміку документального потоку за роками (приклад на рис.2).

4. Зробити висновки щодо кількісного та якісного складу документаль­ного інформаційного потоку, а також оцінити вплив і взаємодію важ­ливих чинників соціально-економічного та політичного характеру на досліджувану проблему.

Практична робота №4. Оцінювання рейтингів представників еліти (ділової, наукової, політичної) за формальними характеристиками публікацій²

Загальні відомості

Робота ґрунтується на одному з методів, що застосовуються при си­туаційному аналізі, прогнозуванні політичних процесів, ситуації в регіо­нах, оцінці активності при проведенні політичних (в тому числі виборчих) кампаній, в наукових закладах – для встановлення активності участі спеці­алістів у житті міжнародної професійної спільноти, внеску в розвиток нау­кових напрямів, оцінюванні діяльності бізнес-структур на ринку і окремих представників бізнесу - методі об’єктивного оцінювання публікаційної ак­тивності за формальними характеристиками публікацій.

Мета роботи:навчитись застосовувати методи об’єктивної оцінки рейтингів шляхом дослідження публікаційної активності.

Хід роботи:

1. Сформувати список видань. Відбір здійснюється залежно від ймовір­ної наявності у виданні матеріалів потрібної тематики.

2. Виконати добір матеріалів, опублікованих за одиницю часу (день/тиждень/місяць).

3. Застосовуючи метод контент-аналізу дослідити публікації у газетних та журнальних виданнях за обраний період стосовно політичної (діло­вої, культурної тощо) еліти України.

Дані занести в таблицю. Наприклад:

Поиск по сайту: