Тема 3. Нормативно-правове забезпечення суспільних інформаційних відносин

Інформаційне суспільство та інформаційна політика. Основні терміни та ви­значення. Інформаційні відносини. Основні принципи інформаційних відносин.

Державна інформаційна політика. Головні напрями державної інформаційної політики. Нормативно-правова база здійснення інформаційної діяльності. Закони України „Про інформацію”, „Про науково-інформаційну діяльність”, „Про електронний документ та електронний документообіг” та ін. Поняття “інформаційний потенці­ал суспільства”.

Інформаційні відносини виникають у всіх сферах життя i діяльності суспільства i держави при здійсненні інформаційних процесів - при одер­жанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації.

Запитання для самоперевірки:

1. У чому полягає основне завдання і зміст інформаційної політики держави?

2. Які основні закони та інші нормативно-правові акти регулюють здій­снення інформаційної діяльності?

3. Які основні принципи покладено у систему суспільних інформацій­них відносин

Завдання для самостійної роботи:

1. Дати визначення термінів «інформаційне суспільство» та «інформа­ційні відносини», пояснити їх соціальну функцію.

2. Скласти перелік основних законів, які регулюють соціальні інформа­ційні відносини.

3. Навести приклади нормативно-законодавчих актів, які регулюють інформаційні відносини у середовищі мережі Інтернет.

Запитання для самоперевірки:

1. У чому полягає організаційно-правове забезпечення державної інфо­рмаційної інфраструктури?

2. Які елементи утворюють технічну складову державної інформаційної інфраструктури?

3. Які елементи утворюють інформаційну складову державної інфор­маційної інфраструктури?

Завдання для самостійної роботи:

1. Описати зміст інформаційної і технічної складових інформаційної інфраструктури держави.

2. Дати визначення організаційно-правового забезпечення державної інформаційної інфраструктури.

3. Навести перелік законодавчих актів, які регулюють інформаційні відносини у мережі Інтернет.

РОЗДІЛ 3. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ Тема 5. Властивості інформації

Інформаційні потреби. Сутнісні особливості інформаційних потреб. Характе­ристики і вимоги до інформації. Якісні характеристики. Кількісні характеристики. Ціннісні характеристики.

Семантична теорія інформації. Тезаурус споживача інформації. Перевірка до­стовірності інформації.

Сутнісні особливості інформаційних потреб:

- представляють собою потреби у знаннях, яке одер­жує індивід шляхом звертання до наявної інформа­ції;

- невизначеність інформаційних потреб, зумовлена необхідністю вирішення фахівцями нових нестанда­ртних завдань, отже складністю формулювання на­прями пошуку інформації, якої не вистачає;

- суб’єктивність оцінювання користувачами якості інформаційних продуктів та послуг

 

Причини, за якими релевантна видача оцінюється користувачем не­гативно, тобто не вважається ним пертинентною:

- надання користувачу вже відомих йому з інших джерел або попереднього досвіду повідомлень;

- не авторитетність, непереконливість інформації для користувача;

- неспівпадання характеру наданих відомостей і сту­пеню їх докладності „системі очікування” користу­вача;

- невідповідність рівня складності повідомлення і підготовленості користувача, його компетентності.

У процесах інформаційного обміну часто виникають ситуації, у яких цінність інформації, яка сприймається її одержувачем, залежить від того, наскільки він підготовлений до її сприйняття.

Запитання для самоперевірки:

1. Які якісні вимоги висуваються до інформації?

2. У чому полягає сутність семантичної теорії інформації?

3. Дати визначення поняття «релевантність». Які існують форми реле-вантності?

4. У чому полягає сутність поняття «пертинентність»?

5. Які кількісні вимоги висуваються до інформації?

6. Які з вимог до інформації можна визначити як прагматичні?

Завдання для самостійної роботи:

1. Навести приклади недодержання вимог до якісних характеристик ін­формації (наприклад, у ЗМІ).

2. Пояснити різницю між змістовою і формальною релевантністю.

3. Назвати способи перевірки достовірності інформації.

Поиск по сайту: