Аналітична діяльність як процедури і процеси інтелектуальної діяльності. Моніторингові, ініційовані і кумулятивні аналітичні дослідження. Комунікативний аудит.
Оглядово-аналітична діяльність. Основні цілі оглядово-аналітичної діяльності. Огляд як науково-технічний документ. Процеси підготовки оглядової інформації. Вимоги до змісту оглядово-аналітичних документів. Класифікація оглядів.
Інформаційно-аналітична діяльність є складовою інформаційної діяльності, тобто пов’язана з одержанням, використанням, поширенням інформації.
В комплексі проблем інформаційного забезпечення управління актуальним є вивчення потоків інформації, інформаційних ресурсів установ, зовнішніх інформаційних ресурсів, форм і методів інформаційного забезпечення керівників, що потребує врахування здобутків теорії науково-інформаційної діяльності.
Для управлінської сфери, політики та економіки важливим є попередження конфліктів і соціально-політичних ситуацій, пошук найкращого виходу із становища, що склалось, оцінка можливих наслідків прийняття рішень, виявлення тенденцій і закономірностей розвитку фінансової ситуації, стратегічне планування. Ці проблеми характеризуються інформаційною відкритістю, невизначеністю меж проблемної галузі, унікальністю кожної ситуації, високими вимогами до оперативності прийняття рішень за умови фрагментованості і протирічивості інформації. Орієнтація на передбачення, виявлення тенденцій розвитку ситуації обумовлює переважне застосування різних аналітичних методів опрацювання інформації: інформаційний аналіз, джерелознавчий, ситуаційний аналіз, контент-аналіз та ін.
Запитання для самоперевірки:
1. В чому полягає сутність інформаційно-аналітичної діяльності?
2. Які існують основні види аналітичних досліджень?
3. В чому полягає сутність моніторингу?
4. За якими основними ознаками здійснюється класифікація оглядів?
Завдання для самостійної роботи:
1. Скласти перелік державних і недержавних установ, основним змістом діяльності є інформаційно-аналітична діяльність.
2. Визначити перелік завдань, які вирішуються у системі міжнародних відносин за допомогою результатів моніторингу преси.
3. Визначити співвідношення понять „інформаційна діяльність” та „інформаційно-аналітична діяльність”.