Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Географічне положення ділянки. Кліматичні-умови



Географічне положення Рівненщини визначається такими координатами:

крайня північна точка (с. Прикладними Зарічненського району)- 51056І пн.ш.

крайня південна точка (с. Дружба Радивилівського району)- 50001І пн.ш.

крайня західна точка (с. Боремель Млинівського району)- 25001І пн.ш.

крайня східна точка (с. Кам’яне Рокитнівського району)- 27038І пн.ш.

 

За даними географічних координат можна зробити висновок, що область розташована в середній смузі помірного поясу, де зона мішаних лісів переходить в зону лісостепу.

Район забудови - місто Рівне - обласний центр Рівненської області, яка розташована на північному заході України.

З півночі область межує з Білорусією, зі сходу - з Житомирською областю, з півдня - з Львівською, Тернопільською та Хмельницькою областями , із заходу - з Волинською областю.

Розташування Рівненщини має сприятливе значення для сполучення з іншими областями України та рядом зарубіжних партнерів.

Дана територія розташована у II-гому кліматичному районі і має такі характеристики:

розрахункова зимова температура зовнішнього повітря (найбільш холодної п’ятиденки із забезпеченістю 0,98)- - 220С;

нормальна глибина промерзання ґрунту - 0,6- 1м;

максимальна температура зовнішнього повітря + 270С;

мінімальна температура зовнішнього повітря -320С;

опалювальний період - 191 доба;

річна відносна вологість повітря – 70%;

нормативний швидкісний напір вітру становить – 0,46 кПа;

вага снігового покрову на 1м2 горизонтальної поверхні – 0,5 кПа;

переважаючий напрям вітру – північно – західний.

 

 

 

 

 
 
Рис. 2.2. Гіпсометрична схема Рівненської області.   1- Новоград - Волинська рівнина 2- Кременецько – Дубнівська рівнина 3- Острозько – Прохідна Долина 4- Подільська височина

 


 

 

2.1.2 Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче
середовище

 

Транспортна комунікаційна система Рівного має значний вплив на розвиток міста в цілому. Оскільки наше місто можна вважати транзитним, то розташування значних об’єктів на шляхах в’їзду в місто відіграють значну роль і створюють загальне враження про населений пункт.

Будівництво мультимедійного інформаційного центру в центральній частині міста зацікавить не лише місцевих мешканців, але й людей що будуть проїжджати через м. Рівне.

Транспорт Рівненщини забезпечує народно – господарський комплекс області у вантажних і пасажирських перевезеннях, впливає на економічну спеціалізацію окремих районів, зростає його значення у міжнародних зв’язках.

 

Залізничний транспорт. Для народного господарства найбільше значення мають дві широтні і одна меридіані лінії, які є основою всієї залізничної сітки області. Лінія Київ – Ковель через Козятин - Здолбунів - Рівне зв’язує область з Києвом, Одесою, Харковом, Донбасом. В західному напрямку ця магістраль підходить до кордону з Польщею, і по ній здійснюється перевезення експортно-імпортних вантажів. Друга широтна магістраль Київ – Ковель (через Коростень-Сарни) проходить через північні поліські райони. Вона обслуговує поліські райони області, дає другу лінію зв’язків з Києвом та північно-західною частиною Росії, зокрема з Санкт-Петербургом. У меридіанному напрямі через область проходить залізнична колія Вільнюс-Львів, яка проходить через Сарни - Костопіль – Рівне – Здолбунів – Дубно - Радивилів. Вона перетинає всю область з півночі на південь. Цією магістраллю область сполучена з Білорусією та країнами Балтії.

 

Великих залізничних вузлів в області три: Здолбунів, Рівне, Сарни. Від Здолбунова пролягає двоколійна електрифікована залізнична лінія Львів – Здолбунів – Шепетівка. Через цей залізничний вузол проходять найважливіші лінії економічних зв’язків з районами і обласними центрами України та Росії. Рівне виконує функції головного вузла внутрішньо-обласних зв’язків на напрямках Рівне – Здолбунів, Рівне – Ковель, Рівне – Сарни. Розміри руху становлять 11 пар поїздів. Річний обсяг пасажиро перевезень становить 1302 тис. пасажирів, у тому числі у приміському сполученні 1162 тис. пас., у місцевому – 140 тис. пас. Річний обсяг вантажних перевезень становить 238 тис.т, у тому числі: відправлення – 53 тис.т, прибуття – 185 тис.т. У Сарнах знаходяться магістральні зв’язки чотирьох напрямків: Вільнюс – Сарни, Рівне – Сарни, Київ – Сарни, Ковель – Сарни.

З метою покращення роботи залізничного транспорту області впроваджено систему автоматичного керування рухом, автоблокування. Використовуються нові тепловози і електровози. Планується розширити послуги контейнерних перевезень.

 

Автомобільний транспорт. Основна автотранспортна магістраль Київ – Львів – Ужгород – Чоп перетинає область зі сходу на захід, проходячи через Корець – Рівне – Дубно. Завдяки цій магістралі область має постійний автомобільний зв’язок з Києвом, Львівською, Волинською та іншими областями, а також з країнами зарубіжжя. Від Рівного на південний-захід і південь відходять шосейні дороги Рівне – Млинів – Демидівка – Берестечко, Рівне – Клевань, Рівне – Здолбунів. Від Дубно проходять шосейні шляхи на Луцьк, Кременець, Броди.

Найбільш завантаженою ділянкою є автодороги між Київським і Староконстянтинівським напрямками, де середньорічна добова інтенсивність становить 8600 авт./добу. За останні 10 років інтенсивність руху на Городищенському напрямку зменшилась, хоча раніше була навіть вищою ніж на Київському.

 

Існуючі технічні параметри доріг на підходах до Рівного на сьогодні забезпечують умови проходження транспортних потоків.

Добре розвинена мережа автомобільних доріг сприяє здійсненню зовнішніх пасажирських перевезень, обслуговування яких виконує Рівненський автовокзал, розташований на вул. Київській, 70. Клас – І, площа 1,1 га. У 2000 році перевезено 1136,5 тис. пасажирів, у тому числі на міжміських маршрутах 795,6 тис., на приміських – 340,9 тис. Транспортна рухомість становить 4,7 поїздок на одного мешканця за рік (3,3 на міжміських і 1,4 на на приміських маршрутах). За піковий місяць (травень) було перевезено 105525 тис. пасажирів (9,3% від ручного обсягу перевезень). Середня кількість відправлених рейсів на добу становить 420.

Автотранспорт негативно впливає на екологічну обстановку у м. Рівне та в області. Розроблено ряд заходів, спрямованих на контроль та і зниження викидів в атмосферу відпрацьованих автомобільних газів. В усіх підприємствах міста обладнані і діють діагностичні пункти для регулювання паливної апаратури.

 

Повітряний транспорт. На відстані 3 км від території міста на південно - західному напрямку знаходиться аеропорт місцевого значення, який має ЗПС 2626х42 з твердим покриттям. Пропускна спроможність аеропорту 200 пасажирів за годину. У 1990 році з аеропорту було відправлено 142,5 тис. пасажирів, а у 2000 році лише 0,3 тис. В останні роки аеропорт фактично не працює.

 

Екологічний вплив на оточуюче середовище.

Території під'їздів і майданчика біля стоянки автомобілів і підземних гаражів спланована таким чином, що атмосферні води збираються в одне місце і потрапляють на місцеві фільтрові колодязі і очисні споруди. Після місцевої очистки води перекачуються у мі­ські каналізаційні мережі.

Всі інші процеси, які відбуваються в приміщенні мультимедійного інформаційного центру, не пов'язані з шкідливими виробництвами і впливу на екологічний стан оточуючого середовища не мають.

 


 

2.2 Генеральний план

2.2.1 Обґрунтування прийнятого рішення

На розроблення генерального плану важливий вплив мали наступні містобудівні фактори:

- місце розташування та розміри ділянки в умовах існуючої забудови;

- існуючий ландшафт з його складним рельєфом, існуючим озелененням;

- умови зорового сприйняття будівлі (трикутник видимості);

- розміщення існуючих будівель та споруд;

- наявність існуючих інженерних комунікацій (електропостачання, водопостачання, водовідведення);

- система транспортних та пішохідних шляхів;

- орієнтація ділянки по сторонах світу.

Дане рішення задовольняє функціональні, санітарно – гігієнічні, архітектурно – естетичні та ін. вимоги.

 

Ділянка, на якій проектується мультимедійний інформаційний центр знаходиться на перехресті вулиць Соборної і С.Петлюри. Має в плані форму наближену до трапеції. Навколо об’єкту запроектовано протипожежний об’їзд шириною 4.5м, з північної сторони запроектована тимчасова автомобільна стоянка а т акож в’їзд в підземний паркінг. З південної сторони на вулиці Соборній розташовується зупинка громадського транспорту.

В північно-східній частині ділянки розташовується монумент С.Петлюри, який зберігається даним проектом.

Усі входи в будівлю обладнані пандусами з ухилом 1:12-1:20 і огородженням висотою 0,9м для інвалідів на кріслах-колясках.

 

 

2.2.2 План організації рельєфу

План організації рельєфу території культурно-спортивного центру подано на окремому аркуші.

При розробці вертикального планування було враховано природній рельєф ділянки, розташування існуючих будівель, а також транспортні та пішохідні шляхи.

Відведення талих та дощових вод з території комплексу здійснюється завдяки природному ухилу ділянки до централізованої мережі водовідведення. Водовідведення від будівель здійснюється закритим способом (через систему дренажних труб та водостоків, що знаходиться під землею.

Ухили проїздів, тротуарів та майданчиків прийняті згідно норм: поздовжні ухили в межах 5‰ - 80‰, а поперечні ухили в межах 10-30‰.

При розробці вертикального планування ділянки, прилеглої до житлової групи, враховано існуючий природний рельєф. Перепад висот існуючого рельєфу здійснюється з півдня на північ. Планування проїздів, майданчиків і доріжок виконано таким чином, що земляні роботи зведені до мінімуму. Відвід атмосферних вод з території здійснюється в північну частину ділянки по проїздах і доріжках. Профілі проїздів і доріжках виконано з поперечним схилом під бордюри і поребрики, під якими здійснюється стік води. Території під'їздів і майданчика біля стоянки автомобілів спланована таким чином, що атмосферні води збираються в одне місце і потрапля­ють на місцеві фільтрові колодязі і очисні споруди. Після місцевої очистки води перекачуються у міські каналізаційні мережі.

Талі та дощові води від будівель відводяться завдяки ухилам відмосток і прилеглих майданчиків на проїзди і пішохідні доріжки.

 

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.