Розділ 1. Порівняння варіантів

Вступ

Темою своєї дипломної роботи я обрав Мультимедійний інформаційний центр на перетині вулиць Соборної і С.Петлюри в м.Рівне. Мультимедійний інформаційний центр являтиме собою багатофункціональний комплекс, до складу якого входитимуть медіа тека, науково-дослідницький центр та презентаційно-виставковий комплекс з набором приміщень, необхідних для функціонування даного об’єкту. Вибір даної теми дипломної роботи зумовлений стрімким розвитком інформаційних технологій та їх ролі в житті суспільства. Мультимедійний інформаційний центр буде виконувати декілька функцій: науково-дослідницьку, освітню, виставкову, рекреаційну та ін. Основною метою, з якою проектується даний об’єкт – є забезпечення вільного доступу населення до інформації з допомогою новітніх досягнень науки і техніки, а також розробка нових технологій і методів в інформаційній сфері. В м.Рівне і в найближчих містах подібних будівель не існує. Доступ населення до інформації забезпечують міські та обласні бібліотеки, також приватні інтернет-кафе та інші подібні заклади. Дослідницька діяльність, що проводитиметься на базі інформаційного центру повинна приводити до створення об’єктів інтелектуальної власності (програмного забезпечення, нових технологій в інформаційній галузі) використання та реалізація яких буде економічно вигідною.

Мультимедійний інформаційний центр по суті являє собою синтез медіа теки із науково-дослідницькою лабораторією в сфері інформаційних технологій. Об’єкт є досить новаторським, хоча в світовій практиці можна зустріти подібне поєднання даних функцій. Більшість подібних об’єктів проектуються з розрахунком на обслуговування великих мегаполісів і є значним за об’ємом. Даний об’єкт повинен обслуговувати в основному населення м. Рівного і близьких до нього населених пунктів, томуц своїми розмірами і функціями він дещо відрізняється від своїх існуючих аналогів. Основною ідеєю, що переконала мене за проектування даного об’єкта стала ідея вільного доступу населення до інформації шляхом використання новітніх медіа технологій. Саме доступність інформації, можливість вільного і швидкого обміну нею, є вирішальним фактором будь-якого розвитку. З історії відомо, що всім науково-технічним революціям і ривкам в науково-технічному прогресі передували відкриття та досягнення в сфері інформаційних технологій. Першим етапом на цьому тривалому шляху стало винайдення писемності, що дозволило зберігати інформацію за межами людського мозку. Для обміну інформацією між індивідами відпала потреба в одночасному знаходженні двох або більше з них в одному і тому ж самому місці. Інформація змогла існувати окремо від людей, розміщуючись на різних носіях, при цьому зберігаючи властивість бути розшифрованою в необхідний момент. Проте швидкість обміну інформацією прямо пропорційно залежала від відстані між учасниками даного обміну. Передача інформації забезпечувалась шляхом транспортування її фізичних носіїв. Також слід взяти до уваги недоступність писемності для більшості населення, в зв’язку з необхідністю тривалого навчання, цю проблему вдалось подолати лише в ХХ столітті шляхом глобального введення базової необхідної освіти.

Наступним важливим кроком в розвитку інформаційних технологій стало винайдення пристрою, що дозволяв передавати інформацію на значні відстані із дуже високою швидкістю – телеграфа. Винайдення даного пристрою в десятки раз підвищило швидкість обміну інформацією і стало однією із причин науково-технічної революції ХІХ століття. Проблемою даного способу передачі інформації була необхідність прокладення спеціальних комунікаційних ліній, і їх обслуговування. Рішенням даної проблеми став винахід бездротової передачі інформації на основі радіохвиль.

Винайдення радіо, також дозволило масове поширення інформації, так як в зв’язку з особливістю поширення хвиль від одного джерела могли сприймати безліч реципієнтів. За кожним із цих відкриттів темпи розвитку суспільства, науки, культури, технології збільшувались в геометричній прогресії. Вирішивши проблему передачі інформації на відстань, людство приступило до чергової задачі – створення машин та механізмів здатних аналізувати та обробляти інформацію (пізніше постало питання створення штучного інтелекту). Все ХХ століття йшла інтенсивна робота в даній галузі, перші примітивні ЕОМ, як вважається, з’явились в 30-40 рр , але тільки в 80ті виникла ідея персонального комп’ютера, тобто ідея забезпечення населення універсальними інструментами для обробки інформації. Паралельно розвивались і носії інформації, на яких крім звичайного тексту і графіки тепер могли зберігатись аудіо і відеозаписи. Універсалізація ПК, які могли працювати з інформацією в будь-якому вигляді, призвела до стрімкого їх поширення серед населення, так-званої комп’ютеризації. Кульмінацією даного процесу стало створення в 1995р глобальної мережі «Інтернет» яка стала одним з основних засобів обміну інформацією і продовжує витісняти традиційні засоби. На даний момент важко знайти якусь галузь людської діяльності, в якій широко не використовувались би комп’ютерні та інші мультимедійні технології. Але на шляху до створення дійсно вільного та зручного доступу до інформації стоїть ще багато перешкод: сучасні інформаційні засоби доступні далеко не кожному, глобальна мережа є досить хаотичною, що затрудняє пошук матеріалів в ній, крім того в інтернет потрапляє безліч небезпечної інформації як для людини, так і для ЕОМ (комп’ютерні віруси). Тому, враховуючи важливість інформаційної сфери для розвитку суспільства і проблематику даної галузі я прийшов до висновку, про необхідність створення принципово нових об’єктів – мультимедійних інформаційних центрів, які повинні взяти на себе забезпечення всіх інформаційних потреб людей, максимально комфортно для останніх. Поєднуючи в собі функції медіатеки – організованого простору для індивідуальної та масової роботи з інформацією на електронних носіях і дослідницького центру, що займається вивченням проблем в інформаційній галузі, дані об’єкти повинні зайняти важливе місце в інфраструктурі сучасних міст. Обробка інформації, безпосередній доступ до неї є передумовами для розвитку науки, без якого, в свою чергу, неможливе будівництво сучасної розвинутої країни. Саме тому я вважаю за необхідне розташування даних об’єктів рівномірно по всій території держави, як в центральній частині, так і на периферії. У випадку сучасної України оптимальним було б розміщення МІЦ в кожному обласному центрі. Функції даних об’єктів, крім вище названих основних, можуть варіюватись відповідно до потреб кожного конкретного міста. Проектні пропозиції щодо одного з мультимедійних інформаційних центрів на території м. Рівне я подаю в дипломному проекті.

Розділ 1. Порівняння варіантів

Поиск по сайту: