Діагностика і лікування хворих з патологією нирок

1 Основними факторами ризику нефрологічних хвороб є всі нижче перелічені, крім:

А. Вагітності.

Б. Фізичного перевантаження.

В. Екстремальних умов.

Г. Ускладненої спадковості.

Д. Тривалого вживання ліків (особливо нефротичних).

2 Основними факторами ризику нефрологічних хвороб є всі нижчепе -релічені, крім:

А. Вакцинації. Г. Алергозів.

Б. Гіпертензії. Д. Надмірного вживання води.

В. Інфекцій (гострих та хронічних).

3 Основними факторами ризику нефрологічних хвороб є всі нижчепе- релічені, крім:

А. Злоякісних пухлин.

Б. Системних хвороб сполучної тканини.

В. Ендокринних хвороб.

Г. Гіпотензії.

Д. Хвороб системи крові.

4 Найбільш поширеною патологією нирок є:

А. Первинний гломерулонефрит. Г. Вторинний пієлонефрит.

Б. Вторинний гломерулонефрит. Д. Амілоїдоз.

В. Первинний пієлонефрит.

5 Найбільш частим з перелічених синдромів при патології нирок є:

А. Нефротичний. Г. Ниркової недостатності.

Б. Сечовий. Д. Канальцевої досфункції.

В. Гіпертензивний.

6 Серед пацієнтів загальнотерапевтичного стаціонару хворі нефротичного профілю становлять:

А. 2,0-6,5%. Г. 8,0-14%.

Б. 5,0-10%. Д. 10-15%.

В. 7,0-12%.

7 Який відсоток серед причин смерті займають „нефрит, нефро-тичний синдром, нефроз”?

А. 1%. Г. 6%.

Б. 3%. Д. ³ 7%.

В. 5%

8 Для сечового (анефротичного) синдрому характерними є всі, крім:

А. Протеїнурії менше 3,5 г на добу.

Б. Еритроцитурії (більше 2х10³/мл сечі у пробі Нечипоренко).

В. Лейкоцитурії (більше 4х10³/мл сечі у пробі Нечипоренко).

Г. Еритроцитурії (більше 3х10³/мл сечі у пробі Нечипоренко).

Д. Циліндрурії.

9 Для сечового (анефротичного) синдрому клінічними симптома-ми частіше від інших можуть бути всі, крім:

А. Болі у попереку. Г. Дизурічних розладів.

Б. Лихоманки. Д. Набряків.

В. Інтоксикації.

10 Сечовий синдром повинен бути підтверджений як мінімум 2-3 дослідженнями з інтервалом в 1 тиждень, які враховують обов’язково всі нижчеперелічені, крім необов’язкового:

А. Загального аналізу сечі. В. Дослідження сечового осаду.

Б. Визначення добової протеїнурії. Г. Креатиніну і сечовини.

11 До вторинних причин загального процесу в нирках, що проявляються сечовим синдромом, відносять всі, крім:

А. Уродженої патології нирок.

Б. Сечокам’яної хвороби або сольових діатезів.

В. Стриктури, внаслідок травм, оперативних втручань, цукрового діабету

Г. Амілоїдозу нирок.

12 Для диференційної діагностики між пієлонефритом та інфек-ціями нижніх сечовивідних шляхів вирішальне значення має:

А. Загальний аналіз сечі. Г. Проба Нечипоренко.

Б. Визначення добової протеїнурії. Д. 3 порційна проба.

В. Проба Зимницького.

13 Тривала і стійка лейкоцитурія і еритроцитурія на фоні тривалого лихоманкового синдрому, схуднення підозріла в плані наявності:

А. Дифузних хвороб сполучної тканини.

Б. Туберкульозу нирок і паранеопластичної нефропатії.

В. Гострого пієлонефриту.

Г. Загострення хронічного пієлонефриту.

Д. Сечокам’яної хвороби, вторинного пієлонефриту.

14 Сечовий синдром часто трапляється у хворих, що приймали тривалий час нестероїдні протизапальні засоби, сульфаніламіди, були в контакті з отруйними речовинами, вживали неякісні алко-гольні напої, і може дебютувати гострою нирковою недостатністю. У даному випадку перш за все може розвиватись:

А. Гострий пієлонефрит.

Б. Інтерстиціальний нефрит.

В. Швидкопрогресуючий гломерулонефрит.

Г. Фібропластичний нефрит.

Д. Мезангіокапілярний нефрит.

15 Для якого нефриту характерною є низька відносна щільність сечі, невисокий (до 0,5 г/добу) рівень протеїнурії, поява глюкозурії (без значних коливань рівня цукру в крові), лейкоцитурія переважно за рахунок лімфоцитів, еритроцитурія, часто „пустий” осад?

А. Інтерстиціального нефриту.

Б. Швидкопрогресуючого гломерулонефриту.

В. Первинно-хронічного гломерулонефриту.

Г. Застійної нирки.

Д. Фібропластичного гломерулонефриту.

16 Для паранеопластичної нефропатії найбільш характерним є:

А. Нефротичний синдром.

Б. Синдром ниркової недостатності.

В. Сечовий синдром ізольований.

Г. Сечовий синдром з еритроцитурією.

Д. Сечовий синдром з лейкоцитурією

17. Найчастішою причиною нефротичного синдрому в усьому світі є:

А. Системний червоний вовчак. Г. Хронічний гломерулонефрит.

Б. Амілоїдоз. Д. Діабетична нефропатія.

В. Підгострий гломерулонефрит.

18 Найбільш частими клінічними формами паранеопластичних нефропатій є всі, крім:

А. Папіломи. Г. Лімфоми.

Б. Карциноми. Д. Лейкемії.

В. Саркоми.

19 Найбільш частими причинами вторинного ураження нирок з нефротичним синдромом амілоїдозу є такі, крім:

А. Ревматоїдного артриту.

Б. Інфекційного ендокардиту.

В. Інфекційних хвороб (туберкульозу, абсцесу, гангрени, остеомієліту).

Г. Гепатиту.

Д. Пневмонії.

Поиск по сайту: