Коли компанії втрачають змогу запатентувати винаходи, це відбувається, як правило, через одну причиною — недотримання юридичних вимог, що висуваються до патентоздатності відповідно до чинного законодавства. Багато компаній не можуть дістати права на зроблений винахід лише через те, що не розробили правильної політики та процедур патентування.
Вимога новизни під час одержання патенту виявляє численні перешкоди для патентоздатності. Ці перешкоди фатальні для спроб запатентувати винахід, не дозволяючи видати патент або роблячи недійсним той, що його помилково надало патентне відомство.
Перешкоди для патентоздатності можна розподілити на дві групи:
- перешкоди, причиною яких є інші винахідники;
- перешкоди, причиною яких є компанія-розроблювач винаходу. Перша група підприємств не дозволяє компанії одержати па тент, тому що винахід у минулому вже зробив хтось інший. У цьому разі компанія нічого не може змінити, тому що сам перебіг подій «ставить хрест» на патентуванні.
Однак компанія може запобігти виникненню перешкод другої групи. Ці перешкоди підконтрольні компанії й можуть виникнути через її необережність або через брак знань про те, як функціонує патентне законодавство.
Наприклад, Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [16] визначає, що одним з трьох критеріїв патентоздатності є критерій новизни. Винахід визнають новим, якщо він не є частиною рівня техніки. При визначенні рівня техніки до уваги беруть усі відомості, які стали загальнодоступними в світі до дати подання заявки, або, якщо заявлено пріоритет, — до дати її пріоритету. Отже, новизна винаходу залежить від того, на який момент часу її визначають, які джерела інформації беруть до уваги і на якій території (в країні або за кордоном) розкриття винаходу порушує новизну. Подібна норма є в патентних законах багатьох країн.
Першою перешкодою для патентоспроможності є друкована публікація, що описує будь-яку технологію й достатньою мірою є загальнодоступною для публіки, що цікавиться цією технологією.
Друкована публікація складається не тільки з надрукованого й опублікованого документа. Вона містить комп'ютерне збереження даних на диску та за допомогою інших форм збереження інформації, відновлення й поширення даних. До друкованих публікацій належать: статті в професійних або комерційних журналах, дипломні роботи, дисертації, газетні статті, брошури, мікрофільми, фотографії, дані, що зберігаються на комп'ютерному диску, виробничі каталоги, рекламна інформація.
Другою можливою перешкодою для патентоздатності є публічне використання, котре визначається як будь-яке використання винаходу, що відбувається без будь-яких обмежень або зобов'язань таємності перед винахідником. Компанія втрачає змогу дістати патентні права на нову технологію, якщо вона привселюдно використовує її або дозволяє іншій компанії використовувати її без обмеження, до подачі заявки на патент.
З іншого боку, компанія може використовувати цю нову технологію потаіі або дозволити іншій компанії використовувати її, наклавши на неї обмеження таємності.
Приклади публічного використання: демонстрація прототипу групі потенційних партнерів; надання споживачеві зразків нового товару; випробовування споживачами нового товару; спроби продати товар, що підлягає патентуванню; поширення рекламних брошур, які описують винахід; показ фотокопій або фотографій перспективним покупцям; детальне обговорення винаходу під час комерційних показів; контрактна пропозиція, що деталізує винахід; поширення зразків; продаж товару, виготовленого за допомогою захищеного патентом способу, навіть якщо цей спосіб не є привселюдно відомим.
У більшості країн патентне законодавство висуває суворі вимоги щодо новизни та патентоздатності. У цих країнах заздалегідь не припускається будь-яке публічне розкриття до подачі патентної заявки, на відміну від патентного законодавства Сполучених Штатів, що надає винахідникові 12-місячний пільговий період для подачі патентної заявки після публічного використання або продажу. Одні країни надають коротший термін після розкриття змісту патентної заявки, інші — взагалі не надають такого пільгового терміну. У більшості країн будь-яке публічне розкриття до подачі патентної заявки автоматично унеможливлює одержання іноземних патентних прав.
Іноді виникає ситуація, коли дві компанії незалежно одна від одної розробляють ту ж саму нову технологію. Якщо жодна компа-
нія не знає про розробки іншої, то кожна з них може подати патентну заявку на свою технологію, заявляючи її як свою власну. Однак патентне законодавство допускає надання тільки одного патенту на один винахід. Отож лише одна компанія одержить патентні права. В Україні патент дістане та компанія, яка першою подасть заявку на винахід до патентного відомства. У США патентне відомство вирішує, яка з компаній першою винайшла цю нову технологію, і привласнює першість у винаході тій компанії, яка доведе, що її винахід зроблений раніше, ніжу конкурентної компанії.
Іноді передчасне ненавмисне розкриття винаходу до подачі заявки в патентне відомство, не відоме цьому відомству, може послужити приводом для того, щоб виданий патент на винахід був оскаржений конкурентом за критерієм новизни та був скасованим.
Ось приклад. Громадянин Великої Британії свого часу зробив винахід на віндсерфінг (дошка з парусом). У встановленому порядку він подав заявку на винахід до патентного відомства й згодом отримав на нього патент.
Фірма, що займалася виробництвом і продажем спортивного інвентарю, ознайомившись із патентом, побачила в ньому великий комерційний потенціал. Вона звернулася до винахідника з пропозицією продати їй права на цей винахід. Винахідник відмовився від пропозиції, мотивуючи це тим, що планує розпочати свій бізнес на основі винаходу. Тоді фірма вирішила оскаржити патент за критерієм новизни. Ретельні дослідження доступних джерел інформації не дали бажаного результату. Винахід справді був новим. Але одного разу до агентів фірми випадково потрапив відеозапис, зроблений аматорською камерою самим винахідником, на якій було зафіксовано, як його син-підліток катається на віндсерфінгу, зробленому з прасувальної дошки, яку він позичив у матері. На плівці також було зафіксовано інших людей, які були в той час на пляжі, а також дату зйомки, що була більш ранньою, ніж дата подачі заявки до патентного відомства. На цій підставі суд визнав, що критерію новизни не виконано, і відомство скасувало патент.
5.5. Моніторинг інноваційної діяльності компаній-конкурентів
Виявлення конкурентів
Компанії здійснюють дороге патентування винаходів, сподіваючись на реалізацію в подальшому їхнього економічного потенціалу. Однак без належного управління патентною інформацією ці сподівання можуть бути невиправданими.
Для запобігання невдачам необхідно проводити моніторинг у трьох площинах:
- моніторинг інноваційної діяльності компаній з метою виявлення конкурентів;
- моніторинг чинних патентів власної компанії з метою запобігання порушенню прав інтелектуальної власності конкурентів;
- моніторинг порушників прав своєї інтелектуальної власності. Отримати загальну інформацію щодо діяльності конкурентів
можна легко шляхом регулярного відстежування патентної, кон'юнктурної, науково-технічної інформації, відвідування комерційних виставок.
Офіційні бюлетені Державного департаменту інтелектуальної власності «Промислова власність» та «Авторське право і суміжні права» містять повну реферативну інформацію про зареєстровані в Україні винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення (кваліфіковані зазначення походження товарів), об'єкти авторського права (зокрема й комп'ютерні програми) та суміжних прав. Ці джерела містять великі масиви інформації для аналізу діяльності конкурентів, відповідний персонал повинен регулярно вивчати їх.
Іноземні патенти є надзвичайно важливою базою для виявлення конкурентів, а також тенденцій інноваційної діяльності в тій чи тій галузі економіки. Бази даних патентів США, Європейського патентного відомства, Японії охоплюють понад 80% усіх світових патентів. Деякі з цих баз (наприклад, патентна база даних США) доступні для користування через інтернет в онлайн-режимі. Деякі розміщують інформацію про патенти на дисках для лазерного зчитування. Ці диски мають власну пошукову систему, що дає змогу Швидко здійснити пошук конкурентів.
Маючи змогу отримувати такі послуги шляхом пошуку за назвою компанії-конкурента, серед власників патентів можна визначити, які патенти були надані конкурентам. У такий спосіб можна довідатися, над якими технологіями наразі працюють конкуренти і які типи охорони вони вже одержали. Деякі бази даних також дозволяють шукати патенти за специфічними типами мови патентних формул або за специфічною мовою в короткій анотації до патенту. Кожна з цих можливостей може стати корисним інструментом при з'ясуванні того, чим займаються конкуренти й на яких позиціях перебувають.
Щоб користуватися цим важливим джерелом інформації, в компанії має бути обладнане робоче місце (комп'ютер з доступом до мережі інтернет).
Професійна література. Компанії варто також підписатися на професійні й комерційні журнали, що стосуються її бізнесу. Багато статей, які публікуються в таких журналах, написали люди, котрі на цей момент розробляють нові технології. Для винахідника звичайне явище — спочатку зареєструвати патентну заявку на нову технологію, а потім опублікувати дослідження в журналі. Тому що до видачі патенту (якщо це взагалі відбудеться) після подання патентної заявки необхідний термін в один або два роки, і журнали можуть надати інформацію про нову технологію, перш ніж ця технологія буде привселюдно описана у відповідному патенті.
Література, що стосується конкурентів. Багато компаній уже визнали значення спостереження за конкурентами, керуючись фінансовими й маркетинговими інтересами, і відповідно до них вже склали картотеки літератури про конкурентів. Ці самі картотеки можуть надати цінну інформацію для виявлення потенційних намірів і дій конкурентів у сфері інтелектуальної власності. Крім того, цінну інформацію, що стосується потенційної інтелектуальної власності конкурентів, можна отримати з їхніх рекламних матеріалів, аркушів опису основних характеристик, посібників користувача та сервісних посібників.
Комерційні демонстрації. Це одне з найкращих джерел інформації про нові технології і, отже, про інтелектуальну власність, яке захищають потенційні конкуренти. По-перше, ці нові технології перебувають на загальному огляді. По-друге, необережність торговельних представників конкурентів може прояснити, які товари (або фрагменти товарів) вважаються унікальними і, отже, потенційно підходять для захисту конкурентами.