Підвищення рівня обізнаності офісу з передання технологій

Самого підойму рівня обізнаності IB замало. Дослідник також мусить знати, що охорона, управління та використання IB потре­бують значного обсягу фахових знань і вмінь. Так само необхідною для ОПТ є побудова гарних стосунків з дослідниками.

Вони дуже важливі для того, щоб продавати професійні послу­ги ОПТ, наприклад, передавати права IB.

Треба докласти зусиль, щоб досягти й підтримувати певний «обмін думками» з винахідниками щодо проблем права IB і дій ОПТ таким чином, щоб, коли винахідник припускатиме, що в ре­зультаті дослідження може бути створена IB, — він одразу ж звер­неться до ОПТ.

Регулярний контакт із дослідниками потрібно підтримувати будь-якими засобами. Ось деякі приклади того, як це можна зробити.

- Особистий Контакт. Оскільки для контакту з кожним дослід­ником бракує часу, то перевагу слід віддавати провідним та/або впливовим дослідникам.

- Семінари. Вони забезпечують хороші можливості для передан-ня повідомлень. Оскільки не всі їх відвідують, семінари варто регулярно повторювати. Семінар треба проводити на початку кожного академічного року, його мають відвідати всі нові спів­робітники та дослідники (за запрошенням керівника!). Окрім важливості права IB, там можуть обговорювати політику та правила установи стосовно IB.

- Інформаційні бюлетені. Це ефективний шлях передання повід­омлень, новин та історій людям, з якими ви можете не зустріча­тись або які не відвідують семінарів. Інформаційні бюлетені є добрим способом нагадати людям про роботу ОПТ. Викорис­тання електронної пошти може дуже зменшити витрати: сього­дні всі дослідники мають адреси електронної пошти, яку вони постійно перевіряють.

- Інші публікації. Будь-яка інша публікація, як, наприклад, «прес-реліз», нова брошура, нова веб-сторінка, повідомлення про семінар, курс, виставку, ярмарок тощо є причиною для того, щоб відновити контакти з дослідниками й нагадати їм про дії та успіхи ОПТ. Знову ж таки, за допомогою електронної пошти це можна зробити дуже дешево й ефективно.

- Особливі дати. Особливі дати протягом року можуть бути ви­користані для підтримки контакту. Наприклад, Різдво (відпра­вте електронну листівку), початок або кінець фінансово­го/академічного/календарного року тощо.

- Групова електронна розсилка. Потрібно мати базу даних елект­ронних адрес професорів та інших «впливових осіб», щоб мож­на було швидко й дешево передавати їм інформацію.

Цей внутрішній маркетинг і дії, спрямовані на підвищення рі­вня обізнаності, мають на меті гарантувати, що дослідник спершу піде до ОПТ, отже, можна буде захистити цінну IB і запобігти пе­редчасній публікації.

Формальне розголошення інформації про інтелектуальну власність офісом з передання технологій

Попередня оцінка

Згідно зі встановленою політикою та правилами свідомі дослід­ники (які добре вели лабораторні журнали), які знають, що ОПТ має вміння та ресурси для допомоги, на встановленій стадії мають надати інформацію про свій винахід ОПТ. Як уже згадувалось ра­ніше, це часто робиться через «Форму розкриття винаходу», при­клад якої наведено в Додатку 1, Проте на практиці ці форми зазви­чай бувають неповними і розкриття інформації, потрібної ОПТ, від­бувається в кілька етапів. Коли ОПТ пропонується винахід (у будь-якій формі), необхідно провести початкова оцінка цього винаходу й вирішити, чи проводити подальші процедури.

Розголошення може бути формальним — у формі розкриття винаходу, або менш формальним — через електронну пошту чи те­лефон. У будь-якому разі хорошим рішенням було б домовитись про зустріч з винахідником (або винахідниками) не лише щоб діс­тати цілковите уявлення про винахід, але й для того, щоб почати будувати відносини з винахідником, що є важливою частиною про­цесу. Протягом першої зустрічі з винахідником треба зачепити кі­лька проблем. Таблицю контрольних питань, надану нижче, можна використовувати протягом зустрічі, або краще дати її винахідникові до зустрічі, щоб він міг підготувати відповіді. Хоча деякі подробиці, можливо, вже були вказані у формі розкриття винаходу, це не зме­ншує важливості особистої зустрічі й відповідної дискусії. Теми, які необхідно зачепити протягом першої зустрічі з винахідником, мог­ли б містити такі питання:

1. Стисло опишіть винахід.

2. На Вашу думку, який комерційний потенціал матиме цей ви­нахід?

3. На якій стадії розвитку перебуває винахід (наприклад, чи іс­нують прототипи, чи потрібна подальша робота, щоб довести концепцію тощо)?

4. З ким (із людей/компаній тощо) Ви обговорювали Ваш вина­хід? Якою була природа цих обговорень? Чи покривалися вони яким-небудь договором про конфіденційність?

5. Будь ласка, надайте деталі всіх письмових документів, які опи­сують або згадують винахід.

6. Чи надавали Ви які-небудь папери або виписки з них? Будь ласка, надайте подробиці.

7. Чи відправляли Ви листи електронною поштою стосовно цієї технології або обговорювали це з колегами в інтернеті? Будь ласка, надайте подробиці.

8. Чи вели Ви які-небудь документальні записи своєї роботи (на­приклад, лабораторний журнал)? Будь ласка, надайте подробиці.

9. Чи буде написана дисертація (наприклад, докторська) з поси­ланням на цю роботу? (Якщо так, то, можливо, потрібно обме­жити доступ, доки не буде виданий патент).

10.Чи знаєте Ви про будь-яку патентну заявку(и), вже складену або подану за цим напрямом? Чи відомо вам про існуючу про­цедуру оформлення патенту?

11.Чи проводили Ви патентний і літературний пошуки? Будь лас­ка, надайте подробиці.

12.Чи мали Ви дискусію з будь-якими компаніями щодо ліцензу­вання або фінансової підтримки? Який був результат?

13.На Вашу думку, хто може бути цільовою групою для ліцензу­вання?

14.На Вашу думку, в чому полягає змагання як у дослідженні, так і на ринку? Що ви думаєте про ці сфери?

15.Якою, на Ваш погляд, була б унікальна пропозиція кінцевих виробів, що використовують цю технологію, тобто що змусить кінцевого користувача купити їх? 16. Що для Вас є головним — отримання прибутку чи визнання? Перша зустріч і ці питання мають на меті дізнатися про погля­ди дослідника (і деякі факти). Це допоможе з початковою оцінкою, але не може замінити детальнішого, яке відбуватиметься пізніше. Проте це має дати вказівку щодо важливості подальшої співпраці. Адже патенти можуть дорого коштувати, отже, перед тим як витра­чати дуже великі гроші на отримання патенту, потрібно провести підготовчу роботу аби остаточно впевнитись, що ідея справді варта патентування. Базуючись на зібраній інформації, необхідно прове­сти такі перевірки: - Приховані пастки. Повторна перевірка на «приховані пастки» (які вже згадувались раніше), аби гарантувати, що заява на па­тент не буде легко відмінена або оскаржена.

- Патентний пошук та пошук літератури. Зробіть попередній (тобто не детальний) пошук літератури, щоб вирішити, чи є ідея справді винахідницькою й новою, і з'ясувати що було зроблено в цій сфері раніше. Те, що спочатку може здатися оригінальною ідеєю, при подальшому вивченні може виявитися не новою. Патентний пошук міг би запобігти за великим рахунком фінансовим витратам або навіть тяжбі. Можна використати для цього професійних дослідників, щоб вони проглянули відповідну літературу, попередні патенти та іншу патентну документацію, але це буде надто дорого. На цій ранній стадії від нього, мабуть, слід утриматися. Тепер можна безкоштовно знайти більшість наявних патентів і літератури в інтернеті. Наприклад, існують бази даних патентів ЄПВ (www.espacenet.com). Онлайнові бази даних патентів загалом охоплюють лише обмежену кількість минулих років, але якщо технологія є досить новою, можна розраховувати, що більшість відповідних патентів буде охоплено. За певну платню можна також отримати доступ безпосередньо до баз даних ширшого користування, що стосуються патентів і наукової літератури. Але це краще залишити експертам.

Патентний пошук може виявити наявні патенти та заявки, які могли б уплинути на ваш винахід. Вивчаючи їх, можна модифіку­вати і/або поліпшити вашу власну заяву. Це дає змогу внести до майбутньої ліцензії супутні винаходи або виявляє напрямки мож­ливої кооперації.

Щойно основну інформацію про винахід буде зібрано, слід приступити до початкової оцінки, яке має визначити:

- природу винаходу;

- який вид охорони є найпридатнішим? (Можуть підходити кі­лька видів правової охорони, наприклад, патент, авторське право, комерційна таємниця тощо);

- хто володіє правами на винахід, зокрема, якщо йдеться про партнерський проект?

- чи є (на цій стадії) винахід комерційно спроможним (тобто чи припускається, що потенційні вигоди перевищать витрати на охорону)?

Базуючись на зазвичай обмеженій (і часто суб'єктивній) інфо­рмації, доступній протягом ранніх стадій, можна сформувати поча­ткову думку щодо потенційної сили та цінності винаходу. Пам'я­тайте, що «інтелектуальні активи» містять не тільки очевидні результати науково-технічної діяльності чи об'єкти авторського права, але й такі, як, наприклад, «ноу-хау». Потім ОПТ вирішує, чи витра­чати далі зусилля на винахід і як його можна захистити, комерціа­лізувати й управляти ним.

Продовжувати чи ні? Якщо ОПТ вирішує продовжувати роботу над винаходом, потрібно укласти з винахідником(ами) формальні договори щодо винаходу та розподілу прибутку. Окрім вказівок, як будуть розділені будь-які прибутки, ці угоди також покладають обов'язок на: (а)університет — він має докладати всіх зусиль, щоб отримати

прибуток з ідеї/винаходу; (б) винахідників — вони мають гарантувати, що не скопіювали винаходу свідомо, й повинні підтримувати процес комерціалі­зації.

Якщо університет вирішує не продовжувати роботу над вина­ходом, то необхідно розглянути можливість ліцензування розробки та визначити, кому в подальшому належатимуть права на неї.

Детальна оцінка

Перш ніж витратити важливі ресурси, слід здійснити деталь­ніша оцінка комерційних можливостей. Це дозволить зробити ви­сновок щодо можливих прибутків від інвестицій, які можуть бути зроблені: інвестицій у реєстрацію інтелектуальної власності, в їх подальший розвиток, маркетинг і продаж товарів чи послуг, мож­ливі судові витрати тощо. Це також приведе до кращого розуміння ринку та сфери технологій, що допоможе прийняти необхідні стра­тегічні рішення. Структурований підхід до цієї «належної реальнос­ті» є переважним значною мірою тому, що він дає змогу краще по­рівняти різні можливості й гарантує охоплення всіх питань. Однак, з огляду на ранню стадію більшості винаходів, завжди є велика кі­лькість припущень та суб'єктивних суджень. Немає легкого надій­ного способу визначати переможців. Не існує ніякої магічної фор­мули. Нема жодної простої відповіді та ніякого набору правил. Але знання деяких певних проблем може допомогти створити дорожню карту, яка вестиме до успіху. Тому розгляньмо деякі питання, що мають бути порушені при створенні цієї карти.

Є багато проблем. Одна з них — зробити об'єктивну оцінку майбутніх цільових ринків. Часто, через те що ми маємо зовсім нову концепцію, ми насправді намагаємося продати мрію. Є добре відо­мий приклад, який це ілюструє. Двом ринковим дослідникам дали

завдання дослідити можливості продажу черевиків у пустелі Сахарі. Один з них повернувся і сказав: «Жодної можливості — ніхто не носить черевики, отож немає попиту». Інший повернувся і сказав: «Фантастична можливість: ніхто не носить черевиків — велика кі­лькість потенційних клієнтів».

Частина детальної оцінки припадає безпосередньо на права ін­телектуальної власності та шляхи впровадження її на ринок. Тех­нологію слід продавати за ліцензією чи без неї? Чи має компанія бути сформованою для виробництва та продажу продукту з викори­станням прав на IB? Критичним фактором може також бути вибір часу. Наприклад, великий вплив має готовність ринку та відповід­ної інфраструктури. Немає жодної користі від фантастичних комп'ютерних рішень, якщо вони вимагають модернізації кожного комп'ютера. Технологія «Smartcards» існувала багато років, але во­на могла використовуватися тільки в інфраструктурі її читачів. Крім того, оскільки сьогодні ми маємо глобальну комерційну екс­плуатацію, то мусимо враховувати культури різних національнос­тей та секторну динаміку.

Тепер докладніше розглянемо деякі питання, які треба визна­чити протягом процесу детальної оцінки, тобто як оцінити ринок, технології та права інтелектуальної власності.

Вже було сказано, що немає певних правил чи рецептів успіху. Як сказав лауреат Нобелівської премії Нільс Бор: «Пророкувати дуже важко, особливо коли це стосується майбутнього». Кожен ви­падок не схожий на інший, але є певні загальні правила, знання яких може допомогти триматися найкращого курсу, що відверне нас від загрози бути надто амбіційними чи навпаки — недооцінити свої можливості. Тож як визначити переможців? Як вирішити, ку­ди вкладати час та гроші?

При спробі визначити переможців завжди варто повернутися до базових понять. Люди не купують технології — вони купують товари та послуги, що задовольняють їхні потреби й бажання. Не технологія приносить інновації, а суспільство.

Проблема оцінки майбутніх ринків для нових технологій поля­гає в тому, щоб визначити попит на ще не вироблений продукт від покупців, які про нього ще не знають. Так, як черевики в пустелі Сахарі. Звичайно, ми маємо зробити все, щоб мінімізувати ризики та максимізувати можливості, але, знову ж таки, маємо розуміти, що неможливо передбачити майбутнє. Ось деякі з відомих помилок.

Томас Едісон, 1880 «Фонограф не має ніякої комерційної

цінності».
Лорд Келвін, 1895 «Існування літальних механізмів, що

важать більше, ніж повітря, — неможливе».
Том Ватсон, IBM, 1943 «Я вважаю, що світовий комп'ютерний

ринок вміщується в п'ять одиниць». Кен Ослон, грудень, 1977 «Немає жодного сенсу будь-якій особі

мати комп'ютер удома».

Акіо Моріта з компанії «Sony» зробив такі коментарі щодо ри­нкових досліджень:

«Наш план полягає в тому, щоб привести нові продукти до лю­дей, а не запитувати в них, які продукти вони хочуть. Люди не зна­ють, що можливо, але ми знаємо».

... Про плеєр «Walkman» він сказав:

«Кожен завдав мені тяжкого часу. Здавалося, ніби нікому не подобалась ідея».

Отже, ми маємо розпізнати ризики. Ми не можемо їх відверну­ти, але можемо спробувати керувати ними й зменшувати їх. Структурований підхід з відповідною методологією — це один зі шляхів зробити це. Немає великої різниці між тим, як діють професійні інвестори, коли інвестують компанії, і тим, як діють професійні гравці, коли роблять ставки на коней.

Можливо, перше питання, що ми маємо поставити: «Хто най­кращий експерт з цінності винаходу?» Це не лише технолог чи фа­хівець з патентів. Слід ураховувати думки багатьох людей, щоб ви­значити, чи має винахід комерційну цінність. Життєво важливо об'­єднати погляди бізнесмена, технолога (чи винахідника), фахівця в галузі права інтелектуальної власності та юриста. Оцінка технології, Права інтелектуальної власності та ринку пов'язане також з комер­ційними проблемами.

На цьому етапі слід оцінити переваги та можливості інтелекту­альної власності.

Раніше ми вже зазначили,, що інтелектуальна власність — це актив, який також має цінність, як і фізичний. Але будинок, що збудований з каменю, матиме більшу цінність, ніж паперовий. Не Достатньо просто отримати патент (зареєструвати торговельну мар­ку чи авторське право). Є змога придбати патент на винахід (також, як, можливо, збудувати паперовий будинок), але цей винахід (як і

захист, який він пропонує) може бути дуже слабким. Звичайно, він може містити новизну, винахідницький крок та промислову прида­тність. Але в разі, якщо легше (чи ефективніше з комерційних мір­кувань) виробити той самий товар іншим способом, навіщо комусь використовувати цей патент? В такому разі патент стає пасивом, а не активом. Слід бути обережним при придбанні патенту та переко­натися, що він є ефективним для роботи, яку він має виконувати.

Слід також оцінити, чи є патент одночасно міцним і повним? Для цілей комерціалізації патенти мають бути «наступальні», а не «захисні» якщо передбачається, що вони матимуть цінність для лі­цензування. У разі, якщо патенти первісно виступають захисним інструментом, стратегія комерціалізації може обертатися навколо доведення прав і погроз (або дій) щодо подання позову до суду.

Права власності також є критичними. Доки права на інтелек­туальну власність не визначені, важко просуватися далі до визна­чення цінності. Часто є проблема зі спільними науково-дослідними проектами, чи з залученими позаштатними робітниками, напри­клад, студентами або запрошеними дослідниками.

Розуміння сфери. Корисно також розглянути сферу прав інтелек­туальної власності, щоб визначити можливості чи слабкості. Це мож­на зробити, створюючи дерева цитат або тематичні карти, і деякі ком­панії забезпечують необхідні інструменти для їх виконання. Одна з них — Micropatent, з її продуктом Aureka (www.micropatent.com). Приклади відтворених дерев цитат і тематичних карт з використан­ням цих інструментів наведено далі (рис. 4.1, 4.2).

При створенні уявлення про сферу прав інтелектуальної влас­ності може розглядатися потенціал «патентного збагачення». Пер­ший винахід зазвичай — це тільки початок. Часто завдяки співпра­ці можна зібрати пакети документів (наприклад, доповнюючи па­тенти) та зробити подальшу роботу для побудови міцніших патент­них позицій.

Слід також розглянути основні питання «свободи використан­ня». Чи має ваш партнер (ліцензіат) отримати ліцензію від іншої сторони, перш ніж він зможе використовувати ваш патент? Це, зви­чайно, залежить від кожного окремого комерційного випадку.

Необхідно також дослідити й оцінити цільові ринки. Ми маємо спробувати розпізнати:

- великі, що швидко зростають, ринки;

- ринки зі значними незадоволеними потребами споживача;

- можливості ліцензування та створення нового підприємства.

Рис. 4.1. Приклад дерева цитат, що демонструє відносини між патентами (права Micropatent Ltd.).

Fie Edt Torts He*

Tio а і в й op о

Тшш

Jfl*l

Topics

agnatic Sea Copolymers Embedded) Adhesively Bo Fibrous Elem AbsoiDen! Su

OiS66 Lamm Saving Devic Multilayer Fil. Catheters Ca Provide Supp Includes Wall Tubing. Tubs Extrusion Mai Expandable Pigment Colo.. Balloon Retroreftectwe Distal

loping Fi Bonding Cam Ughl

SetsAssemb. Core

Coat Transfer . Foamed. Foam Strip

dical Charge Embedded R Stent

⁸Lli

Sealed _x RecK

faJa

Seat,;.,

і: «МфдаЬс Seal.Disclosed

ame Retard ant

Color.

. .T raAeftW. Мйс№в

b'ousEiwier.18»/
. Atoms ,*,.

і^:.-'"' 'Adhesive'-¹ •• • , Fiffc? .

- beWvesy"

v

Рс

вОС,^:

а) загальна карта;

б) )елемент загальної кар­ти (правий верхній кут)

Поиск по сайту: