Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Бухгалтерський облік інтелектуальної власності



Права на об'єкти права інтелектуальної власності в ринкових умовах використовуються у виробничо-господарській діяльності організацій і підприємств як нематеріальні активи (НМА). Бухгал­терський облік нематеріальних активів є складним завданням для бухгалтерів, тим більше, що для них, як правило, не зрозумілі особ­ливості прав на об'єкти права інтелектуальної власності, а саме: розподіл цих прав між суб'єктами права, обмеження прав у часі та за територією тощо.

Ситуація прояснилася після набрання чинності (1999 р.) По­ложення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні ак­тиви» [57]. Це Положення (стандарт) визначає методологічні заса­ди формування в бухгалтерському обліку інформації про нематері­альні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітнос­ті. Норми цього Положення застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи всіх форм власності, крім бюджетних уста-

нов. Це Положення не поширюється на такий «синтетичний» об'єкт інтелектуальної власності, як гудвіл.

Бухгалтерський облік прав на об'єкти права інтелектуальної власності ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:

- права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові найменуван­ня тощо);

- права на результати науково-технічної діяльності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мік­росхем, комерційні таємниці, зокрема й ноу-хау, захист від не­добросовісної конкуренції тощо);

- авторське право та суміжні з ними права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для ЕОМ, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) [57].

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відбивається в балансі, якщо є ймовірність одержання майбутніх економічних вигід, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отриманий у результаті розроблення, слід відбивати в балансі за умов, якщо підприємство має:

- намір, технічну змогу та ресурси для доведення нематеріально­го активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

- можливість отримання майбутніх економічних вигід від реалі­зації або використання нематеріального активу;

- інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробленням нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого їх здій­снено без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Не визнаються активом, а підлягають відбиттю в складі витрат Того звітного періоду, в якому їх було здійснено, такі: ~ витрати на дослідження;

- витрати на створення торговельних марок.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу склада­ється з ціни (вартості) придбання, непрямих податків, що не підля­гають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням.

Первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних ак­тивів є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених Положенням [57].

Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до ста­тутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновника­ми (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуван­ням витрат, передбачених Положенням (стандартом) [57].

Первісна вартість окремого об'єкта нематеріальних активів, сплачених загальною сумою, визначається шляхом розподілу спла­ченої суми пропорційно до справедливої вартості кожного з при­дбаних об'єктів.

Первісна вартість нематеріального активу, створеного підпри­ємством, містить прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані зі створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на су­му витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних акти­вів і підвищенням їхніх можливостей та терміну використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економіч­них вигід.

Витрати, здійснювані для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигід від його використання, зараховуються до складу витрат звітного періоду.

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта немате­ріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких немає активного ринку). Якщо підприємство провело переоцінку об'єктів

групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці.

Переоцінена первісна вартість та накопичена амортизація об'­єкта нематеріального активу визначаються як добуток, відповідно, первісної вартості або накопиченої амортизації та індексу переоці­нки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої варто­сті об'єкта, який переоцінюють, на його залишкову вартість [57].

Після встановлення нематеріальних активів на бухгалтерський облік, починають діяти механізми їх амортизації.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлює під­приємство при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.

При визначенні строку корисного використання об'єкта нема­теріальних активів слід ураховувати:

- терміни корисного використання подібних активів;

- моральний знос, що передбачається;

- правові або інші подібні обмеження щодо термінів його вико­ристання та інші чинники.

Метод амортизації нематеріального активу підприємство оби­рає самостійно, на основі умов отримання майбутніх економічних вигід. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація на­раховується із застосуванням прямолінійного методу.

Під час розрахунку амортизованої вартості ліквідаційна вар­тість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:

- коли є безвідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці терміну його корисного використання;

- коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі ін­формації наявного активного ринку й очікується, що такий ри­нок існуватиме наприкінці терміну корисного використання цього об'єкта [57].

Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його вико­ристання.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних ак­тивів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вираху­ванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю.

Що стосується бюджетних установ, то бухгалтерський облік об'єктів права інтелектуальної власності для них регламентується Ін­струкцією з обліку нематеріальних активів бюджетних установ [87].

Згідно з цією Інструкцією в складі необоротних активів обліко­вуються авторські та суміжні з ним права та результати науково-технічної діяльності.

Для відбиття в бухгалтерському обліку вказаних об'єктів права інтелектуальної власності в План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Державного казначейс­тва України від 10.12.99 №114 і зареєстрований у Міністерстві юс­тиції України 20.12.99 за №890/4183 (зі змінами) (далі — План рахунків), внесено синтетичний рахунок 12 «Нематеріальні акти­ви» та 13 «Знос необоротних активів».

У бухгалтерському обліку вартість, за якою відбиваються необігові активи, розподіляється на:

- первісну;

- балансову (залишкову);

- відновлювану.

Первісна вартість необоротних активів — це вартість, що істо­рично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Балансова (залишкова) вартість необоротних активів — це пе­рвісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу.

Відновлювана вартість необоротних активів — це первісна вар­тість, змінена після переоцінки.

Зміна первісної (відновлюваної) вартості нематеріальних акти­вів проводиться в разі індексації їхньої первісної вартості відповід­но до чинного законодавства України.

У Плані рахунків на рахунку 12 «Нематеріальні активи» облі­ковуються з розподілом на субрахунки:

- 121 «Авторські та суміжні з ними права»;

- 122 «Інші нематеріальні активи».

Нематеріальні активи для взяття на облік мають бути заверше­ними та засвідченими відповідними документами (патентом, сер­тифікатом, ліцензією тощо) у порядку, встановленому чинним за­конодавством України.

На облік у складі нематеріальних активів беруться придбані права на володіння, користування та розпоряджання об'єктом не-

матеріальних активів після відчуження їх (прав) від колишніх вла­сників та визначення його вартості.

Придбаний об'єкт авторського права на умовах користування ним, без передання прав на володіння або розпоряджання, не облі­ковується в складі нематеріальних активів. Витрати, пов'язані з придбанням (створенням) таких об'єктів, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого їх здійснено без визнання та­ких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Нематеріальні активи відбиваються в бухгалтерському обліку та звітності за первісною вартістю.

Зміна первісної вартості нематеріальних активів допускається лише у випадках переоцінки та модернізації відповідних об'єктів.

Для організації обліку та забезпечення контролю за зберіган­ням нематеріальних активів кожному об'єктові незалежно від того, чи перебуває він в експлуатації або на складі, присвоюється інвен­тарний номер.

Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відобра­женню в складі витрат того звітного періоду, в якому були здійснені витрати на:

- дослідження;

- підготовку та перепідготовку кадрів [87].

Операції з нематеріальними активами детально розглянуто в джерелі інформації [88]. До них належать:

- безоплатне одержання нематеріальних активів;

- безоплатна передача нематеріальних активів;

- одержання нематеріальних активів на умовах внесення до ста­тутного капіталу;

- придбання нематеріальних активів за рахунок коштів підпри­ємства;

- придбання нематеріальних активів на умовах обміну;

- придбання нематеріальних активів на умовах здійснення спі­льної (сумісної) діяльності;

- надходження нематеріальних активів, створених на підприємс­тві своїми силами;

- продаж нематеріальних активів;

- бухгалтерський облік роялті;

- облік результатів інвентаризації нематеріальних активів.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.