Особливості оволодіння індивідуумом моральним досвідом

• У ранньому віці моральні уявлення дитини формуються у процесі її життєдіяльності і повністю залежать від дорослого. Вже на першому році життя дитина орієнтується в оцінці власної поведінки за мімікою, тоном голосу дорослого. Другий і третій рік життя відзначається усвідомленням дитиною певних правил поведінки, розрізненням «хороших» та «поганих» вчинків, проте мотиви, що спонукають дитину до дій, часто переважають над усвідомлення того, що так поводитися не можна. Вольові зусилля дитини короткотривалі, тому вона часто порушує заборони дорослих. Основним регулятором поведінки є дорослий, який має виявляти терпимість і розуміння.

• Дошкільний вік відзначається розвитком смислових орієнтацій, формуванням моральних уявлень та оцінки, формуються первинні етичні норми поведінки. Проте немає самоконтролю, саморегуляції, і тому імпульсивність поведінки переважає, поступово згасаючи до кінця дошкільного віку. Вразливі діти виявляють гуманістичну спрямованість, бувають чуйними, співчувають іншим. Діти, у яких виражено почуття власного «Я», обстоюють свою точку зору, виявляють активність і нетерпимі до авторитарного тону, принижень, покарань.

Дорослим слід пам'ятати, що якщо дитина вдається до брехні — то це результат страху перед покаранням.

Адекватне сприйняття ваших зауважень відбудеться, якщо навіть під час корекції поведінки дитини відчувається повага дорослого до неї, віра у її позитивний потенціал, а тривалі моралізування та покарання створюють лише дискомфорт у житті малюка.

• У молодшому шкільному віці розвивається моральна саморегуляція. Найбільше позитивних емоцій дитина отримує, якщо її відзначають за результатами поведінки, вчинків. Гордість за свої вчинки є стимулятором доброзичливих взаємин, виявлення чесності та гуманності. Дитина стає дуже чутливою до невідповідності між вимогами і реальними діями дорослого (батьків, учителів), у неї може розвинутися нещирість, пристосувальна поведінка.

• У підлітка мораль слухняності перетворюється на мораль рівності, тому виявлення негативізму викликано бажанням бути самостійним, відчувати власну значимість. Моральні переконання нестійкі і є мотивом поведінки, власне ставлення до ціннісних оцінок часто змінюється. У цьому віці набуває значимості матеріальний аспект життя, бажання показати свою індивідуальність (частіше у зовнішніх проявах: одязі, зачісці тощо). Батьки мають виявляти терпимість, розуміння, переконання у справжніх цінностях.

• Юнацький вік є унікальним періодом входження у світ культури, з'являються еталони для наслідування, втому числі і в моральній сфері. Відновлюються взаємини з батьками, які стають основними друзями та порадниками.

Дитина потребує розумної вимогливості, довіри, поваги, похвали, розуміння, співчуття, підтримки та любові. Атмосфера доброзичливості створює моральний комфорт, стимулює духовне зростання. Дуже важливо щоденно розмовляти з дитиною про повсякденні події, давати їм власну оцінку, пояснювати власне ставлення, оптимістично переконувати у перемозі добра над злом, формувати відповідальність за власні вчинки — таке спілкування створюватиме передумови для того, щоб ваша дитина зростала здоровою, витривалою, духовно багатою і психологічно стійкою. А духовно збагачена дитина, у якої сформована Відповідальність за свої дії та вчинки, здатна протистояти злу, агресії, шкідливим звичкам, адже насиченість та повноцінність її життя, активна життєва позиція є противагою ілюзорним миттєвостям задоволення. Поведено, той факт, що у п'яниць, наркоманів занижене відчуття відповідальності, основою якого є стійкий і усвідомлений вольовий акт. Здорова особистість характеризується духовною орієнтацією, самоконтролем, дисципліною розуму, емоцій і вчинків, адекватністю реакцій на різні ситуації, події. Добрі, шляхетні, пристойні, вдумливі слова породжують такі ж думки, а думки породжують відповідні вчинки.

Ще одна важлива проблема — ставлення до релігії. Звичайно, в умовах глобальної цивілізаційної кризи ознайомлення дітей та молоді і релігійними основами, які ґрунтуються на нормах етики, є досить вагомим чинником збагачення духовного потенціалу людства. Проте особливу увагу батьки повинні надавати запобіганню втягування дітей у релігійні секти реакційного спрямування, такі як «Біле Братство», де відбуваються маніпуляції свідомістю дітей, руйнується соціальна активність особистості та механізм її здорової адаптації до дорослого життя.

Поиск по сайту: