Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методи відбору й обробки зообентосних проб



Відбір проб зообентосу проводиться одночасно з відбором проб планктону. При відборі проб донної фауни враховується характер ґрунтів, заростей і глибини ставка. Число станцій встановлюється в залежності від кількості виділених біотопів і площі водойми.

У малих ставках (до 1 га) з більш-менш однорідними ґрунтами і глибинами - не менше трьох місць. На відносно великих (до 5-10 га) - 10-20, а на ставках, площа яких перевищує 10 га, - по розрізах - гребля, середина, вершина. На кожнім розрізі проби відбираються по станціях, кількість яких установлюється відповідно до біотопу, мети дослідження і т.д. Рекомендується брати не менше 2-4 виїмок на кожній станції (у берегів по одній і посередині).

Для відбору проб зообентосу застосовують різні знаряддя лову в залежності від характеру ґрунту, заростання водойми: дночерпачі різних конструкцій з різною площею захоплення, шкребки, драги, трали і т.д..

Найчастіше для відбору зообентосних проб на нагульних ставках з м’якими ґрунтами користуються ковшовим дночерпачем Экмана-Берджа з площею захоплення 1/40 м2, а на вирощувальних неглибоких ставках - циліндричним дночерпачем Ланга з площею захоплення 1/100 м2, трубчастим штанговим дночерпачем системи Мордухай-Болтовского або видозміненої системи ВНДІСРГ із площею захоплення 1/185-1/250 м2.

Частота відбору проб протягом місяця встановлюється в залежності від кліматичної зони - на півдні і середній смузі - один раз у сім днів, у північних районах - щодекадно.

Узятий дночерпачем ґрунт найкраще поміщати в цебро, після чого переносити для промивання в мішок - промивач, що зшитий з капронового сита № 18-23.

Пробу промивають у воді ставка до очищення від дрібного ґрунту. Грудочки ґрунту, що залишилися, переглядають у кюветі або тарілці, вибираючи з нього гідробіонтів, яких занурюють у пеніцилінові бутилочки з 4%-ним розчином формаліну і етикетують. На етикетці вказують дату, номер ставка, господарство, кількість узятих дночерпачів, систему дночерпача, його площу захоплення, прізвище досліджувача.

Обрані організми обсушують на фільтрувальному папері, розбираючи по групах, прораховують і зважують на торзійних вагах. При цьому маса організмів не повинна перевищувати 0,5-1,0 м; при великій масі організмів зважування проводять на хіміко-технічних або порціями на торзійних вагах. Основними групами зообентосу є личинки комах, олігохети, молюски, п’явки та інші організми. Раковини молюсків розкривають для видалення рідини, що знаходиться усередині.

Розрізняють “м’який” і “твердий” бентос. У перший входять усі групи організмів, крім молюсків, у другий - останні.

Перелічені і зважені організми підсумовують, одержують кількість організмів і їхню вагу в пробі, потім перераховують на квадратний метр.

Підрахунок чисельності і біомаси зообентосу роблять по формулі:

,

де: S - площа захоплення дночерпача (м2);

N - кількість узятих дночерпачів;

п - число організмів кожного виду або число організмів, перелічених у пробі (экз.);

Р - вага організмів (г або мг).

Наприклад, запис на картці обробки проби бентосу з вирощувального ставка:

рыбхоз “Нивка” Київської області, 21.07.2004 р. вирощувальний ставок № 1, вершина, ,узято 2 проби ґрунту дночерпачем системи Ланга, площа захоплення 1/100 (прізвище дослідника).

Картка обробки

Розмір організму, мм Видовий склад Кількість екз. у пробі Маса організмів у пробі, мг Численність, екз./м2 Біомаса, г/м2
  Личинки хірономід Личинки хірономід Личинки хірономід Олігохети 0,029 0,036 0,021 0,035 1,45 1,80 1,05 1,75
Разом   0,121 6,05

Таким чином, у вершині ставка на 1 м2 його площі живе 1150 экз. різнорозмірних личинок хірономід і олігохет, біомаса яких складає 6,05 г/м2.

 

Кількісні показники розвитку зоопланктону і зообентосу нагульних і вирощувальних ставків різних зон України

Для орієнтування і практичного використання приводяться багаторічні середньосезонні показники розвитку природної кормової бази (зоопланктону і зообентосу) у нагульних і вирощувальних ставках різних географічних зон України в залежності від щільності посадки риб і температурного фактора на сучасному рівні інтенсифікації рибництва (табл. 6, 7).

Спостереження були проведені на 10 нагульних ставках, площа яких коливалася від 0,8 до 60,6-315,0 га; на 40 вирощувальних ставках, площа яких складала від 0,1 до 5,0 га. В основній масі нагульних ставків переважали щільності посадки риби від 4,0 до 12,0 тис. экз./га. Питома вага нагульних ставків із щільністю посадки риби вище 12,1 -17,0 тис. экз./га була невеликою.

Багаторічними дослідженнями, проведеними в УКРНДІРГ, установлено, що при оптимальних щільностях посадки риб у нагульні ставки України 4,0-5,0 тис. экз./га для Полісся, 6,0-7,0 тис. экз./га для Лісостепу, 8,0-10,0 тис. экз./га для Степу, середньосезонна біомаса зоопланктону повинна бути не менше 8-12 г/м3, зообентосу - 3-5 г/м2, при цьому частка природної їжі в харчуванні коропа повинна бути 25-30%.

 

 


Таблиця 6




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.