 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Відділ синьо-зелені водорості (Ціанофіта — Суаnорhуtа)Стр 1 из 12Следующая ⇒
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ технології виробництва і переробки продукції тваринництва
Кафедра технології зберігання і переробки продукції тваринництва РИБНИЦТВО МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до самостійного вивчення дисципліни для студентів денної форми навчання спеціальності 6.130200 – “Зооінженерія” Частина І “Природна кормова база ставів”
Миколаїв - 2005 УДК 636.311 Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни „Рибництво” (частина І) для студентів денної форми навчання підготовлені доцентом кафедри рибництва ХДАУ Борткевич Л.В. та старшим викладачем кафедри технології зберігання і переробки продукції тваринництва Данильчук Г.А. Рекомендовано для студентів факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва.
Рецензенти: доцент кафедри ТЗППТ МДАУ Іванова В.Д., Директор ЧП “Березань” Фатьянов І.В. Рекомендовано методичною комісією факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва Миколаївського державного аграрного університету, протокол № _____ від “___”_____2005 р. Навчальне видання Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни “Рибництво“ (Частина І) для студентів денної форми навчання спеціальності 6.130200 – “Зооінженерія” Укладачі: Борткевич Лариса Василівна Данильчук Галина Анатоліївна Відповідальний за випуск: завідувач кафедри технології зберігання і переробки продукції тваринництва МДАУ, професор, доктор с.-г. наук Підпала Т.В.
Редактор Підпала Т.В. Миколаївський державний аграрний університет, 2005 Підписано до друку Формат Папір друк. № Друк офсетний Ум. друк. арк. Обл.- вид. арк. Зам. № Тираж пр. РВВ МДАУ 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
ЗМІСТ
Вступ Методичні вказівки рекомендовані для вивчення І-го модуля дисципліни “Рибництво”, містять характеристику гідробіонтів, які складають основу природної кормової бази ставів, описані методи їх збору і визначення, а також обробка матеріалу по живленню риб. Представлені основні форми фітопланктону, зоопланктону та зообентосу. Природна кормова база водойм є частиною кормових ресурсів і представляє собою сукупність планктонних і бентосних організмів, продуктів їх розпаду (детриту), які знаходяться у водоймі та використовуються безпосередньо у якості їжі видовим і віковим складом іхтіофауни. Задача спеціалістів рибного господарства перетворити кормові ресурси у кормову базу шляхом одночасного вирощування різних видів риб, застосування ущільнених посадок, полікультури, акліматизації нових об’єктів и т. і. Раціональне ведення ставового господарства, отримання високих урожаїв риби широкого асортименту, максимальне використання кормових ресурсів, а звідси — визначення норм посадок і годівлі риби, застосування мінеральних і органічних добрив повинні опиратися на знання про живлення риб, регулярний контроль за станом природної кормової бази, гідробіологічний і гідрохімічний режими. Для оцінки природної кормової бази у ставах проводять гідробіологічні дослідження, які включають контроль за розвитком фітопланктону, зоопланктону та зообентосу, а також живлення риб. Вивчення розвитку фітопланктону, зоопланктону, зообентосу та живлення риб передбачає встановлення видового складу тварин, кількісного розвитку організмів, ролі у фіто-, зоопланктоні та бентосі окремих видів і груп організмів, їх кількісного співвідношення, визначення індексу наповнення шлунково-кишкових трактів і ряд інших питань. I. ФІТОПЛАНКТОН Фітопланктон — це сукупність мікроскопічних водоростей, які вільно живуть у товщі води. Величина їх вимірюється десятими и сотими долями міліметра, не більше 1—2 мм у діаметрі. Ці водорості самостійно не рухаються або їх рухливість настільки незначна, що вони не можуть чинити опір руху води. Для підтримки вільного паріння у товщі води у них є ряд пристосувань: малі розміри, великий вміст води у клітках, легкі покрови, певна форма тіла, вирости, включення газу, масла, слизисті утворення і т. і. Водорості містять основний пігмент зеленого кольору — хлорофіл, у деяких є і інші пігменти: ксантофіл, фікоеретрин, фікоциан і ін. Дякуючи переважному вмісту їх у клітинах водорості пофарбовані у різні кольори. Планктонні водорості за рядом ознак об’єднуються в систематичні групи — відділи: 1) синьо-зелені, 2) Євгенові, 3) зелені, 4) жовто-зелені, 5) золотисті, 6) пірофітові, 7) діатомові.
Відділ синьо-зелені водорості (Ціанофіта — Суаnорhуtа) Це древня група хлорофілоносних організмів. Включає в себе одноклітинні, нитчасті і колоніальні форми. Колір їх коливається від синьо-зеленого до фіолетового, рідко жовтий або червонуватий. В клітині відсутнє оформлене ядро. Є газові вакуолі, які допомагають їм утримуватися у товщі води. Більшість водоростей виділяють слиз, яка утворює футляри. Синьо-зелені водорості широко розповсюджені у прісних водоймах з великою кількістю органічних речовин. Розвиваючись у масі, вони визивають так зване “цвітіння” води і грають важливу роль у житті ставів, водосховищ, озер, повільно текучих рік. Максимум їх вегетації зазвичай приходиться на літньо-осінній період. При скупченні у кількості 200 мг/л і більше водорості починають забруднювати середовище. Деякі з них мають токсичні властивості, впливаючи на інших гідробіонтів через воду, їжу, викликаючи нестачу у воді кисню. До найбільш розповсюджених форм відносяться: афанізоменон (Арhаnizоmеnоn), мікроцистіс (Мicrосуstis), анабена (Аnаbаеnа), вороніхія (Wоrоniсhia), мерісмопедія (Меrismореdiа), осциллаторія (Оsсillatоriа). У ставах України у масовій кількості розвиваються афанізоменон і мікроцистіс.
Поиск по сайту: |