Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов’язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своє-часне здійснення прав і обов’язків, визначають момент настан-ня чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках зале-жить від дотримання строків, встановлених законом для звер-нення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Недотримання вста-новлених законом строків тягне певні юридичні наслідки, на-приклад, відмова у задоволенні адміністративного позову (ст. 100 КАСУ) або визнання рішення в адміністративній справі нечин-ним у зв’язку з порушенням норм процесуального чи матеріаль-ного права (наприклад порушення вимог, ст. 38 КУпАП).
Надаючи важливе значення правовому регулюванню су-спільних відносин у часі, О. В. Кузьменко зазначає, що «Право — як система правових норм і суспільних відносин — являє собою об’єктивну реальність, яка існує в часі»1. Вітчизняні до-слідники П. М. Рабінович, А. В. Баб’як, В. В. луць, В. Т. Ма-ляренко однозначно вказують на важливість строків у праві, з настанням або закінченням яких пов’язані певні дії, що мають юридичне значення для реалізації і захисту прав і законних ін-тересів учасників правовідносин. Тільки юридичні норми здат-ні встановлювати чітко окреслені строки виконання дозволених
1Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Моно-графія. — К.: Атіка, 2005. — С. 181.
Г л а в а 7
або необхідних дій, пов’язувати з їх закінченням обов’язкові наслідки1.
У цьому зв’язку найважливішою гарантією забезпечення прав учасників адміністративного процесу є строковість проце-суальних дій, які мають свої часові межі, визначені процесуаль-ним законодавством. Це означає, що будь-яка процесуальна дія має відбуватися своєчасно з дотриманням всіх принципів адміністративного процесу в часових межах, встановлених за-коном, а у передбачених законодавством випадках — встанов-лених судом, органом владних повноважень (посадовою осо-бою) для здійснення процесуальних дій учасниками адміністра-тивного процесу.
Законодавством України визначено, що процесуальні строки — це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчи-няються процесуальні дії (ст. 101 КАСУ). Аналогічне визначен-ня поняття процесуальних строків дається у Цивільному про-цесуальному кодексі України (ст. 67), Господарському проце-суальному кодексі України (ст. 50) та інших нормативно-процесуальних актах. Це визначення, принаймні, дає змогу говорити про наявність двох груп (видів) строків. До першої групи належать строки, встановлені законом, до другої групи — строки, тривалість і межі яких визначаються судом, органом владних повноважень (посадовою особою), іншим уповноваженим органом.
Процесуальні строки визначаються годинами, днями, міся-цями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 101 КАСУ, статті 37—39, 263 КУпАП). Порядок і умови перебігу і обчислення процесуального строку визначені ст. 103 КАС України, правила якої можуть бути застосовані й повинні застосовуватися для будь-яких проваджень в адміністративному процесі за винят-ком проваджень, пов’язаних з адміністративним затриманням фізичної особи, коли йдеться про тимчасове позбавлення волі, що зачіпає суттєві інтереси особи, коли перебіг процесуального строку починається з моменту доставлення особи до органу
1Рабінович П. М. Час у праві (темпоральні властивості діяльності як об’єкт правового регулювання) // Вісник акад. правових наук України. — 1999. — № 3. — С. 3—33; Баб’як А. В. Адміністративно-процесуальні стро-ки: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — К., 2005. — С. 6; Луць В. В. Стро-ки у цивільних правовідносинах: Конспекти лекцій з спецкурсу. львів: львів. держ. ун-т, 1992. — С. 16; Маляренко В. Щодо строків кримінально-го процесу // Право України. — 2000. — № 1. — С. 16.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ
внутрішніх справ. Щодо інших умов обчислення процесуаль-ного строку, то варто навести зміст ст. 103 КАС України.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний його початок.
Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Наприклад, пер-шого грудня 2006 р. судом притягнуто особу до адміністратив-ної відповідальності з накладенням на неї стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами стро-ком на два роки. В даному випадку обмеження, пов’язані зі стягненням, тобто час дії стягнення, закінчується першого грудня 2008 р.
Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповід-не число останнього місяця цього строку. Наприклад, судом накладено на особу адміністративне стягнення у вигляді ви-правних робіт першого грудня 2006 р. строком на два місяці. В цьому випадку час дії стягнення закінчується першого лютого 2007 р.
Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, при-падає на такий місяць, що відповідного числа немає (напри-клад 31 число), то строк закінчується в останній день цього місяця (30 числа чи 28/29 лютого).
Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на пев-ний день, вважається цей день.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший піс-ля нього робочий день.
Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчен-ня позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або гро-шові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв’язку.
Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній
Г л а в а 7
справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня по-новлення провадження.
Водночас обчислення строків у справах, пов’язаних з вибор-чим процесом чи процесом референдуму, мають певні особли-вості. Строки у таких провадженнях обчислюються днями і го-динами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настан-ням певної події (виборів, наприклад), є день, що передує дню вказаної події. Днем бездіяльності є останній день встановлено-го законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду (ст. 179 КАСУ).
Законами може бути визначено інший порядок обчислення строків. Наприклад, строк адміністративного затримання об-числюється з моменту доставлення правопорушника до при-міщення органу внутрішніх справ, сільської, селищної ради, іншого приміщення для складання протоколу, а особи, яка була у стані сп’яніння — з часу її витвереження (ч. 5 ст. 263 КУпАП); для адміністративного арешту — з моменту ад-міністративного затримання (ч. 2 ст. 327 КУпАП). У всіх ви-падках процесуальні строки точно визначені законом і не під-лягають жодній зміні. Дотримання цих вимог забезпечує за-конне та своєчасне вирішення конкретної адміністративної справи.
Таким чином, процесуальним строком визнається визначе-ний законом або судом чи органом владних повноважень пе-ріод часу, з перебігом якого учасники адміністративних про-ваджень виконують відповідні дії, спрямовані на виникнення, зміну та припинення адміністративно-процесуальних відносин щодо визнання, реалізації та забезпечення прав і законних ін-тересів фізичних чи юридичних осіб.