Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поняття процесуальнихстроків та їхзначення в адміністративному процесі



Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов’язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своє-часне здійснення прав і обов’язків, визначають момент настан-ня чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках зале-жить від дотримання строків, встановлених законом для звер-нення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Недотримання вста-новлених законом строків тягне певні юридичні наслідки, на-приклад, відмова у задоволенні адміністративного позову (ст. 100 КАСУ) або визнання рішення в адміністративній справі нечин-ним у зв’язку з порушенням норм процесуального чи матеріаль-ного права (наприклад порушення вимог, ст. 38 КУпАП).

Надаючи важливе значення правовому регулюванню су-спільних відносин у часі, О. В. Кузьменко зазначає, що «Право — як система правових норм і суспільних відносин — являє собою об’єктивну реальність, яка існує в часі»1. Вітчизняні до-слідники П. М. Рабінович, А. В. Баб’як, В. В. луць, В. Т. Ма-ляренко однозначно вказують на важливість строків у праві, з настанням або закінченням яких пов’язані певні дії, що мають юридичне значення для реалізації і захисту прав і законних ін-тересів учасників правовідносин. Тільки юридичні норми здат-ні встановлювати чітко окреслені строки виконання дозволених

1 Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Моно-графія. — К.: Атіка, 2005. — С. 181.


Г л а в а 7

або необхідних дій, пов’язувати з їх закінченням обов’язкові наслідки1.

У цьому зв’язку найважливішою гарантією забезпечення прав учасників адміністративного процесу є строковість проце-суальних дій, які мають свої часові межі, визначені процесуаль-ним законодавством. Це означає, що будь-яка процесуальна дія має відбуватися своєчасно з дотриманням всіх принципів адміністративного процесу в часових межах, встановлених за-коном, а у передбачених законодавством випадках — встанов-лених судом, органом владних повноважень (посадовою осо-бою) для здійснення процесуальних дій учасниками адміністра-тивного процесу.

Законодавством України визначено, що процесуальні строки — це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчи-няються процесуальні дії (ст. 101 КАСУ). Аналогічне визначен-ня поняття процесуальних строків дається у Цивільному про-цесуальному кодексі України (ст. 67), Господарському проце-суальному кодексі України (ст. 50) та інших нормативно-процесуальних актах. Це визначення, принаймні, дає змогу говорити про наявність двох груп (видів) строків. До першої групи належать строки, встановлені законом, до другої групи — строки, тривалість і межі яких визначаються судом, органом владних повноважень (посадовою особою), іншим уповноваженим органом.

Процесуальні строки визначаються годинами, днями, міся-цями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 101 КАСУ, статті 37—39, 263 КУпАП). Порядок і умови перебігу і обчислення процесуального строку визначені ст. 103 КАС України, правила якої можуть бути застосовані й повинні застосовуватися для будь-яких проваджень в адміністративному процесі за винят-ком проваджень, пов’язаних з адміністративним затриманням фізичної особи, коли йдеться про тимчасове позбавлення волі, що зачіпає суттєві інтереси особи, коли перебіг процесуального строку починається з моменту доставлення особи до органу

1 Рабінович П. М. Час у праві (темпоральні властивості діяльності як об’єкт правового регулювання) // Вісник акад. правових наук України. — 1999. — № 3. — С. 3—33; Баб’як А. В. Адміністративно-процесуальні стро-ки: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — К., 2005. — С. 6; Луць В. В. Стро-ки у цивільних правовідносинах: Конспекти лекцій з спецкурсу. львів: львів. держ. ун-т, 1992. — С. 16; Маляренко В. Щодо строків кримінально-го процесу // Право України. — 2000. — № 1. — С. 16.


ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

внутрішніх справ. Щодо інших умов обчислення процесуаль-ного строку, то варто навести зміст ст. 103 КАС України.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний його початок.

Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Наприклад, пер-шого грудня 2006 р. судом притягнуто особу до адміністратив-ної відповідальності з накладенням на неї стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами стро-ком на два роки. В даному випадку обмеження, пов’язані зі стягненням, тобто час дії стягнення, закінчується першого грудня 2008 р.

Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповід-не число останнього місяця цього строку. Наприклад, судом накладено на особу адміністративне стягнення у вигляді ви-правних робіт першого грудня 2006 р. строком на два місяці. В цьому випадку час дії стягнення закінчується першого лютого 2007 р.

Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, при-падає на такий місяць, що відповідного числа немає (напри-клад 31 число), то строк закінчується в останній день цього місяця (30 числа чи 28/29 лютого).

Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на пев-ний день, вважається цей день.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший піс-ля нього робочий день.

Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчен-ня позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або гро-шові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв’язку.

Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній


Г л а в а 7

справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня по-новлення провадження.

Водночас обчислення строків у справах, пов’язаних з вибор-чим процесом чи процесом референдуму, мають певні особли-вості. Строки у таких провадженнях обчислюються днями і го-динами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настан-ням певної події (виборів, наприклад), є день, що передує дню вказаної події. Днем бездіяльності є останній день встановлено-го законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду (ст. 179 КАСУ).

Законами може бути визначено інший порядок обчислення строків. Наприклад, строк адміністративного затримання об-числюється з моменту доставлення правопорушника до при-міщення органу внутрішніх справ, сільської, селищної ради, іншого приміщення для складання протоколу, а особи, яка була у стані сп’яніння — з часу її витвереження (ч. 5 ст. 263 КУпАП); для адміністративного арешту — з моменту ад-міністративного затримання (ч. 2 ст. 327 КУпАП). У всіх ви-падках процесуальні строки точно визначені законом і не під-лягають жодній зміні. Дотримання цих вимог забезпечує за-конне та своєчасне вирішення конкретної адміністративної справи.

Таким чином, процесуальним строком визнається визначе-ний законом або судом чи органом владних повноважень пе-ріод часу, з перебігом якого учасники адміністративних про-ваджень виконують відповідні дії, спрямовані на виникнення, зміну та припинення адміністративно-процесуальних відносин щодо визнання, реалізації та забезпечення прав і законних ін-тересів фізичних чи юридичних осіб.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.