Адміністративні провадження за заявою суб’єкта звернення

Провадження за заявою суб’єкта звернення охоплюють ши-роке коло відносин публічного і приватного характеру, учасни-ками яких, з одного боку, виступають органи владних повнова-жень (у більшості випадків це органи виконавчої влади та міс-цевого самоврядування), а з іншого — фізичні чи юридичні особи з приводу вирішення різного роду індивідуальних справ, реалізації суб’єктивних прав і обов’язків та надання адміністра-тивних послуг. Такі провадження здійснюються у разі потреби реалізації або набуття, у випадках, передбачених законом, суб’єктивного права, а також виконання обов’язків.

Разом із тим, варто звернути увагу, що провадження за за-явою суб’єкта звернення змістовно тісно пов’язані між собою і в більшості випадків одночасно уособлюють надання ад-міністративних послуг, ознаки, види, параметри та стандарти яких є темою окремого дослідження. Проте формування на-пряму провадження з надання адміністративних послуг нале-жить до функціональної перебудови системи адміністративного права — виділення з його структури адміністративного проце-суального права як окремої галузі права. Нове призначення ад-міністративного процесуального права полягає в регулюванні відносин між суб’єктами публічної влади і приватними особа-ми щодо реалізації прав і обов’язків приватних осіб, а не в процесі державного управління в цій сфері.

Зроблена вітчизняним дослідником В. П. Тимощуком спро-ба визначення поняття адміністративних послуг, їх види та кіль-кісний склад¹, яке хоча й не виглядає цілком незаперечним, ос-

¹ Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Авт.-упоряд. В. П. Тимощук. — К.: Факт, 2003. — С. 143—169.

Г л а в а 9

кільки за деякими послугами прихована господарська діяльність органів владних повноважень, яка не може стосуватися ані ад-міністративного процессу, ані надання адміністративних послуг, разом з тим дає ефектне уявлення про той значний обсяг та спе-цифічний зміст проваджень із надання адміністративних послуг, що здійснюються не інакше, як за заявою суб’єкта звернення.

За змістом, орієнтуючись на кінцевий результат, якого очі-кує суб’єкт звернення, провадження за заявою поділяються на: реєстраційні та дозвільні.

Реєстраційні провадження спрямовані на встановлення фактів, що мають юридичне значення та офіційне визнання в адміністративному (інстанційному) порядку прав і обов’язків фізичних чи юридичних осіб. До них належать:

а) провадження в справах про встановлення фактів, що ма-
ють юридичне значення — реєстрація: народження чи смерті
особи; укладання та розірвання шлюбу; місця проживання та
перебування особи; усиновлення; зміни прізвища, імені та по
батькові; визнання фізичної особи безвісно відсутньою або
оголошення її померлою; каліцтва, якщо це потрібне для при-
значення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’яз-
ковим соціальним страхуванням, тощо;

б) провадження в справах щодо забезпечення реалізації кон-
кретних суб’єктивних прав — реєстрація: підприємницької та
господарської діяльності; у випадках, встановлених законом,
правочинів та договорів; нерухомості, земельних ділянок, спо-
руд та цінних паперів; транспортних засобів та механізмів;
зброї, боєприпасів та спеціальних засобів самооборони; полігра-
фічних об’єктів; відкриттів та винаходів; товарних знаків та
промислових зразків; заповітів; доручень; проведення мітингів,
зборів, маніфестацій і демонстрацій та інших видовищних за-
ходів; громадських організацій, релігійних конфесій та політич-
них партій тощо. До них належать провадження про надання
політичного притулку, надання громадянства України тощо;

в) провадження в справах щодо захисту прав і законних інте-
ресів фізичних чи юридичних осіб — визнання: правового статусу
фізичних чи юридичних осіб; особистих майнових і немайно-
вих прав, їх обмеження, зміна та припинення; достовірності
сертифікатів про походження товарів з України (верифікація);
документів у державі пред’явлення (нострифікація); покладен-
ня юридичних обов’язків та ін.

Дозвільні провадження спрямовані на вирішення питання про забезпечення реалізації прав і обов’язків фізичними чи

Провадження у сфері уПравління

юридичними особами шляхом надання їм відповідного права чи дозволу. До них належать:

а) провадження про надання права особі, яке вона згідно із
законом може мати — право керування транспортними засоба-
ми; право полювання; право на отримання пільг і субсидій;
право приватизації тощо;

б) провадження про надання дозволу фізичним чи юридичним
особам щодо реалізації права: на придбання, носіння і зберіган-
ня вогнепальної зброї, визначених законом засобів самооборо-
ни; на початок роботи підприємств та оренду приміщень (Держ-
пожнагляд); виготовлення й одержання печаток і штампів; на
виробництво й використання вибухових речовин; виробництво
та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення,
боєприпасів до неї та ін.¹;

в) провадження про надання ліцензії (дозволу) на право здій-
снення зазначеного в ній виду господарської діяльності протя-
гом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Це провадження з надання ліцензії на: пошук (розвідку) ко-
рисних копалин; виробництво особливо небезпечних хімічних
речовин; виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного
каміння, виготовлення з них виробів; виготовлення цінних па-
перів; освітянську діяльність та інші види господарської діяль-
ності, що визначені у ст. 9 Закону України «Про ліцензування
певних видів господарської діяльності»².

Адміністративне провадження за заявою починається з по-дання заяви суб’єктом звернення до органу владних повнова-жень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо реалізації та захисту прав, свобод, обов’язків та інтересів, у тому числі з надання адміністративних послуг. Заява повинна бути оформлена відповідно до чинного законодавства.

За загальним правилом, заява подається у письмовій формі. Як виняток, заява може бути зроблена в усній формі й лише

¹ Про затвердження Положення про дозвільну систему: Постанова Ка-
бінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 (станом на 20 квітня
2007 р.); Про пожежну безпеку: Закон України від 17 грудня 1993 р. // Ві-
домості Верховної Ради України. — 1994. — № 5. — Ст. 21; Порядок вида-
чі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи
підприємств та оренду приміщень: Затверджений постановою Кабінету
Міністрів України від 14 лютого 2006 р. № 150.

² Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон Ук-
раїни від 1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000.
— № 36. — Ст. 299 (зі змінами станом на 27 квітня 2007 р.).

Г л а в а 9

фізичною особою на особистому прийомі, але зміст вимог за-писується до спеціального журналу посадовою або службовою особою органу владних повноважень, яка проводить особистий прийом, і підписується заявником.

У заяві вказується: назва органу владних повноважень, до якого подається заява; прізвище, ім’я, по батькові та місце про-живання заявника (для фізичної особи) або найменування, ад-реса, номер розрахункового рахунку (для юридичної особи).

До заяви додаються документи необхідні для її розгляду та вирішення. Перелік документів може бути визначений законо-давством, наприклад, про видачу ліцензії для окремого виду гос-подарської діяльності¹. Це можуть бути: копія свідоцтва про дер-жавну реєстрацію юридичної особи, посвідчена в установленому порядку; посвідчена в установленому порядку копія акта апроба-ції; дозвіл на об’єкт дозвільної системи, виданий органами внут-рішніх справ; сертифікат про проходження профілактичного наркотичного огляду; медична довідка про відсутність протипо-казань для керування транспортним засобом або придбання вог-непальної зброї чи інших засобів активного самозахисту тощо.

Вимоги щодо форми заяви та змісту поданих документів встановлюються відповідними нормативними актами та орга-нами владних повноважень, до компетенції яких належить роз-гляд і вирішення адміністративної справи².

¹ Перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для
окремого виду господарської діяльності: Затверджений постановою Кабі-
нету Міністрів України від 4 липня 2001 р. № 756 // Офіційний вісник
України. — 2001. — № 27. — Ст. 1212.

² Про затвердження Положення про дозвільну систему: Постанова Ка-
бінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 (станом на 20 квітня
2007 р.); Про пожежну безпеку: Закон України від 17 грудня 1993 р. // Ві-
домості Верховної Ради України. — 1994. — № 5. — Ст. 21; Порядок вида-
чі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи
підприємств та оренду приміщень, затверджений постановою Кабінету
Міністрів України від 14 лютого 2006 р. № 150; Про дозвільну діяльність у
сфері використання ядерної енергії: Закон України від 11 січня 2000 р. //
Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 9. — Ст. 68; Тимчасовий
порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання: Затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2003 р. № 35; Про
органи реєстрації актів цивільного стану: Закон України від 24 грудня 1993
р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 14. — Ст. 78; Прави-
ла державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохід-
них машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів,
марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок: Затверджені
постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 //
Офіційний вісник України. — 1998. — № 36. — Ст. 967.

ПРОВАДЖЕННЯ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ

У заяві викладається суть питання, прохання та вимоги, обставини і докази, на яких вони ґрунтуються, зазначаються акти законодавства, на підставі яких вона подається. У ній мо-жуть бути викладені інші відомості, необхідні для правильного, своєчасного і повного вирішення справи.

Заява підписується заявником із зазначенням дати. Якщо заява подається представником заявника, до неї додаються до-кументи, які підтверджують його повноваження.

У разі подання заяви з порушенням встановлених законо-давством вимог щодо форми і змісту поданих документів, заява повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не піз-ніше як через три дні після її надходження та реєстрації та надається строк заявникові для усунення недоліків.

Заява підлягає реєстрації відповідно до правил діловодства в день її отримання органом владних повноважень, а заявник має право отримати довідку із зазначенням дати і номера реєст-рації його заяви. Практично у більшості випадків дата і номер реєстрації заяви (скарги) проставляються на її копії, що одно-часно надає інформацію про зміст заяви і час її надходження до органу владних повноважень.

Якщо заява надійшла поштою або іншими засобами зв’язку і вирішення порушених питань не належить до компетенції да-ного органу владних повноважень, така заява не пізніше як у триденний строк надсилається разом із супровідним листом за належністю до відповідного органу (посадової особи) владних повноважень для розгляду по суті, про що повідомляється за-явник.

Не підлягають розгляду заяви, якщо:

1) заява не приведена у відповідність до вимог чинного за-конодавства;

2) порушені питання були предметом судового розгляду, щодо яких постановлене судове рішення про відмову в задово-ленні вимог заявника;

3) одне і те саме питання, одного й того самого заявника, що ґрунтується на одних і тих самих фактах, подане одному й тому самому органу владних повноважень, було розглянуте у попередній заяві й вирішено по суті.

Заява розглядається у строк, що не перевищує тридцяти днів із дня її реєстрації. У разі коли розгляд адміністративної справи вимагає додаткових досліджень — строк може бути про-довжено не більш ніж на п’ятнадцять днів.

Г л а в а 9

У зв’язку з хворобою заявника, відрядженням або з інших поважних причин провадження за заявою за клопотанням за-явника може бути тимчасово зупинене і поновлене не пізніше ніж у триденний строк після усунення обставин, що викликали тимчасове його зупинення.

Заявник на будь-якій стадії може відмовитися від здійснен-ня адміністративного провадження, а справа закривається про-вадженням на підставі письмової заяви заявника про відмову.

За результатами розгляду адміністративної справи орган владних повноважень приймає одне із таких рішень:

1) про повне задоволення прохання чи вимоги заявника;

2) про часткове задоволення прохання чи вимоги заявника;

3) про відмову в задоволенні прохання чи вимоги та закрит-тя адміністративного провадження за заявою.

За загальним правилом, рішення в адміністративній справі приймається у формі адміністративного акта. Це може бути окре-мо прийняте рішення, постанова, наказ, згідно з якими видаєть-ся відповідний документ, що засвідчує задоволення прохання чи вимоги заявника. Наприклад, державний акт на право приватної власності на землю або свідоцтво на право власності на житло, свідоцтво про реєстрацію підприємницької діяльності тощо.

Таким чином, провадження за заявою суб’єкта звернення — це врегульовані нормами адміністративного процесуального права порядок та умови розгляду і вирішення органом владних повнова-жень адміністративних справ публічного і приватного характеру щодо реалізації і захисту прав, обов’язків та інтересів фізичних чи юридичних осіб.

Поиск по сайту: