Повноваження суду касаційної інстанції — це сукупність його прав та опив'яіків щодо здійснення встановлених законом процесуальних дій j перевірки судового рішення, яке набрало законної сияй та с предметом перевірки за касаційною скаргою.
При розгляді справи в порядку касаційною провадження повноваження сулу визначаються його основними «.жданнями; всебічної перевірки законності акту суду, забезпечення виправлення судом першої та (або) апеляційної інстанцій порушень чакону. У зв'язку з ним, ЦП К містить детальний перелік підстав, за яких иосштн чжться тс чи інше рішення суду касаційної інстанції.
ВІДПОВІДНО до ст. 336 ЦПК, за наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції маг право:
відхилити касаційну скаргу і залишити рішення суду без змін;
повністю або частково скасувати рішеним і передати справу на поний розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;
скасувати рішеним апеляційного суду і залишити в склі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасо ване апеляційним судом;
скасувати судові рішення і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
скасувати судові рішення і ухвалити нове або зміїний рі шення, не передаючи справу на новий розгляд.
При перегляді ухвали суду в касаційному порядку суд касаційної інстанції наділений такими повноваженнями:
відхилити касаційну скаргу і залишити ухвалу без змін;
скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду пер шої або апеляційної інстанції;
змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;
скасувати ухвалу і залишити в силі ту, що була помилково скасована апеляційним судом.
Перелік підстав для ухвалення того чи іншого рішення, постановления ухвали судом касаційної інстанції закріплено у ст.ст. 337-342 ЦПК.
Відповідно до ст. 344 ЦПК за результатами розгляду справи судом касаційної інстанції постановляється ухвала або ріііісііня. Причому ухвала не може передбачати зміну рішеним суду першої або апеляційної інстанції чи ухвалення нового рішення по справі без передачі справи на новий розгляд.
Зміст рішення, ухвали суду касаційної інстанції визначений ст. ст. 345, 346 ЦПК і передбачає, що ухвала складається з таких частин:
вступної, в якій зазначається: час і місце її постановления: найменування сулу; прізвища та ініціали головуючого та суддів; прізвища та ініціали секретаря судового засідання; найменування справи та імен (найменувань) осіб, які бе руть участь у справі;
описової, в якій повинен міститися короткий зміст вимог касаційної скарги і оскаржених судових рішень; узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу; виклад доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі; обста вини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.
мотивувальної із зазначенням мотивів, з яких суд касацій ної інстанції виходив при постановленій ухвали, і положен ня закону, яким пін керувався;
резолютивної, яка містить висновок суду щодо перегляду судових рішень у порядку касаційного провадження, ви ні.і- чення розподілу судових витрат, строку та порядку набран ня ухвалою законної сили та її оскарження.
Інколи до ухвали суду касаційної інстанції встановлюються додаткові вимоги. Так, у разі скасування судовою рішення і направлення справи на новий розгляд, повинно бути зазначено які порушення норм права було допущено судом першої або апеляційної інстанції.
Рішення суду касаційної інстанції мас відповідати загальним вимогам, які ставляться до такого виду процесуальних документів, і відповідно до ст. 346 ЦПК складатися з чотирьох частин (вступної, описової, мотивувальної та резолютивної").
У вступній частині рішення вказуються час та місце його ухвалення; найменування сулу: прізвища та ініціали головуючого і суддів; прізвища та ініціали секретаря судового засідання; найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі.
В описовій викладається короткий зміст вимог заявника і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, короткий зміст вимог касаційної скарги; узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу; узагальнений виклад позиції інших осіб, які беру і ь участь у справі; встановлені сулами першої та апеляційної інстанцій обставиш) справі.
Мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував рішеним суду і ухвалив нове, визначення, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи Інтереси, нормативна підстава ухвалення рішення суду містяться у його мотивувальній чаї тині.
Резолютивна частина — це висновок про скасування чи зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові помни, і ю чи частково, розподіл судових витрат, зазначення строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до ст. 349 ЦПК рішення і а ухвали суду касаційної інстанції набнраюіь законної сили з моменту їх проголошення. Скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції одразу втрачаюіь законну силу.
Після закінчення касаційного провадження справа протягом семи днів повергаггься до суду, який її розілядав. Тому копії судових рішень суду касаційної інстанції понюрно видаються саме судом першої інстанції, де зберігається справа.