Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом.

Суддя-доповідач протягом десяти днів з дня отримання спра­ви, з мстою підготовки її до розгляду, вчиняє комплекс проце­суальних дій, передбачених ст. 301 ЦІ Ж:

з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх
регулює;

з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші
особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх ви­
мог і заперечень;

з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сто­
ронами та іншими особами;

вирішує питання щодо поважності причин неподання дока­
зів до суду першої інстанції;

за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у
справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення
експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо
збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста,
перекладача,

вирішує питання, за клопотанням осіб, які беруть участь у
справі, щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) виконує інші дії, пов'язані а іабезпечешям розгляду справи.
Після проведення підготовчих ДІЙ суддя-доіюиідач допо­
відає про них колегії суддів. Дійшовши висновку, що всі необ­
хідні підготовчі ДІЇ вчинено і справа до розгляду ютова, коле­
гія суддів призначає її до розгляду. За необхідності колегія ви­
рішує питання про проведення додаткових підготовчих дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦП К справа нас бути призначе­на у розумніш строк, але не пізніше п'ятнадцяти лиш після за­кінчення підготовки справи до розгляду.

Процесуальний порядок розгляду енранн апеляційним су­дом врегульовано правилами, встановленими для розгляду справ судом першої інстанції, t винятками і доііоїшсііннмп, передбаченими для апеляційною провадження (ч. І ст. 304 ЦПК). У призначений для розгляду сирани час головуючий відповідно до ст. 163 ЦГ1К відкриваг судове засідання і оголо­шує, яка справа, за чигю скаргою та на рішення (ухвалу) яко­го суду розглядатиметься. Хоча така деталізація прямо не пе­редбачена ЦПК, а вироблена судовою практикою, вона є до­сить важливою, оскільки ще до доповіді судді-доповідача усі присутні в залі судового засідання одержують інформацію про справу.

Надалі секретар судового засідати доповідає судові, хто з викликаних по справі осіб з'явився в судове засідання, чи вру­чено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їхньої неявки, якщо вони відомі. Це до­зволяє з'ясувати, чи с необхідність у вчиненні наступних про­цесуальних дій, чи слід відкласти роп ляд справи. Суд встанов­лює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.

Необхідно підкреслити, що процесуальні наслідки неявки в засідання суду апеляційної Інстанції не збігаються з наслідка­ми неявки осіб, які беруть участь у справі, в суді першої ін­станції. Це зумовлено специфікою завдань, що стоять перед судом першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК нез'явлення сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і міс­це розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Особи, які беруть участь у справі, не зобов'язані з'являтись на слу­хання справи, але повинні бути повідомлені про час її слухан­ня для того, щоб поїш могли реалізувати відповідні процесу­альні права. Суд апеляційно! інстанції відкладає розгляд спра­ви в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано поважними

Якщо розгляд справи розпочався і виявилося, що хтось з осіб, які беруть участь у справі, не володіє мовою судочинства і в судове засідання в зв'язку з цим викликався перекладач, то головуючий відповідно до ст. 164 ЦПК роз'яснює перскладачеві його права та обов'язки, попере.їж.н під розписку про кримінальну відповідальність. Перекладач приводиться до при­сяги, текст якої ним підписується та приєднується до матеріа­лів справи.

В подальшому викликані у судове засідання свідки видаля­ються із зали судового засідання у відведене для цього при­міщення, причому мають бути вжни заходи щодо того, щоб свідки, які допитані, не спілкувалися з тими, яких суд ще не

допитав.

Далі головуючий оголошує склад суду, а також прізвища ек­сперта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи. У разі, якщо заява про відвід була ві.чхилена або відвід не був заявлений, головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'язки.

Заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі, розгля­даються судом після того, як заслухано думку решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановлюєгься ухвала. Ухвхча суду про відмову в задоволен­ні клопотати не трешкодж» повторному Його заявлению.

Якщо у судове засідання викликано експерта, йому роз'яс­нюються права та обов'язки. Він попереджаї іься під розписку про кримінальну відповідальність, складає присягу.

Далі суд переходить до розгляду справи, який розпочина­ється доповіддю судді-доиовідача, що її зміст встановлений ч. 2 ст. 304 ЦПК:

зміст рішення (ухвали), яке оскаржено;

доводи апеляційної скарги;

межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ух­
вали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Після доповіді головуючий має з'ясувати, чи підтримує

особа, яка подала апеляційну скаргу, свої вимога, чи не відмо­вляється вона від поданої апеляційної скарги та чи не бажа­ють сторони закінчити справу мировою угодою. В суді апеля­ційної інстанції діє принцип дисиозитивності, тому позивач має право відмовитись від позову (ст. 306 ЦПК).

Після доповіді судді-доповідача дає пояснення особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, — першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі. Апеляційним суд досліджує докази, які судом першої інстанції були дос­ліджені з порушенням встановленого порядку або в дослі­дженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові до­кази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, и ідно з правилами гл. 4 розд. З ЦПК.

Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надас особам, які беруть участь у справі, мо­жливість виступити у судових дебатах у такій послідовності, в якій вони давали пояснення. Суд може обмежити тривалість судових дебатів шляхом оголошення на початку судового за-сіддння часу, що для них відводиться. При цьому кожній осо-ін, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, на-і.ся однаковий проміжок часу для виступу.

Після закінчення дебатів суд виходніь до иарадчоі кімнати для постановления ухвали, ухвалення рішення. За необхідності під час розгляду спрани може бути оголошено перерву або роз­гляд її відкладено.

Поиск по сайту: