Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав іромадян. Проте не завжди той чи інший факт, що мас юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом у зв'язку з його втратою, знищенням архівів тощо. Тому закон передбачає судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення за таких умов:
а) факти, що піл.іяіаюіь встановленню, повинні мати юридич не значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав грома дян;
б) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
в) у заявника немає іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
г) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішен ням спору про право.
За правилами про підсудність справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судами за місцем проживання заявника (ст. 257 ЦПК).
Заявниками у іаких справах можуть буї и фізичні особи, які заінтересовані у встановленні певних фалів, оскільки від цього залежить можливість реалізації їхніх еуб'скіивинх прав.
Ст. 256 ЦПК містить перелік фактів, які можуть буїи встановлені в судовому порядку, а саме:
родинних відносин між фізичними особами.
перебування фізичної особи на утриманні;
каліцтва, якщо це потрібно ,%чя призначення пенсії або одер жаним допомоги по загальнообов'язковому державному со ціальному страхуванню;
реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
належності правовстановлюючих документів особі, прізви ще, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що за значені в документі, по збії^ються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначе ним у свідоцтві про народження або в паспорті;
народження особи в певний час у разі неможливості реєст рації органом державної реєстрації актів цивільною етану факту народження.
смерті особи в псиний час у разі неможливості регсіраші органом державної реєстрації актів цивільного стану факіу смерті.
Цей перелік не f вичерпним. Суд за визначених законом умов може встановлювати й інші факти, зокрема: визнаная і а реєстрацію батьківства, володіння будинком на праві власності, прийняття спадщини тощо.
Не розглядаються в судовому порядку заяви про встановлення належності до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування па фронті, у парій кінських загонах, одержаних поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення навчального закладу і здобуття відповідної осипи, одержання урядових нагород тощо.
Не встановлююіься судом факт належності особі документів, що посвідчують особу громадянина (паспорта, військового квитка тощо). Поряд з тим, суди мають право розглядати справи про встановлення факти належності громадянам довідок про поранення, перебування в госпіталях у зв'язку з пораненням, повідомлень військкомаїів іа інших органів війсь кового управління про загибель або іііикіієння без вісти певних осіб у зв'язку з обе танинами носиною часу, також заповітів, страхових свідоцтв, полісів, ощадних книжок, трудової книжки та іншою документа про трудовий стаж, оскільки вони не належать до документів, які посвідчують особу.
Заява про встановлення факті, то мають юридичне значення, повинна відповідані вимогам, встановленим ст. 119 ЦПК щодо змісту і форми позовної заяви, а також спеціальним вимогам, які передбачені для ни і категорії справ. Важливе значення мас вимога про обов'язкове зазначення > заяві мети встановлення юридичною факту, оскільки вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи гагне ній правові наслідки. В заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документі, що посвідчують цей факт, іа вказані докази його існування, "і урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначне коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
Рішення суду у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, складається за загальними вимогами щодо судових рішень, однак його особливістю f те, що в резолютивній частині, крім висновку про задоволення заяви, суд чітко ви-іначаї, який факт встановлено та мету його встановлення. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах реєстрації акіів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює документів, що видають зазначені органи, а г лише підставою для їх одержання.