Право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.

Правом апеляційного оскарження наділені насамперед сторо­ни і а піші особи, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 26 ЦПК до "інших осіб, які беруть участь у справі" слід віднести:

третіх осіб, представників сторін та третіх осіб — в спра­
вах позовного провадження;

заявників, інших заінтересованих осіб, їх представників —
в справах наказного та окремого провадження.

Таке право мають органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ст. 45 ЦПК) а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Об'єктом оскарження г рішення, ухвали суду першої інстан­ції, що не набрали законної сили, їх може бути оскаржено як повністю, так і частково. Ухвала суду першої інстанції оскар­жується в апеляційному порядку окремо від рішення суду ли­ше у випадках, чітко передбачених ст. 293 ЦПК. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо ніл рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення сулу.

Реалізація права апеляційного оскарженим здійснюється шля­хом подання заяви про апеляційне оскарженим рішення (ухва­ли) суду першої інстанції, апеляційної скарги на рішення (ухва­лу) у встановлені законодавством строки. Строк апеляційного оскарження — період часу, встановлений законом для подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бу­ти подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подасться протягом два­дцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. За­яву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали; апеляційну скаргу на ухвалу суду — протягом десяти днів після подання ЗЯЯВН про апеляційне оскарження. Проте апеляційна скарга може бути подана без попереднього поданим заяви про апеляційне оскарження, якщо це зроблено у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Пропущений строк на подання заяви про апеляційне оскар­ження чи апеляційної скарги може буї и поновлений судом апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала. 1.1 за ная­вності достатніх підстав. У разі відсутності таких підстав зая­ва про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення встановлених законодавством строків апеля­ційного оскарження, залишаються без розгляду.

Законом чітко регламентовано вимоги до форми і тісту заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. При оскарженні як рішення, так і ухвали суду першої інстанції, шо не набрали законної сили, ст. 295 ЦІ Ж визначає однакові ви-мої н до письмової заяви про апеляційне оскарження, у якій мають бути зазначені:

найменування суду, до якого подається заява;

ім'я (найменування) особи, яка полас заяву, її місце прожи­
вання або місцезнаходження;

рішення або ухвала, що оскаржується.

В апеляційній скарзі на рішення або ухвалу сулу першої інстанції мас бути зазначено:

найменування суду, до якого подасться скарга;

ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце про­
живання або місцезнаходження;

ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх міс­
це проживання або знаходження;

дата подання заяви про апеляційне оскарження;

в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість
рішення або ухвали (неповноті встановлення обставин, які
мають значення для справи, та (або) неправильність встано­
влення обставин, які мають значення дня справи, внаслідок
необірунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильно­
го їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних
причин та (або) неправильне визначення відповідно до
встановлених судом обставин правовідносин);

нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які
пі;ілягаюгь дослідженню чи оцінці, обгрунтування новажнос-
іі причин неподання доказів у сул першої інстанції, запере­
чення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

клопотання особи, яка подала скаргу;

перелік документів та інших матеріалів, шо додаються.

Заява про апеляційне оскарження і а апеляційна скарга ма­ють бути підписані особою, яка їх подає, або її представни­ком. У разі подання заяви про апеляційне оскарження чи апе­ляційної скарі и представником, до них має буї и долана до­віреність або інший документ, що посвідчує його повноважен­ня, якщо ці документ раніше не подавалися. Відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, до заяви про апеля­ційне оскарження іа апеляційної скарги додаються їх копії та доланих письмових матеріалів.

Порядок подання заяви про апеляційне оскарження та апе­ляційної скарги визначається ст. 296 ЦИК. З метою створення сприятливих умов для реалізації права на апеляційне ос­карження, вказані документ полаються до суду апеляційної інстанції через місцевий сул, який ухвалив оскаржуване рішення, ухвалу. Крім того, закон передбачає, що копія апеля­ційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції Після одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які полили і.імии про апеляційне оскар­ження, або через три дні після іакіпчення строку на подання апеляційної скарги, суд першої інстанції надсилає їх разом зі справою до сулу апеляційної інстанції Апеляційні скарги, що нидінні.ш після цього, не пізніше наступного робочого дня піс­ля їх надходження направляються до апеляційного суду.

Справа, надіслана судом першої інстанції, реєструється в апеляційному суді та передасться у порядку черговості судді-доповідачеві, який протягом трьох днів після її надходження має вирішити питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом. У разі подання особою апеляцій­ної скарги, яка не відповідає за змістом та формою вимогам ст. 295 ЦІІК, або несплати суми судового збору чи витрат ні інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя-доиовідач постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про то повідомляється відповідна особа, якій надасться строк для усунення виявлених недоліків. У випадку, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, в уста­новлений строк виправить усі недоліки, то скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше скарга вважається нсиоданою і повертається особі. Про прийняття апе­ляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-допо-відач постановляє ухвалу. Ухвала судді про повернення апеля­ційної скарга може бути оскаржена в касаційному порядку.

Не пізніше наступного дня після постановления ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду суд апеляційної ін­станції надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апе­ляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які бе­руть участь у справі. Отримавши означені документи, особи, які беруть участь у справі, вправі подати запереченій на апе­ляційну скаргу, у строк, встановлений апеляційним судом. Слід зазначити, що ЦПК не містить вимог щодо змісту вказ.і-них заперечень.

Відповідно до ст. 299 ЦП К до апеляційної скарги можуть приєднатися особи, які беруть участь у справі, причому до скарги, поданої особою, на боці якої вони виступали. Особи, які не брали участі у справі, також можуть приєднатися до апеляційної скарги у випадку, якщо суд першої інстанції ви­рішив питання про їх права та обов'язки. Цс право реалізуєть­ся шляхом подання відповідної заяви до початку розгляду справи в апеляційному суді.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, може також її допов­нити, змінити, відкликати або відмовитися від неї повністю чи частково. Доповнення чи зміна скарги можливі протягом стро­ку на апеляційне оскарження. Відкликання скарги допускаєть­ся до початку розгляду справи в апеляційному суді. Інша сто­рона має право визнати апеляційну скаргу обгрунтованою як повністю, так і частково. Відмова від апеляційної скарги може бути прийнята судом протягом усього часу розгляду справи. Питании про прийняття підмови від апеляційної скарги і за­криття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, шо розглядає справу, в судовому засідан­ні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали t тих самих підстав не допускається.

Поиск по сайту: